Шарль з виборчими амбіціями
Президент Європейської ради Шарль Мішель оголосив, що балотуватиметься від бельгійської центрально-правої партії «Рух реформ» (MR) на виборах до Європарламенту. Шарль походить з родини євробюрократів і політиків. Його батько був міністром внутрішніх справ Бельгії, а потім ще й єврокомісаром. Мішель — бельгійський політик, який очолював MR і навіть був прем'єр-міністром країни.
Зараз він хоче зайти до Європарламенту. Такі плани можна пояснити просто: мандат його повноважень у Європейській раді спливає 30 листопада 2024 року, тож він вирішив скористатися шансом залишитися в системі інституцій ЄС. За всіма процедурами, йому потрібно скласти повноваження до 16 липня. Бажано навіть до наступного саміту Європейської ради, що відбудеться 27–28 червня.
У розмові з європейськими журналістами бельгійський політик представив свою програму: ліберальні цінності, нова політика ЄС і збільшення оборонних видатків у державах-членах. Водночас він не роз'яснив, чи має намір стати головним кандидатом для Європейських лібералів, третього за величиною політичного блоку в ЄС. Його шанси тут доволі високі.
Орбан — лідер вільної Європи?
За процедурою ЄС, країна, яка очолює Раду ЄС, головує в Європейській раді, допоки цю посаду офіційно не займуть. Головування Угорщини заплановано на 1 липня 2024 року, воно триватиме пів року.
Серед головних обов'язків Шарля Мішеля як президента Європейської ради є проведення самітів ЄС, які стали ключовими в пошуку спільних відповідей на різні кризи, починаючи з пандемії COVID-19 і аж до повномасштабної агресії РФ проти України. Саме Шарль Мішель виносив пропозицію на саміті в червні 2022 року, щоб Україна отримала статус кандидата до ЄС, а в грудні 2023 року — «заблокувати» Орбана й відкрити переговорний процес про вступ для нашої держави.
Токсичність Орбана відома усім у Європі. Відповідно, небагато лідерів ЄС прагнуть побачити Орбана, навіть тимчасово, очільником Європейської ради в особливо чутливий період для Євросоюзу. Адже саме доведеться вирішувати проблеми нового фінансування, розглядати реформи в Україні, збільшення оборонних витрат ЄС.
«Я не хочу передбачати рішення, яке ухвалить Європейська рада у червні, [...] але є кілька варіантів. І якщо Європейська рада хоче уникнути Віктора Орбана, це дуже просто зробити», — відповів Шарль Мішель представникам ЗМІ.
Найбільш імовірно, що знайдеться проміжний, технічний кандидат, який замінить Шарля Мішеля на посаді президента Європейської ради з моменту складення повноважень. Орієнтовно це має відбутися відразу після виборів до Європейського парламенту, під час саміту Європейської ради 27–28 червня.
Крім того, достатньо саме кваліфікованої більшості голосів, а не одностайності, щоб обрати нового президента. Це точно мінімізує шанси Орбана прийти на позиції лідера євроінституції.
Чого очікувати від нового очільника?
Посада президента Європейської ради, як і керівників інших ключових інституцій ЄС, завжди була предметом погодження між головними політичними групами ЄС після того, як оголосять результати виборів до Європейського парламенту. Після попередніх виборів, у 2019 році, найбільша парламентська група в Європарламенті, консервативна Європейська народна партія (ЄНП), призначила Урсулу фон дер Ляєн керівницею Європейської комісії. При цьому крісло глави Європейської ради передали парламентській «меншості».
Звісно, склад Європейського парламенту у 2024 році стане набагато строкатішим, аніж це було у 2019 році. Передусім це стосується ультраправих сил, що набирають популярності в багатьох країнах ЄС. Ресурс Europe Elects опублікував опитування, за яким ультраправий блок може посунути лібералів і стати третім за потужністю представництвом у Європарламенті нового скликання.
Що це означатиме для України?
Підтримка для України залишиться в порядку денному Європейського парламенту та Європейської ради. Звісно, там звертатимуть більше уваги на реформи в Україні. Але варто зазначити: Росія поширюватиме фейки й дезінформацію, аби вдарити по нашій державі та збільшити популярність правих кандидатів.
Водночас очевидно, що ніхто з політиків, які прийдуть до ключових євроінституцій після виборів, не зможе відкрито агітувати за розвиток відносин з державою-агресором.
Висока вірогідність, що Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, захоче балотуватися на новий термін і втримає цей пост. Для України це буде вкрай важливо — мати такого союзника і надалі.