Науру − один з останніх дипломатичних союзників Тайваню розірвав відносини з островом на користь Пекіна лише через кілька днів після того, як у Тайбеї проголосували за нового президента.
Про це пише BBC.
Карликова держава, розташована на крихітному мікронезійському острові, була лише однією з 12 країн, які підтримували дипломатичні відносини з Тайванем.
“Але останніми роками Пекін, який наполягає на тому, що Тайвань є частиною Китаю, переслідує своїх дипломатичних союзників. Тайвань припускає, що ця остання втрата пов’язана з результатами виборів, які розлютили Китай”, − зазначає видання.
Острів обрав своїм наступним президентом Лая Цинде (Вільям Лай) − кандидата, який виступає за суверенітет. КНР назвав його “порушником спокою” через минулі ремарки про незалежність Тайваню, які Пекін вважає червоною лінією.
Уряд Науру оголосив, що “більше не визнає Тайвань окремою країною, а радше невід’ємною частиною території Китаю”.
Заступник міністра закордонних справ Тайбею Тянь Чунг-Кванг звинуватив Китай у тому, що він скористався нещодавніми “політичними коливаннями” в Науру, щоб “перекупити” країну. “Цей вибір часу є не тільки відплатою Китаю за наші демократичні вибори, але й прямим викликом міжнародному порядку", − заявили тайванські чиновники.
Науру не вперше розриває зв’язки з Тайванем. У 2002 році карликова країна зробила аналогічний дипломатичний перехід до Китаю − пізніше вона відновила відносини з Тайванем у травні 2005 року.
Вибори президента на Тайвані
- Китай застеріг країни від підтримки Демократичної прогресивної партії Тайваню (DPP) і засудив іноземні уряди, які привітали новообраного президента острова.
- Експрезидентка Цай Інвень від демократичної прогресивної партії не мала права переобиратись на наступний термін через обмеження за кількістю президентських строків, тож демократи висунули на головну посаду країни віцепрезидента Лая Цінде ще торік у березні, а напередодні його обрали головою партії. У травні опозиційна партія Гоміньдан висунула своїм кандидатом Хоу Юї − чинного мера Нового Тайбею.
- Експерти прогнозували, що президентські вибори можуть стати потенційною точкою спалаху у війні Китаю за Тайвань. Як пише Bloomberg, війна обійдеться світовій економіці приблизно в 10 трлн доларів. Це дорівнює приблизно 10% світового ВВП, і затьмарює удар від війни в Україні, пандемії Covid і світової фінансової кризи.
- Однак мало хто вважає ймовірність китайського вторгнення високою. Армія КНР не скупчує війська на узбережжі, до того ж повідомлення про корупцію в китайській армії ставлять під сумнів здатність лідера Сі Цзіньпіна вести успішну військову кампанію.