Чому до повені не були готові?
Насправді до повеней жителям цього німецького мальовничого краю виноробів не звикати. Підтоплення тут стабільно трапляються один-два рази на рік. Утім цього разу все було інакше.
Повінь, яка призвела до катастрофи, була спричинена дуже сильними та багатогодинними зливами. Кількість води, що утворилася від цих опадів, була значно більшою, ніж зазвичай. Тому маленькі річки за лічені хвилини перетворилися на потужні та руйнівні потоки. Надзвичайно висока швидкість, з якою підступала вода, теж стала однією з причин таких масштабів катастрофи.
Зараз у Німеччині чимало критиків нарікають на те, що система попередження про природні катастрофи не була достатньо ефективною. З іншого боку є думка, що наразі не існує жодних систем, які могли б точно визначити, у яких саме районах і коли саме може статися повінь. Однак більшість експертів усе ж таки вбачають головну причину негоди саме в наслідках зміни клімату.
Німецькі кліматологи останні кілька років невтомно попереджають про збільшення екстремальних погодних умов улітку – не тільки про посухи, але й про потужні зливи. «Погодні екстремуми в наших широтах – це все наслідки різкого потепління в Арктиці», – запевняє Маркус Рекс з Інституту полярних і морських досліджень імені Альфреда Вегенера.
У випадку з катастрофою в західній Німеччині об’єдналися три компоненти. Конвенція теплого вологого повітря, що спричинила дощі, які призвели до повені. Свою роль також зіграло й ущільнення забудови земної поверхні. У результаті чого дощова вода не може в достатній мірі проникати в землю, тому стікає у канали та ріки. Під час тривалих та інтенсивних опадів каналізаційна система, що будувалася десятки років тому, за інших кліматичних умов, перевантажується та не витримує. Це також стосується й інфраструктури, яка внаслідок нещодавньої повені частково або повністю була зруйнована.
Мільярди збитків і роки на відновлення
У деяких населених пунктах обох західнонімецьких земель, що зазнали збитків, немає жодного будинку, який би не постраждав від повені. Багато людей умить втратили все, що нажили за ціле життя. «Наче в апокаліптичному фільмі або як після війни», – так описують місцеві жителі наслідки природної катастрофи.
Зруйновані мости, обвалені дороги, скуйовджені залізничні рейки, повалені дерева та каміння, що завалило вузенькі вулички колись казково затишних німецьких містечок. Подекуди електроенергія та водопостачання досі відсутні, як не відновлено і мобільний зв’язок. Саме відсутність останнього рятувальники часто називають основною причиною, чому досі так багато людей залишаються зниклими безвісти. Станом на вечір понеділка, 19 липня, поліція в постраждалих регіонах перейшла до розшуку людей за планом квадрат за квадратом там, де доступ до місцевості вже було розчищено.
Загалом до пошуків зниклих і відновлення інфраструктури залучено кілька десятків тисяч працівників різних служб – від комунальників до військових з Бундесверу. Тисячі волонтерів з усієї країни також зголосилися приїхати на допомогу постраждалим. Люди самоорганізовуються та допомагають одне одному відкачувати воду з підвалів і вигрібати грязюку з будинків. Громадськими та благодійними організаціями було запущено кілька ліній збору фінансової допомоги, а от одяг і їжу попросили більше не надсилати, адже склади вже заповнені вщент.
За першими, поверхневими підрахунками, збитки від катастрофи тільки у транспортній сфері становлять близько двох мільярдів євро. За даними німецького міністерства транспорту, відновленню підлягають автошляхи, залізничні полотна, мости, переїзди, вокзали та вишки мобільного зв’язку. Збитки в розмірі від двох до трьох мільярдів підрахували і у страхових компаніях. Страховики також занепокоєні тим, що ціла сфера страхування від природних катастроф в умовах змін клімату має бути по-новому концептуально переосмислена. Попри це, загальний масштаб збитків досі залишається незрозумілим.
Як заявляють спеціалісти, на відновлення пошкодженої інфраструктури можуть піти роки. Як приклад президент Центрального об’єднання німецької будівельної промисловості Райнхард Кваст наводить наслідки повені на Ельбі у 2002 році, масштаб якої був значно меншим. «Тоді знадобилося близько трьох років на усунення найсерйозніших ушкоджень і п'ять років на те, щоб постраждалі райони знову набули охайного вигляду», – нагадав він.
Допомога від уряду без зайвої бюрократії
«У німецькій мові майже немає слів, що могли б описати ці спустошення», – сказала канцлерка ФРН Ангела Меркель, перебуваючи в одному з найбільш постраждалих від повені районів, куди вона прибула відразу ж після повернення зі США.
Німецький уряд у перші ж дні катастрофи запевнив родини постраждалих, що надасть їм якомога швидше державну допомогу – «без зайвої бюрократії». «На реконструкцію підуть величезні кошти, але і федеральний, і земельний уряд, безумовно, будуть підтримувати місцевих жителів», – заявив міністр внутрішніх справ землі Рейнланд-Пфальц. За його словами, влада свідома, що врегулювання ситуації потребуватиме тривалого часу.
Водночас по обіді 20 липня стало відомо, що уряд Німеччини ухвалив перший пакет невідкладної допомоги. Згідно з резолюцією, на відшкодування збитків у зонах повеней буде виділено 400 мільйонів євро. Рішення щодо більш довгострокового фонду реконструкції буде ухвалено наприкінці липня чи на початку серпня. Обсяги цього фонду становитимуть уже мільярди, а в його фінансуванні мають брати участь усі федеральні землі.
