Стартуємо від протилежного – від противника. Два найбуйніші ворожі угруповання військ (УВ) – «Юг» і «Днепр».
УВ «Юг» — найбільше і найпотужніше, веде наступальну операцію від Сіверського виступу до південних околиць Донецька й має вийти на адміністративний кордон Донецької області до виборів у Росії. Два найгарячіші напрямки — Костянтинівський та Авдіївський, з чого випливає, що ворог має два оперативно-тактичні угруповання, одне діє в районі Бахмут — Соледар, інше — у районі Донецька. «Юг» має у своєму складі три армії (8-му, найбільшу в сухопутних військах РФ, 2-гу й 41-шу), 3-й АК, дві дивізії (98-му і 106-ту) й три бригади ПДВ (11-ту, 31-шу й 83-тю) і добровольчий штурмовий корпус на десерт. Склад угруповання такий: близько 157.000 військовослужбовців, 760 танків, 2370 ББМ, 2850 гармат і РСЗВ. Три армії — три ракетні бригади, тобто 36 пускових. Усе це зведене у 84 бригади-полки, 57 окремих батальйонів-загонів (зокрема й іррегулярних), різного штибу рот (переважно «Шторм» усіх мастей) — 22. Резерв угруповання — п'ять полків і шість батальйонів. Цікавинка — основні сили зосереджені на Авдіївському напрямку, там само і значна частина резервів, але під Бахмутом — майже всі страждальці зі штрафних загонів «Шторм».
УВ «Днепр» — активне, хоч і якесь безтолкове — проводить наступальну операцію від села Покровка на Кінбурнській косі до села Михайлівка в районі Мамай-гори в Запорізькій області, його завдання — ліквідувати плацдарми української морської піхоти на лівому березі Дніпра. У складі «Днепра» — дві армії (18-та і 49-та), дві дивізії ПДВ (7-ма і 104-та), бригада і полк морської піхоти (61-ша і 177-й). Склад угруповання: близько 73.000 військовослужбовців, до 420 танків, 900 ББМ, 640 гармат і РСЗВ. Ракетна бригада є лише в 49-ї армії. Організаційно УВ зведене у 27 бригад-полків, 17 батальйонів-загонів. Резерв — імовірно, два полки зі складу 70-ї МСД. «Днепр» також має цікавинки: надмірна кількість полків територіальних військ (погано навчена піхота, озброєна чим знайшли (аж дев'ять полків), мало танків, короткі маршрути до головних логістичних хабів противника в Криму, потужне угруповання армійської авіації на аеродромах у Криму (Джанкой насамперед) і фронтової авіації, що дозволяє утримувати перевагу в повітрі.
Ворог розгорнув ще декілька УВ у Харківській, Луганській, Запорізькій областях (схожі на два вже описані, але менші за розмірами та складом сил і засобів), є угруповання оборони Криму, оборони кордонів Бєлгородської, Курської та Брянської областей, ПКС, ВМФ, Росгвардії, ФСБ, інших міністерств-відомств. Увесь цей шалман становить Об'єднане угруповання військ на Південно-Західному театрі воєнних дій (ОУ). Оце ОУ має до 513.900 військовослужбовців, близько 2950 танків, 7000 ББМ, 5920 гармат і РСЗВ, 48–60 ПУ ОТРК «Іскандер». Організаційно в ОУ (без урахування резервів й угруповання прикриття державного кордону) — 204 бригади/полки, 148 батальйонів/загонів.
Якщо противник зможе реалізувати свої організаційно-штатні заходи, то гіпотетично це угруповання збільшиться на дві мотострілецькі дивізії, одну дивізію ПДВ, одну дивізію морської піхоти. Мали б ще формувати сім мотострілецьких бригад, хоча відомо лише про одну, 26-ту. Але хай буде сім. Загалом усі організми додадуть приблизно 60.000 військовослужбовців. Збільшимо цю цифру на 25% (сили забезпечення й обслуговування також мають з’явитися, куди без них!), тобто ще 15.000. Виходимо на очікувану чисельність ОУ ворога 588.000–590.000. Для зручності підрахунків візьмемо 600.000.
Підручник оперативного мистецтва пише, що для успішної оборони треба мати співвідношення сил і засобів в усій смузі оборони 1 до 2. Тобто якщо нападають 600.000, то нам варто мати щонайменше 300.000. Начальник ГУР МОУ генерал-лейтенант Кирило Буданов на дискусійній панелі LB.ua «2024: виклики і перспективи» 17 грудня повідомив, що чисельність ЗС України зараз перевищує 1.000.000. Якщо безпосередньо участь у бойових діях бере 50%, то наче людей цілком достатньо для оборони. А головком саме активну оборону і пропонував.
Згадуємо про намагання ворога дістатися берега Осколу, оточити Часів Яр, захопити Авдіївку і рвонути далі на Констаху й Покровськ, оточити Вугледар, обнулити ділянки вклинення Сил оборони на Запоріжжі й плацдарми на лівому березі Дніпра. Тобто є щонайменше 9–10 ділянок, де ворог зосереджує зусилля, щоб проривати оборону. Підручник тактики повідомляє: якщо хочеш прорвати оборону противника, створи перевагу 1 до 5, але краще до 6. Скромненько так беремо 10 ворожих бригад (25.000) на цих 10 ділянках і розуміємо, що аби втримати наші рубежі, слід мати принаймні 6.000–8.000, щоб співвідношення було 1:4/1:3. Тобто хоч і з важкими боями, але щоб утримати позиції.
