Від ченця до шоумена
47-річний Шимон Головня народився в Білостоці. З дитинства політика не була чимось далеким для нього. Річ у тім, що батько Шимона, Войцех Головня, у 1980-х був активістом профспілки «Солідарність». На перших вільних виборах 1990 року став міським депутатом, а потім віцемером Білостока.
Та попри сімейну традицію, Шимон Головня прийшов у політику не відразу. У рідному місті він закінчив соціальну середню школу суспільно-просвітницького товариства, а потім п’ять років вивчав психологію в Університеті суспільних і гуманітарних наук у Варшаві, але не отримав ступеня магістра.
Цікаво, що змалку Головня бажав вести духовний спосіб життя. Він двічі перебував у новіціаті (період послуху, випробування вступників у чернечий орден у Католицькій церкві. — LB.ua) ордену домініканців, але не захотів залишитися. Багато років по тому зізнався, що першого разу пішов через стан здоров’я, а другого «зрозумів, що це не його місце».
Багато років працював журналістом і телеведучим. З 1997-го по 2019-й він був пов’язаний з такими виданнями, як Gazeta Wyborcza, Newsweek, Rzeczpospolita, Wprost і Tygodnik Powszechny.
Пресою не обмежувався. Пробував свої сили на радіо. А найбільшу популярність йому принесли виступи на телебаченні. Зокрема, робота ведучим різних програм і токшоу.
З 2008-го по 2019 рік на телеканалі TVN разом з Марчіном Прокопом упродовж 12 сезонів вів програму Mam talent!, яка принесла йому значну популярність. У 2015 році паралельно ще й програму Mamy cię! й огляд преси в Dzień Dobry TVN.
Окрім того, майбутній політик знявся в польській короткометражній драмі «Людина з тіні» (1995). І хоч після того у великому кіно більше досвіду не мав, брав участь у телевізійних проєктах.
Головня — автор понад 20 книг. Багато з них релігійної та соціальної тематики. Ба більше, за свою публіцистичну роботу він отримав престижні нагороди.
Окрім того, він знаний як громадський діяч. 2013 року заснував фонд Kasisi, який опікується дитячим будинком у Замбії, а через рік заснував «Добру фабрику», що допомагає громадянам країн Африки, Азії та Європи.
Зрештою, Головня покинув благодійність. Як і журналістику. І пішов батьківським слідом у політику.
«Польський Зеленський»
Кар’єру в політиці Шимон Головня почав одразу з найвищих щаблів: у грудні 2019-го в Гданському театрі Шекспіра офіційно оголосив про участь у президентських перегонах 2020 року. Він став першим кандидатом, який офіційно заявив про це. Тоді стверджував, що політика для нього інструмент змін і «полягає в тому, щоб відкрити силу, яка в ній криється».
Примітно, що, зокрема, через кар’єру актора й телеведучого дехто побачив аналогію з президентом України Володимиром Зеленським, про що Головня залюбки згадував. Хоча відмінностей між ними предосить.
Як безпартійний кандидат на президентських виборах Шимон Головня посів третє місце — отримав 13,87% голосів, що є чудовим результатом для початківця.
Ще під час президентської кампанії Головня наголошував, що необхідні «перебудова громади» і «діалог».
«Ми зводили будинок 30 років, але багатьом жити в ньому все важче. Політика – це вирішення проблем, а не розв’язування громадянської війни. Я дуже хотів би закінчити цю громадянську війну», – заявляв він.
Через два дні після президентських виборів Головня оголосив, що створює громадсько-політичний рух «Польща-2050», структури якого сформували волонтери, які брали участь у президентській кампанії. Водночас заснував аналітичний центр Instytut Strategie 2050.
«Польща-2050» офіційно запрацювала в березні 2022 року. А трохи більш ніж за рік, у квітні 2023 року, утворила коаліцію з Польською селянською партією під назвою «Третій шлях».
На парламентських виборах 15 жовтня опозицію хвилювало передовсім, чи зможе блок переступити 8% виборчий бар’єр і потрапити до Сейму. «Третій шлях» не просто зробив це, він отримав 14,4% голосів, відповідно 65 місць і золоту акцію для створення коаліції.
Друга людина в Польщі
Майже через місяць після парламентських перегонів, 10 листопада, чотири опозиційні політсили (Громадянська коаліція, «Польща-2050», Польська селянська партія, «Нова лівиця») підписали коаліційну угоду, що відкрила шлях до створення більшості в Сеймі й нового уряду. А вже 13 листопада відбулося перше засідання Сейму 10-го скликання, під час якого депутати обрали Шимона Головню маршалком.
