На більш ніж половині сайтів національних ЗМІ та більш ніж двох третіх регіональних медіа немає російськомовної версії, водночас близько 10% сайтів не мають узагалі або не мають повноцінної україномовної версії.
Про це свідчать результати дослідження аналітичного відділу Центру контент-аналізу, передає "Інтерфакс-Україна".
Зокрема, 55% національних ЗМІ мають україномовну версію сайту й не мають російськомовної, 36% - мають і україномовну, і російськомовну версію сайту, 6% мають російськомовну версію сайту і не мають україномовної, 3% - інші варіанти.
Серед регіональних ЗМІ понад дві третиин (68%) мають україномовну версію сайту і не мають російськомовної, 19% - мають і україномовну, і російськомовну версії, 5% - мають російськомовну версію сайту і не мають україномовної, 8% - інші варіанти.
Щодо відкриття україномовної версії сайту за замовчуванням, то серед національних ЗМІ у 81% вона відкривається за замовчуванням, у 13% за замовчуванням відкривається російськомовна версія, у 5% - інший варіант, а в 1% уточнюється бажана мова.
Серед регіональних ЗМІ у 85% україномовна версія відкривається за замовчуванням, у 9% - за замовчуванням російськомовна версія, у 6% - інший варіант.
"Можемо порадіти, що динаміка позитивна. 2023 рік є важливим і доленосним для української мови в інтернет-просторі... Водночас, за результатами цього дослідження ми аналізуватимемо той перелік ресурсів, який додатково надасть Центр контент-аналізу, щоб у комунікації з відповідними органами державної влади, правоохоронними структурами вимагати від них приведення ресурсів у відповідність із законом", - зазначив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Дослідження проводили серед національних (566) і регіональних медіа (1358) шляхом перегляду вебпредставництв. Аналіз подано станом на 20 жовтня 2023 року.
Нагадаємо, раніше мовний омбудсман закликав українські телеканали припинити практику двомовності.
Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року, 16 липня 2019 він набрав чинності. Імплементація окремих статей закону відбувається кожні пів року.
- з 16 січня 2020 року набула чинності стаття 32, яка визначає застосування державної мови у сфері реклами;
- з 16 липня 2020 року – у сфері науки, у технічній та проєктній документації, у сферах охорони здоров’я, транспорту, діловодства, документообігу, листування і звітності;
- з 16 січня 2021 – у сфері обслуговування;
- з 16 липня 2021 року набули чинності статті 7 та 10, які визначають початок іспитів на рівень володіння державної мови для майбутніх державних службовців, а також тих осіб, які хочуть набути громадянство України; також тоді почали діяти статті 23 і 26 – це використання державної мови у сфері культури, а також застосування української в сфері книговидавництва й книгорозповсюдження;
- з 16 січня 2022 року – використання державної мови у сфері друкованих засобів масової інформації.
Громадяни України не зобов'язані володіти жодною іншою мовою, крім державної.