Хто такий президент Італії Серджо Матарелла
Згідно з Конституцією, президент Італії має обмежені повноваження. Проте саме під час урядової кризи він здатен впливати на формування уряду. До його думки прислухаються всі політичні сили, і він напряму погоджує уряд. Крім того, саме президент призначає вибори до обох палат парламенту, командує збройними силами, очолює створену Вищу раду оборони, оголошує воєнний стан, затверджений парламентом.
Матарелла вже пережив чотирьох прем’єр-міністрів і пройшов через низку непростих політичних перипетій, зокрема і заклик до його імпічменту від міністра закордонних справ Італії та колишнього очільника «Руху 5 зірок» Луїджі ді Майо.
Серджо Матарелла – 12-й президент Італійської Республіки, слово якого об’єднувало лівих і правих для виведення Італії з кризи, спричиненої коронавірусною хворобою. Хоч і роль у президента ніби й церемоніальна, той внесок, що він зробив для економічного та політичного єднання країни, важко переоцінити.
Матарелла ще в листопаді минулого року чітко давав усім зрозуміти, що він хоче полишити політичну кар’єру і відпочити. Оплесками його вітали в опері, коли він з’явився з донькою, та тепло зустрічали біля екранів кожного телевізора 31 грудня 2021 року, коли він звернувся з новорічним посланням до італійців. У січні 2022 року його помічники розміщували в соцмережах фото складених у коробки речей з офісу, а сам Матарелла весь цей час заявляв, що його політичний час минув.
Італійська історія доводить, що уряд не так довго затримується при владі, тому роль президента стає ключовою.
Чинна каденція Матарелли, що розпочалася сім років тому, триватиме до 3 лютого 2022, а потім розпочнеться уже нова.
Для Серджо Матарелли це також означає, що його бажання у 80 років піти на пенсію точно відкладається. Принаймні на найближчі роки. В Італії він уже своєрідна легенда – кавалер п’яти національних орденів і нагород 28 держав. Його юридична кар’єра розпочалася наприкінці 60-х років ХХ століття, у 1990-х Матарелла став ініціатором реформ у сфері виборчого законодавства та співзасновником Італійської народної партії.
Проте переломним у його житті був 1980 рік, коли П’єрсанті, брата Матарелли і губернатора Сицилії, вбили місцеві мафіозі, поки той сидів у автівці з дружиною та дітьми, готуючись до недільної меси.
Президент надзвичайних ситуацій
Серджо Матарелла став своєрідним рекордсменом навіть під час свого обрання. Він другий в історії президент Італії, за якого делегати віддали найбільшу кількість голосів (759).
Цікавою є і процедура голосування за президента Республіки. Це обрані для голосування 1009 виборців: депутати, сенатори та регіональні представники. Процес обрання в декілька раундів дуже часто нагадує обрання Папи Римського і має тривати 30 днів після відповідного оголошення спікером Палати депутатів. Делегати мають в останньому раунді віддати 505 голосів кваліфікованої більшості для того, щоб визначитися з кандидатом.
Отже, цього року італійські виборчі перегони розпочалися 4 січня. Кандидатів була неймовірна кількість, і з кожним тижнем імена «фаворитів» блискавично змінювалися.
Італійські журналісти і прості громадяни не могли спрогнозувати, яким же буде фінальне рішення, адже за пост боролися видатні політичні й урядові діячі. Найвідомішим українській аудиторії було ім'я Сільвіо Берлусконі, але він зійшов з радарів ще на початку перегонів.
Глибокі політичні розбіжності між правими та лівими розсварили всіх італійських політиків.
Що казати, коли чинний прем’єр Маріо Драгі не отримав одностайної підтримки делегатів і політичних сил. Крім того, баталії точилися між кандидатурами Елізабетти Беллоні та П'єра Фердінандо Казіні.
Казіні – сенатор, давній друг Сільвіо Берлусконі, хоча потім відійшов від впливу партії «Вперед, Італіє», підтримував технічний уряд Маріо Монті і навіть обирався за списками від Демократичної партії.
Беллоні досягла вершин у розвідувальному управлінні і була держсекретарем МЗС Італії. Що цікаво, спочатку правоцентристи підтримали її кандидатуру, тоді долучилися ліві. Демократична партія та «Рух 5 зірок» дійшли згоди щодо її кандидатури. Проте щось пішло не за планом.
Минулого року Маріо Драгі призначив 63-річну Беллоні генеральним директором Департаменту інформаційної безпеки. І саме через цей крок лідер партії «Італія віва» Маттео Ренці прокоментував: «Поважаючи її, ми завтра (субота, 29 січня) категорично скажемо «ні».
Що цікаво, італійські журналісти по-різному інтерпретували подальші події. Але один за одним політичні лідери почали висловлювати побоювання щодо кандидатури жінки-розвідниці, боячись чергового великого протистояння між лівими та правими.
А паралельно під час сьомого раунду голосування відбулося відкликання кандидатури П'єра Фердінандо Казіні. "Італія не може бути ще більше втомлена тими, хто ставить особисті амбіції вище від блага країни. Я, звичайно, не хочу бути серед них. Я прошу парламент видалити моє ім'я з будь-яких обговорень і попросити президента Республіки Матареллу продовжити свій мандат в інтересах країни», – прокоментував сенатор.
Це тривало до суботнього ранку, коли Маттео Сальвіні, голова партії «Ліга», поспілкувавшись з прем’єром Маріо Драгі, чітко дав тому зрозуміти, що за нього також не буде достатньої кількості голосів.
Що цікаво: після шести невдалих раундів голосування прем'єр-міністр Маріо Драгі особисто втрутився, переконав Матареллу залишитися й попросив лідерів партій погодитися на цей компромісний план.
Замість висновку
Італія обрала короткострокову стабільність… Отже, Маріо Драгі залишатиметься при владі як мінімум до 2023 року, допоки не завершиться каденція цієї легіслатури. Його рішення допомагає Італії уникнути дострокових виборів, що неминуче позначилося б на проведенні системних реформ і похитнуло б економічну стабільність.
Італія уникла ще однієї урядової кризи, яка розпочалася б, якби Маріо Драгі обрали президентом і довелося шукати нового прем'єра.
«Якщо залишишся ти, залишусь і я», – так неоднозначно ще у вересні 2021 року під час робочого обіду з Матареллою висловився Маріо Драгі з приводу виборів президента.
Водночас президентські вибори продемонстрували: ця політична система руйнується.