ГоловнаСвіт

У Міноборони Китаю заявили, що Тайвань ніколи не стане суверенною державою

Китай не відступить від територій Тайваню пропри результати виборів.

У Міноборони Китаю заявили, що Тайвань ніколи не стане суверенною державою
Національний прапор Тайваню видно у розірваному китайському національному прапорі під час протесту в Тайбеї, Тайвань, 23 серпня
Фото: EPA/UPG

Речник Міноборони КНР полковник У Цянь заявив, що Тайвань є частиною Китаю і ніколи не буде суверенною державою. 

Про це заявив речник відомства полковник У Цянь, пише Укрінформ.

За його словами, вибори на Тайвані є внутрішньою справою китайського регіону, і незалежно від того, як зміниться там ситуація, незмінним залишиться факт існування у світі лише одного Китаю, частиною якого є регіон Тайвань.

"Тайвань ніколи не буде суверенною державою. "Незалежність Тайваню" та спроби іноземних сил розколоти Китай ніколи не матимуть успіху", — заявив У.

Полковник твердо підкреслив, що  китайська армія готова "стати залізною стіною на захист національного суверенітету і територіальної цілісності" країни.

У Цянь нагадав як приблизно 80 років тому Китай, Сполучені Штати і Велика Британія підписали Каїрську декларацію (від 1 грудня 1943 року – ред.), відповідно до якої всі окуповані Японією китайські території, в тому числі і Тайвань, повинні бути повернуті Китаю. Положення цієї декларації підтверджені у статті 8 Потсдамської декларації 1945 року, спільно проголошеної Китаєм, США, Великою Британією і Радянським Союзом, а також у 1971 році резолюцією 2758У 26-тої Генеральної асамблеї ООН, у якій ідеться, що в світі існує лише один Китай і немає "двох Китаїв" чи "одного Китаю і одного Тайваню".

"Переважаючий консенсус міжнародної спільноти стосовно принципу одного Китаю не зміниться, як не зміниться й історична тенденція до возз’єднання Китаю", – додав У Цянь.

Вибори президента на Тайвані

  • Під час виборів у Тайвані президентом острова став лідер Демократичної прогресивної партії Лай Цінде. Його політична сила підтримує зв’язки зі США і виступає за поступове, але тотальне розлучення з Китаєм.
  • Китай застеріг країни від підтримки Демократичної прогресивної партії Тайваню (DPP) і засудив іноземні уряди, які привітали новообраного президента острова.
  • Експрезидентка Цай Інвень від демократичної прогресивної партії не мала права переобиратись на наступний термін через обмеження за кількістю президентських строків, тож демократи висунули на головну посаду країни віцепрезидента Лая Цінде ще торік у березні, а напередодні його обрали головою партії. У травні опозиційна партія Гоміньдан висунула своїм кандидатом Хоу Юї − чинного мера Нового Тайбею.
  • Експерти прогнозували, що президентські вибори можуть стати потенційною точкою спалаху у війні Китаю за Тайвань. Як пише Bloomberg, війна обійдеться світовій економіці приблизно в 10 трлн доларів. Це дорівнює приблизно 10% світового ВВП, і затьмарює удар від війни в Україні, пандемії Covid і світової фінансової кризи.
  • Однак мало хто вважає ймовірність китайського вторгнення високою. Армія КНР не скупчує війська на узбережжі, до того ж повідомлення про корупцію в китайській армії ставлять під сумнів здатність лідера Сі Цзіньпіна вести успішну військову кампанію. 
  • Уряд Науру оголосив, що “більше не визнає Тайвань окремою країною, а радше невід’ємною частиною території Китаю”.
  • Про те, якою буде боротьба за майбутнє півострова та які інструменти застосовуватимуть противники — Пекін з одного боку і Тайбей з Вашингтоном з іншого — задля досягнення своїх ключових цілей у регіоні читайте у матеріалі Lb.ua "Тайвань. Від виборів до глобальної війни".
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram