Минулого року ми були без світла, подекуди без тепла. Велика різниця із цією зимою, повірте.
Особливо для виробництва пайків, інфузій, ліків, боєприпасів, бронемашин, лікування поранених: кіловат від промислового генератора і від мережі — дещо різні за ціною кіловати.
Плюс не потрібно відтягувати з ВПК гроші на створення автономії, закупівлю генераторів та інше.
Наростає виробництво, попри відновлення ударів РФ і спам камікадзе.
Остання хвиля, до речі, була по промці — противник хоче перенести зусилля, не досягнувши результатів з ЖКГ і виробництвом енергії.
Удари за 30 метрів від метро в Києві, влучання по цивільних складах столиці і поруч з торговим центром у Дніпрі — наслідок того, що більшість російських ракет — це колишні носії спеціальної бойової частини, там кругове ймовірне відхилення на сотні метрів — норма.
Але робота триває.
Ось, наприклад, прозвітували, що в п'ять разів наростили виробництво БТР-4. Звісно, можна посміятися, якщо це з 1 до 5 на місяць?
А можна зауважити, що це два батальйонні комплекти на рік і в найкращі часи ми не робили більше, весь іракський контракт чи «трійки» для Таїланду — менше, і набагато.
Декілька сотень «Новаторів» і «Козаків 2М», кілька тисяч MRAP від союзників — тисяча від канадців, понад тисячу різних від США.
Навіть попри втрати й навчальні частини — частини потихеньку насичуються.
Шість САУ «Богдана» на місяць з планами робити більше — йшлося про 10 кабін.
Але нам, звичайно, треба багато всього: 10 нових бригад і 30+ організмів ТрО — це далеко за тисячу гармат, величезна кількість мінометів, на п'ять батальйонів у кожній — пристойна кількість комплектів MRAP чи бодай бортових вантажівок, возити моторизовані частини.
І це крім застав прикордонників згідно з новим штатом, різних спеціальних частин, саперів, інженерів.
Потрібно більше й більше.
На півночі почали активно облаштовувати прикордонну смугу — там війна ДРГ, війна нальотів артилерії та затягування позицій мінами, сутичок і груп рекогносцирування, що наводять артилерію. Були зальоти в нас, були успішні наші дії з того боку. Потрібна окрема стаття, там складний театр і своя специфіка. Те, що пішли доти, рови й бетон — дуже добре, потрібно було на вчора.
США продовжують підтримувати Україну, незважаючи на внутрішньополітичну кризу. Напередодні нового року зайшов пакет допомоги на 250 млн. У ньому боєприпаси 155 мм і 105 мм, Stinger, TOW, різні елементи ППО для батарей паліативу, стрілецькі боєприпаси.
Чи проголосує Конгрес за допомогу? Проголосує. Питання консенсусу, політична боротьба в США, незважаючи на численні звинувачення в корупції, до нас немає питань щодо зброї — комісія США це підтвердила.
Ми чекаємо на літаки F-16 — вони сильно вплинуть на багато речей.
Усі історії, що це blok 20, а потрібен Viper за 70 млн доларів штука, натикаються на одну просту річ: саме такими літаками оперує Румунія, подібного рівня машини в Єгипту, Пакистану, Йорданії, і донедавна ними оперували Данія, Норвегія та Нідерланди.
У літаків нашоломні приціли, інтеграція ракет на 180 км, протикорабельних Harpoon, засобів доставки проти РЛС й оновлений радар на 150 км.
Так, це не найновіша машина, але відганяти від лінії метальників коригованих бомб, виконувати місії на користь флоту, перехоплювати ракети в мертвих зонах, надавати підтримку з контейнерами РЕБ і спеціальними розвідувальними, полювати на баражувальні боєприпаси — це їхній профіль.
На фронті пат — супротивник за цей рік заволодів Бахмутом і загрожує Часовому Яру, хоча в секторі його успішно стримують.
Створив загрозу Авдіївці, його штурмові групи добігають до коксохіму.
Захопив руїни Мар'їнки — залишилися пустирі в адміністративних межах руїн селища, його перетерли на щебінь, там цілком картини Пашендейла (Битва біля Пашендейла — одна з наймасштабніших спроб військ Антанти провести наступальну операцію на Західному фронті під час Першої світової війни. — LB.ua).
Ми в результаті контрнаступу відкинули за канал ворога на південь від Бахмута, зрізали виступ біля Времівки, покращили позиції і вбили клин під Роботиним. Ну й утримуємо стабільний периметр на лівому березі, плацдарм, який сковує значні сили супротивника на півдні.
500 тисяч осіб за мобілізацією, зменшення віку й інші принади призову, це не лише втрати — це заміна, списання за станом здоров'я зі структури, 60 років, догляд за жінкою-інвалідом.
А також десять нових бригад, інженерні частини, сапери, охорона в нові артилерійські підрозділи.
Неможливо уявити суспільство, де одні живуть у нелюдських умовах роками, а інші ходять у спортклуби і ресторани, а дійти до ТЦК і стати на облік не можуть уже більш ніж десять років.
Тому що не було б ніяких бусів ТЦК і облав, якби всі військовозобов'язані повідомляли про зміни роботи й адреси, як того вимагає законодавство.
Тож нічого не зміниться глобально, окрім того, що не можна буде більше підтертися повісткою.
Важка війна, найважча в Європі з часів стратегічних бомбардувань центрів міст, мільйонів убитих і жінок, на яких орали поля замість тракторів і коней.
Але ми стали сильнішими, а не слабшими.
Те, що нам не вдалося вийти одним ривком до Криму, не означає, що ми програємо цю війну.
Позиційні бої на сході точаться два роки. Ціну Бахмута і щебеню Мар'їнки ми бачили — бунт Пригожина й десятки тисяч загиблих на меморіалах, зупинка мобілізації і спроби залити все грошима, мільйон утікачів за кордон.
Українська ППО посилилася, з'явилася протиракетна оборона від балістики, авіація підійде в найближчі тижні, промисловість працює, фронт стабільний, флот ворога вибили з Криму, він ховається по базах у РФ.
Навесні запрацює коаліція кораблів й артилерії для допомоги України.
Ми не одні, і щодня супротивник зазнає важких втрат.
Війна триває.