Для ефективної боротьби з двомовністю серед дітей треба, щоб українська стала мовою домашнього спілкування. А те, якою мовою діти спілкуються у позаурочний час, залежить від дорослих, тому в Україні діють мовні курси для батьків.
Таку думку в інтерв’ю для "Української правди" висловив уповноважений із захисту мови Тарас Кремінь.
Він вважає, що саме від поведінки і культури батьків, а також ролі освіти й авторитету освітян залежить те, якою мовою спілкуватиметься молодь за 5-10 років.
"Такі мовні курси вже є, але я вважаю, що вони повинні бути при кожній школі – як можливість і для дітей, і для батьків опанувати українську мову, познайомитися з новими творами української літератури. Це і розмовні клуби, і зустрічі з цікавими людьми. Таке було і таке є. Але про це треба більше говорити", – зазначив Кремінь.
Він нагадав результати нещодавнього дослідження Державної служби якості освіти. Вони свідчать, що цьогоріч зменшилася кількість учнів, їхніх батьків і вчителів, які вважають українську мову рідною.
Менше ніж 40% учнів спілкуються тільки українською поза межами школи. Близько 20% – українською і російською порівну. Серед причин, чому так склалося, діти назвали звичку спілкуватися недержавною мовою (33%) та російську як мову спілкування у сім’ї (20%).
"Для того, щоб української мови стало більше вдома, державна повинна бути по-справжньому скрізь і всюди. І у визначених законом сферах, і в невизначених – зокрема, в релігійних установах і організаціях. Водночас сьогодні української значно більше, ніж це було колись за всі роки української незалежності", – наголосив омбудсман.
- У березні Кабмін схвалив програму забезпечення розвитку і функціонування української мови. До 2030 року 100% держслужбовців та посадових осіб мають володіти державною мовою відповідно до вимог українського правопису. Також українська має стати основною мовою спілкування у побуті. До 2030 року держава планує, аби 80% українців в родині та побуті розмовляли українською. Частка україномовного культурного продукту має збільшитись з 55 % до 85 %.