Введення до Казахстану іноземного військового контингенту – сил ОДКБ – може призвести до повторення українського сценарію – аж до анексії територій Казахстану. Втім поглинути Казахстан повністю Росія не зможе.
Таку думку в інтерв'ю LB.ua висловила член казахської опозиційної партії "Єл Тірегі" Жазіра Дуйсенбекова.
"Наша влада дійсно намагається навести лад шляхом введення іноземного військового контингенту – сил ОДКБ. Ми вважаємо, що може статися український сценарій – аж до анексії територій Казахстану", - сказала вона.
Опозиційні сили Казахстану, за словами Дуйсенбекової, вважають, що протиріччя всередині країні казахи мають вирішити самостійно, без зовнішнього втручання. Натомість влада руками "миротворців" намагається розібратися зі своїми ж громадянами.
"Тут кілька сценаріїв – можлива навіть громадянська війна. Більш освічена частина казахського суспільства вважає, що введення сил ОДКБ прирівнюється до державної зради та здавання суверенітету. Ми не довіряємо миротворчим силам ОДКБ, тому що ми бачили, що відбувалося, що відбувається в Україні, коли туди заходили з так званими добрими намірами росіяни – досі частина країни відкушена, анексований Крим, вся східна частина перебуває у незрозумілому статусі. У справи суверенної держави жодні миротворчі сили не повинні втручатися", - наголосила Дуйсенбекова.
На її думку, поглинути Казахстан Росія повністю не зможе, "та й частину країни їй узяти ніхто не дозволить".
"Опозиція вважає, що внутрішні казахські проблеми, протистояння між владою та народом зараз на руку Москві. Там уже зараз намагаються показати, що у Казахстані є ущемлені росіяни, яких треба захищати. Однозначно Росія намагається розіграти казахську карту. А наше керівництво готове торгуватись суверенітетом задля утримання влади", - зазначила Жазіра Дуйсенбекова.
Нагадаємо, 2 січня в Казахстані почалися протести як реакція на різке здорожчання вартості газу для автомобілів. Через кілька днів мітингарі почали вимагати не лише зниження ціни на зріджений газ, а й остаточного усунення від політичного життя першого президента Нурсултана Назарбаєва, який очолював Раду безпеки, змін до конституції та більшого розділення влади.
Мітинги тривають до сьогодні в різних містах Казахстану. 4 січня вони переросли в масові зіткнення з силовиками, а 5 січня відбулися найзапекліші протистояння – люди захоплювали адміністративні будівлі і вели активні сутички з військовими та поліцією. Єдиного лідера протестів немає.
За час мітингів уряд подав у відставку, а Нурсултан Назарбаєв перестав очолювати Радбез – замість нього ці повноваження перебрав президент Токаєв. У країні відключали Інтернет та звʼязок, казахстанські медіа досі не відкриваються з-за кордону. Також по всьому Казахстану ввели надзвичайний стан.
На тлі протистоянь людей і силовиків Токаєв звернувся до ОДКБ по "допомогу", і організація вирішила відправити до країни свої війська.