«Сейм не буде притулком для злочинців. Сейм не буде полем для корупції. Сейм не буде трибуною для зневаги. Моя мета і програма проста – я хотів би, щоб батьки не закривали дітям очей і вух, коли Сейм показують по телевізору. Навпаки, щоб сказали: отак ми можемо розмовляти, навіть якщо не згодні», – заявив він.
Згідно з положенням про коаліцію, Головня обійматиме цю посаду до 13 листопада 2025 року. Тоді його замінить лідер «Нової лівиці» Влодзімеж Чажастий, який обійматиме цю посаду до кінця каденції Сейму.
Хоч здебільшого акцентують увагу на прем’єр-міністрі країни, формально Шимон Головня став другою особою в країні. Якщо президент Польщі Анджей Дуда не зможе виконувати свої обов’язки, це робитиме лідер «Польщі-2050». А це, без перебільшення, серйозний стрибок для людини, яка в політиці лише чотири роки.
Представники України вже привітали Головню. Зокрема, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук висловив переконання, що Україна й Польща «продовжуватимуть торувати шлях до спільної перемоги і побудови доброго майбутнього в Європі».
Головня і Україна
Протягом президентської кампанії 2020 року Головня заявляв, що «необхідно створити польсько-український інститут суспільного й історичного діалогу – спеціальний осередок, який займатиметься зв’язками між нашими суспільствами та вирішуватиме польсько-українські історичні суперечки».
«Роз’яснення історії важливе, але воно не може домінувати в наших відносинах», – казав тоді кандидат.
Як і більшість польських політиків, Головня засудив повномасштабне вторгнення Росії та закликав максимально допомагати Україні.
«Росію треба викинути з ООН, а Путіну потрапити в Нюрнберг», – заявив він.
У вересні 2022 року Головня запропонував передати репарації, які Польща вимагає від Німеччини за злочини ІІ Світової війни, на допомогу Україні.
«Сьогодні в рамках вимог репарацій для Польщі я вимагав би озброїти Україну, – сказав він. – Якщо Німеччина дійсно хоче рухатися вперед і якось урегулювати морально, але також і фінансово, побудувати нову структуру безпеки, тому що це має найбільший сенс, вона повинна озброїти Україну – це відповідало б стратегічним інтересам Польщі».
Під час кампанії до Сейму 2023 року дві зоозахисні організації звинуватили «Польщу 2050» у привласненні коштів гранту, який структура Головні отримала на облаштування притулку для тварин українських біженців.
За інформацією Rzeczpospolita, товариства Mondo Cane і Zielony Pies, які організували притулок, випадково дізналися, що мазовецький воєвода надав «Польщі 2050» грант на 107,8 тис. злотих (приблизно 26 тисяч доларів) для цього ж притулку. У заяві до прокуратури зоозахисники написали, що «воєводу обманули, коли подавали заявку на грант, – його взяли на пункт, який створив і яким керує хтось інший».
Шимон Головня у відповідь заявив, що повідомлення про розтрату коштів на допомогу тваринам з України є «бридким наклепом», який шкодить доброму імені волонтерів його асоціації.
У вересні 2023 року Головня закликав «деескалувати конфлікт» між Польщею й Україною (який виник на тлі блокування Варшавою українського аграрного експорту).
«Україна перебуває у складній ситуації, тому що веде війну, в якій гинуть люди, але відбулася ескалація, якої не мало бути, – сказав лідер «Польщі 2050». – Одна людина задоволено спостерігає за тим, що сьогодні відбувається між Польщею й Україною, і це Володимир Путін».
При цьому він зазначив, що Польща має вагомі аргументи й повинна захистити свій аграрний ринок, у тому числі від української продукції.
«Президенту Зеленському, безумовно, варто трохи стриматися. Деякі його заяви є шкідливими, там є якісь емоції», – заявляв Головня, додавши, що і польські урядовці, зокрема прем’єр Моравецький, не повинні шантажувати Україну.
«Люди, зрозумійте основну річ. Ми підтримуємо Україну не для того, щоб українці писали про нас добрі речі у Facebook. Ми підтримуємо Україну, щоб Польща була в безпеці, тому що безпечна Україна, де Путін зазнає поразки, — це Польща, де це треба буде зробити», – підкреслив Головня.