Британський уряд має намір заборонити російську ПВК “Вагнера”, визнавши її терористичною організацією, що зробить незаконним бути членом групи або її підтримку.
Про це пише Reuters з посиланням на міністерство внутрішніх справ Великобританії.
Проєкт наказу, який має бути поданий до парламенту, дозволить кваліфікувати активи вагнерівців як власність терористів і арештувати їх.
Міністр внутрішніх справ Великобританії Суелла Браверман назвала Групу “Вагнера” “жорстокою та деструктивною”, додавши, що вона “діяла як військовий інструмент Росії Володимира Путіна за кордоном”.
У всій Україні, на Близькому Сході та в Африці “Вагнер” брав участь у грабежах, тортурах і “варварських вбивствах”. У міністерстві назвали ПВК загрозою глобальній безпеці. “Вони просто терористи − і цей наказ про заборону чітко відобразить це в законодавстві Великобританії”, − сказала Браверман.
Очікується, що наказ набуде чинності 13 вересня, після чого членство в групі або її реклама, організація зустрічей або виступи її учасників, а також публічне розміщення логотипу, будуть кримінальним злочином, що каратиметься позбавленням волі на строк до 14 років.
Девід Леммі, голова зовнішньополітичного відомства опозиційної Лейбористської партії, сказав, що цей крок “давно назрів”. “Тепер уряд повинен наполягати на спеціальному трибуналі для судового переслідування Путіна за його злочин агресії”, − написав він у соцмережі X.
Група найманців діяла в Сирії, Лівії та низці країн Північної та Західної Африки. Вони залучили тисячі засуджених із російських в’язниць для участі у війні Україні, забезпечивши основну атакувальну силу для наступу Росії взимку 2022-2023 років.
У червні цього року група здійснила короткий заколот у Росії, який президент Володимир Путін засудив як державну зраду, а 23 серпня її бос Євген Пригожин і старші лейтенанти загинули в авіакатастрофі.
Британія ввела санкції проти Пригожина в 2020 році, проти ПВК “Вагнера” загалом − у березні 2022 року. У липні цього року під санкції потрапили фізичні особи і компанії, пов’язані з групою в Центральноафриканській Республіці, Малі та Судані. Законодавці парламентського комітету у закордонних справах у липні закликали до цілеспрямованіших санкцій проти, за їхніми словами, “мережі організацій”, підпорядкованих групі.