Шведська королівська академія наук вирішила присудити Нобелівську премію з хімії 2023 року трьом вченим “за відкриття та синтез квантових точок”.
Про це йдеться в обліковому записі нобелівського комітету на платформі X.
Премію розділять Мунгі Бавенді, Луї Е. Брюс та Олексій Єкімов зі США.
BREAKING NEWS
— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 4, 2023
The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2023 #NobelPrize in Chemistry to Moungi G. Bawendi, Louis E. Brus and Alexei I. Ekimov “for the discovery and synthesis of quantum dots.” pic.twitter.com/qJCXc72Dj8
Фізики давно знали, що в теорії залежні від розміру квантові ефекти можуть виникати в наночастинках, але раніше відтворити їх у нанорозмірах було неможливо. Тому мало хто вірив, що ці знання знайдуть практичне застосування.
Однак на початку 1980-х років Олексію Єкімову вдалося створити розмірно-залежні квантові ефекти у кольоровому склі. Колір виходив від наночастинок хлориду міді, і Єкімов продемонстрував, що розмір часток впливає на колір скла через квантові ефекти.
Через кілька років Луї Брюс став першим ученим у світі, який довів розмірно-залежні квантові ефекти в частках, що вільно плавають у рідині.
В 1993 Мунгі Бавенді здійснив революцію в хімічному виробництві квантових точок, унаслідок чого з'явилися майже ідеальні частинки. Така висока якість була потрібна для їхнього використання.
“Ці крихітні частинки мають унікальні властивості і тепер поширюють світло від екранів телевізорів і світлодіодних ламп. Вони каталізують хімічні реакції, і їхнє чітке світло може висвітлити тканину пухлини для хірурга”, − йдеться у пресрелізі Фонду Нобеля.
Квантові точки освітлюють комп’ютерні монітори та екрани телевізорів на основі технології QLED. Вони також додають нюанси світлу деяких світлодіодних ламп, а біохіміки та лікарі використовують їх для картографування біологічних тканин.
Науковці вважають, що в майбутньому квантові точки зможуть сприяти створенню гнучкої електроніки, крихітних датчиків, більш тонких сонячних елементів і зашифрованого квантового зв’язку.
Нагадаємо, цього року Нобелівську премію з фізики отримали вчені за експерименти зі світлом, які зафіксували “найкоротші спалахи”. П'єр Агостіні (США), Ференц Крауc (Німеччина) і Анн Л'Юльє (Швеція) створили спалахи світла, досить короткі, щоб зробити знімки надзвичайно швидкого руху електронів.
"Нобель" з фізіології та медицини була присудили двом вченим, які розробили технологію, що привела до створення мРНК-вакцин проти Covid. Нагороду розділили професори Каталін Каріко (Угорщина) та Дрю Вайсман (США).