Маємо 300.000 оборонців у всій смузі + 8.000 на ділянках прориву. Так само збільшимо цю цифру на 25% обслуги й забезпечення, отримаємо 385.000.
Втрати: за 2023 рік ворог втратив 249.030 осіб. Якщо ми втрачаємо втричі менше, то слід поповнити втрати 83.000 бійців.
Якщо строкову військову службу скасують, то звільнять 30.000 строковиків, котрих хтось має замінити, адже тил усе одно ми охоронятимемо.
Якщо реалізують підхід часів АТО «30% воюють — 30% відпочивають — 30% готуються на полігонах», то чисельність Сил оборони слід збільшити щонайменше ще на 60%. Залишається 10% — це звична армійська текучка (за сімейними, на лікуванні, навчанні тощо).
А ще слід сформувати резерви, адже війну треба закінчити Перемогою. Це ще десь 30%.
По пунктах, щоб не заплутатися:
— 300.000 для загальної оборони та ще 8.000 для оборони ділянок прориву ми маємо;
— 308.000*30%=92.400 для забезпечення ротації тих, хто на фронті, для їх відпочинку;
— 308.000*30%=92.400 для підготовки до подальшої участі в бойових діях;
— 308.000*30%=92.400 для формування резервів;
— 30.000 для заміни строковиків, що будуть звільнені;
— 83.000 для поповнення втрат (за умови збереження тенденції).
Підсумок: 390.200 багнетів.
Висновок: коли головком каже про 400.000 нових бійців, то він рухається за алгоритмом, котрий ми розглянули вище (хоча не факт). Коли він каже про 500.000, то ГШ явно має хитрий план, у якому активна оборона — низка контрударів й інших дуже неприємних сюрпризів для агресора. Тобто 500.000 — нормальна цифра.
Тепер кілька слів про законопроєкт, що викликав стільки галасу. Він є тут. Альтернативного законопроєкту не існує, що свідчить про пожежність прийняття документа, який подав Кабмін.
Проєкт закону розробили, щоб законодавчо вдосконалити процедури заходів мобілізації, військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів, соціальний захист військовослужбовців, а також окремі питання проходження військової служби, аби покращити добір особового складу під час доукомплектування бойових підрозділів для відсічі збройної агресії проти України.
Законопроєкт повинен уточнити питання військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, посилити соціальний захист військовослужбовців під час отримання медичної допомоги та після звільнення з полону, уточнити обов’язки органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій, військових адміністрацій, підприємств, установ і організацій і громадян України під час проведення мобілізації, уточнити підстави для відстрочки та звільнення від призову на військову службу, а також для звільнення з військової служби.
Автори документа пропонують внести зміни до Кодексу законів про працю України й законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про Національну поліцію».
Одразу три шайби Кабміну:
1:0 — Реалізація запропонованого проєкту закону не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України. Тобто призов пів мільйона громадян і робота щонайменше з двома-трьома мільйонами громадян, котрих не призвуть, але їх опрацьовуватимуть у ТЦК, — безкоштовна справа? Серйозно?
2:0 — У проєкті Закону немає правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Та ну! Ви ж пропонуєте уточнити норми виконання військово-транспортного обов’язку, а у власників автотранспорту є і на автотранспорт, і на МРЕВ, і на податкову, і на ТЦК знайдеться теж. Встановлення обов’язку проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішенням військово-лікарської комісії, постановки на військовий облік, уточнення підстав для надання відстрочки та звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, уточнення підстав для звільнення з військової служби, зокрема, звільнення за власним бажанням і багато нових норм обійдуться без чиєїсь нової вілли в Іспанії? Реально в це вірите?
3:0 — Законопроєкт не обговорювали з громадськістю. Принаймні на сайті парламенту відсутні пропозиції за результатами громадської антикорупційної та/або громадської антидискримінаційної експертизи проєкту акта, як того вимагає Регламент Кабміну. А розробник, тобто в нашому випадку Кабмін, згідно з Регламентом, забезпечує проведення публічних консультацій з представниками зацікавлених сторін щодо проєктів актів Кабінету Міністрів відповідно до Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Навіть з огляду на воєнний стан варто було надати проєкт для обговорення принаймні громадським радам при Міноборони, МВС, Мінрегіоні. Але — ніт.
Законопроєкт завершується дивовижним висновком міністра оборони: «Прийняття проєкту Закону України створить умови для належного укомплектування бойових підрозділів під час відсічі збройної агресії проти України». Тобто зміни у 12 законодавчих актів, з котрих лише один пов'язаний з порядком проходження військової служби і жоден — з комплектуванням підрозділів, мають створити «умови для належного укомплектування бойових підрозділів».
Хіба не новорічне диво?!
Якщо тема цікава громадськості, то можна буде окремо обговорити зміни, які хочуть внести до законодавства.