Нагадаємо, за підсумками першого туру партія «Національне об’єднання» набрала 33 %, альянс лівих «Новий народний фронт» — 28 %, коаліція центристів «Разом» — 20 %, «Республіканці» — 6,56 %. Однак це абстрактні відсотки, адже депутатів Національних зборів Франції обирають за мажоритарними округами. Згідно з правилами, у другий тур можуть вийти три і більше кандидатів в кожному окрузі. Власне, цього разу так сталося у 310 з 577, і нині центристи й ліві проводять інтенсивні консультації, щоб зменшити фінальний результат «Національного об’єднання». Представники партії Ле Пен і союзників лідирують у 258 округах і теоретично можуть перемогти загалом у майже 280.
Як працює французька виборча система й правило трикутника (трьох кандидатів в одному окрузі), можна проілюструвати на прикладі округу на півдні країни, де балотується Франсуа Олланд.
Колишній президент Франції, який репрезентує лівих, набрав 38 % голосів, на другому місці — представниця «Національного об’єднання» Майтея Пуже (31 %), на третьому — «республіканець» Френсіс Дюбуа (21 %).
Якщо «Національному об’єднанню» вдасться переконати Дюбуа вийти з перегонів (раніше той заявляв, що планує продовжити боротьбу) або ж Пуже відмовиться на користь «республіканця», то Олланд програє, незважаючи на солідний результат у першому турі.
За інформацією Reuters на обід вівторка, блок Макрона, «республіканці» й ліві розіб’ють щонайменше 180 трикутників, аби завадити перемозі «Національного об’єднання». Більшість кандидатів, які вийшли з перегонів — 120 осіб, належать до лівого табору.
Чи вдасться завдяки такій стратегії перемогти «Національне об’єднання»?
Цей метод неодноразово спрацьовував. Однак і партія Ле Пен прогресує: якщо на парламентських виборах 2017 року політична сила набрала 13,2 % (3 млн виборців), у 2022-му — 18,7 % (4,2 млн), то зараз за неї проголосували 9,4 мільйона французів. Таке збільшення кількості виборців ультраправої партії вже складно компенсувати навіть ситуативним партнерством лівих і центристів. Сама Марін Ле Пен, до слова, стала депутатом Національних зборів уже за підсумками першого туру виборів, як і ще 38 її соратників.
Можливі конфігурації за підсумками другого туру
Варіант 1 — «Національне об’єднання» самостійно або з потенційними союзниками (частина «республіканців») беруть 289 місць.
Марін Ле Пен уже заявила, що її партія готова сформувати уряд і делегувати Джордана Барделлу на посаду прем’єра. Однак лише якщо матиме більшість. «Очевидно, що ми не можемо погодитися піти до уряду, якщо не зможемо діяти», — зазначила лідерка «Національного об’єднання».
При цьому вона допустила коаліцію з іншими політиками правого й ліберального штибу.
Гіпотетично можлива коаліція лівих і альянсу Макрона. Президент і прем’єр Франції вже ритуально закликали лівих до співпраці (за умови, що в коаліцію не увійдуть представники найбільш радикальних політсил, як-от комуністи й соратники Меланшона). Однак провідник Соціалістичної партії Олів'є Фор виключив такий союз, якщо чинний прем’єр залишиться при владі. Коаліція ймовірна, сказав Фор, якщо вона діятиме на основі програми Нового народного фронту, на що вже не погодяться Макрон й Атталь.
Варіант 2 — жоден альянс не має більшості. У такому разі вірогідний уряд меншості. Власне так сталося за підсумками виборів 2022-го, коли партія Макрона узяла 245 мандатів, однак не мала більшості в парламенті. Тоді опозиційні партії через роздробленість й ідеологічні розбіжності не змогли ефективно протидіяти їй.
Французькі медіа пишуть, що Макрон може навіть залишити чинний уряд або ж чинний уряд піде у відставку і президент призначить тимчасовий уряд. Проблема в тому, що ініціативи таких урядів, поза сумнівом, не матимуть підтримки в парламенті.
Що все це означає для України?
Позаяк Франція є одним з найважливіших партнерів, а президент Макрон за роки великої війни радикально змінив бачення методів і засобів впливу на Росію, для України критично важливо, щоб і уряд П’ятої республіки стояв на позиціях підтримки нашої держави.
Хоч президент Франції має широкі повноваження у сфері національної безпеки й оборони та може при цьому не надто зважати на позицію парламенту, згідно з конституцією країни, більшість його рішень повинен візувати прем'єр.
Якщо уряд буде технічним, проблем у контексті допомоги Україні, ймовірно, не виникне.
А от уряд «Національного об’єднання», звісно, не найкраща перспектива для нас. Навряд чи соратники Ле Пен наважаться блокувати передачу озброєнь — цього не зрозуміє французький оборонний бізнес, який нарешті працює на повну потужність, як і виборці «Національного об’єднання» з промислових регіонів. Але градус політичної підтримки в Парижі європейської та атлантичної інтеграції України може небезпечно знизитися.
