Американський президент Джо Байден на саміті лідерів країн Group of 7 тиснутиме на союзників для просування плану перетворення російських заморожених активів у фінансування України. Це допомогло б отримати мільярди доларів для зміцнення оборони України вже у 2025-му й надалі, пише Politico.
Пропозиція є юридично неоднозначною, тож деякі європейські посадовці все ще не впевнені, що її вдасться реалізувати. Помічники Байдена на саміті намагатимуться досягти консенсусу щодо цього, втім потрібно подолати серйозні перешкоди.
"Президент продовжуватиме наголошувати на нашому бажанні рухатися разом із нашими союзниками та партнерами щодо використання цих заморожених активів. Єдиний спосіб, який спрацює, – якщо ми матимемо участь і підтримку з боку інших країн", – сказав речник Білого дому Джон Кірбі.
На тлі все більших труднощів із наданням допомоги Україні в різних державах, лідери G7 дедалі більше об’єднуються навколо ідеї зміцнювати українську оборону за рахунок заморожених активів країни-агресора. Очікується, що цього тижня група домовиться про реалізацію плану, навіть попри поточні розбіжності щодо того, як саме його структурувати.
Розроблений план фінансування зосереджується на використанні доходів від інвестицій, отриманих від заморожених активів, для забезпечення кредиту в розмірі близько 50 мільярдів доларів для України.
Деякі європейські чиновники, в тому числі в Німеччині та Франції, залишаються скептичними.
Передання Україні російських активів
- Перед самітом G7 радник з комунікацій у сфері нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі поінформував, що на заході оголосять про кроки щодо надання Україні нової допомоги на основі заморожених російських фінансових активів. Імовірним рішенням буде надати Україні кредит у розмірі приблизно 50 мільярдів доларів, який покриватиметься за рахунок доходів від активів.
- У травні міністр юстиції України Денис Малюська на організованому LB.ua заході говорив, що одне з ключових рішень щодо компенсацій Україні від Росії можуть ухвалити вже цього червня на саміті очільників країн Group of 7. За його словами, це може бути не остаточне, а лише політичне рішення. Малюська вважає, що поки що рішення про повну конфіскацію, швидше за все, не ухвалять.
- Україна просить союзників передати їй заморожені кошти Росії, але в Євросоюзі була згода лише на передачу прибутків від цих коштів. При цьому йдеться про прибуток, накопичений після 15 лютого 2024, коли в країнах ЄС досягли згоди стосовно використання цих коштів на потреби України – насамперед для купівлі зброї. Йдеться про суму близько 3 млрд євро на рік. 5 млрд євро, накопичені до цієї згоди, не передадуть.
- Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснював, що заморожених активів у Німеччині (6,5 мільярда доларів), Австрії (1,8 мільярда доларів), Ірландії (2 мільярди доларів) і Польщі (1,13 мільярда доларів) було б достатньо, щоб допомогти відновити понад 3500 пошкоджених або зруйнованих навчальних закладів, включно з 1700 шкіл, понад 1000 дитячих садків та 586 університетів.
- Австрія виступила проти використання російських грошей для озброєння Києва, про що говорили канцлер Німеччини Олаф Шольц і глава євродипломатії Жозеп Боррель.
- У квітні віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс під час зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС в Італії повідомив, що члени G7 розглядають можливість використання заморожених російських активів на суму майже $300 млрд як заставу для надання кредитів Україні.
- Під часу ухвалення у США законодавства про фінансування допомоги Україні у документ включили положення щодо передачі заморожених активів Росії на користь Києва.
- На початку травня Financial Times писала, що на рівні G7 перестали обговорювати конфіскацію заморожених російських активів. G7 побоюється, що повна конфіскація порушить міжнародне законодавство і створить прецедент. Натомість вивчають інші способи використання таких активів.