Я приїду до України з візитом 5 жовтня 2021 року. Я приєднаюся до Президента Володимира Зеленського на офіційній церемонії з відзначення 80-річчя трагедії Бабиного Яру. Разом з іншими світовими лідерами та людьми, що вижили в Голокості, ми згадаємо про те найгірше, на що люди виявилися спроможні.
Ми також згадаємо, до чого можуть призвести ненависть та упередження.
Минуло 80 років з днів розстрілів у Бабиному Яру, але пам’ять про ці події перебуває під подвійною загрозою.
По-перше, спогади природним чином згасають. Час минає, очевидці вмирають, події відходять в історію. Про них просто забувають.
По-друге, спогади починають приховувати навмисно. Багато де у Європі ми споглядаємо небезпечну тенденцію історичного ревізіонізму. Пам’ять не просто зникає – спогади про події навмисне стираються або навіть переписуються.
Минуле завжди має свої болісні місця. Саме тому дехто піддається спокусі уславити військових злочинців Другої світової війни або реабілітувати колаборантів часів війни. Саме тому подекуди люди схиляються до того, щоб знову зануритися в ту саму ненависть і забобони.
Саме тому деякі люди воліють забути про все самі і змусити забути інших.
Це небезпечно. Це небезпечно, тому що після Голокосту, майже вісім десятків років по тому, ми знову спостерігаємо стрімкий зріст антисемітизму. Це небезпечно, тому що коли гнилизна антиєврейського расизму починає поширюватись, вона, врешті-решт, знищує кожну країну, яку заражає собою.
Ось чому амбітні плани України перетворити місце розстрілів у Бабиному Яру на один з найбільших у світі меморіалів Голокосту є глибоко зворушливими. Ось чому рішення Верховної Ради останніх тижнів ухвалити новий закон про запобігання антисемітизму є дуже потужною заявою.
Нацисти намагалися знищити докази. Інші намагалися зруйнувати пам’ять. Я вдячний Україні та особисто Президенту Зеленському за те, що вони вклали стільки роздумів та енергії в боротьбу з ненавистю та подбали про те, щоб цей яр залишався незагоєним шрамом, видимим для всіх, пам’яттю, яку ніколи не можна забувати.
Ми можемо захистити пам’ять лише разом. Люди можуть пам’ятати про події протягом життя, але лише всі разом ми можемо зберегти пам’ять про події протягом століть. Разом: Ізраїль, Україна та наші друзі в усьому світі.
Лише разом ми зможемо зробити так, щоб пам’ять про криваві злочини Бабиного Яру збереглася навіки і щоб наші народи, вивчивши уроки цієї жахливої трагедії, змогли разом прийняти майбутнє.