ГоловнаСуспільствоЖиття

​Власницю салону краси в Ізюмі підозрюють у роботі на ФСБ: випитувала у клієнтів інформацію про ЗСУ

Жінку затримали. Тепер їй загрожує до 8 років тюрми.

​Власницю салону краси в Ізюмі підозрюють у роботі на ФСБ: випитувала у клієнтів інформацію про ЗСУ
Фото: СБУ

У результаті стабілізаційних заходів на звільненій від російських окупантів території Харківщини викрили ймовірну ворожу інформаторку. Зловмисниця підозрюється у зборі для ФСБ розвідданих про місця базування та переміщення Сил оборони в районі Ізюма.

Про це повідомляє пресцентр СБУ.

Найбільше ворога цікавили наявність та періодичність руху військових ешелонів з бронетехнікою та важкою артилерією ЗСУ у напрямку передової.

Інформаторкою російських загарбників виявилася власниця місцевого салону краси. Вона "втемну" використовувала своїх клієнтів, у яких випитувала інформацію під час надання косметологічних послуг та побутових розмов.

Отримані дані вона передавала до ФСБ через "зв’язкову" – знайому жінки, яка після захоплення району пішла на співпрацю з окупантами і обійняла "посаду" у незаконних органах влади. Після звільнення райцентру колаборантка втекла до Бєлгорода, звідки дистанційно залучила свою подругу до співробітництва.

Слідчі Служби безпеки повідомили "зв’язковій" про підозру за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу (колабораційна діяльність). А інформаторку затримали та повідомили їй про підозру за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу (несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух та розташування підрозділів ЗСУ).

Затримана перебуває під вартою. Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину. Їй загрожує до 8 років тюрми.

Фото: СБУ

Нагадаємо, після початку повномасштабної війни в українському законодавстві з’явилися поняття "колабораційна діяльність" (стаття 111-1 КК) та "пособництво державі-агресору" (стаття 111-2 КК). Так держава намагалася охопити всі види можливої співпраці населення з окупантами та встановити межі дозволеної та забороненої діяльності на окупованих територіях.

Однак, правоохоронці вважають, що наявне законодавство про відповідальність за співпрацю з ворогом не має чітких формулювань, за якими можна визначати колабораційну діяльність. Правоохоронці та судді також вважають законодавство у цій сфері недосконалим.

Раніше повідомлялося, що спеціально створена робоча група при комітеті Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності ще в березні завершила роботу над законопроєктом про вдосконалення покарання за колабораціонізм. Він передбачає невідворотність покарання для колабораціоністів із позбавленням їх можливості будь-якої участі в політичному житті України на наступні 10 років. Водночас робоча група пропонує конкретизувати склади злочинів і збалансувати відповідальність.

Також в березні 2022 року Рада ухвалила закон, згідно з яким доповнила Кримінальний кодекс статтею 111-1 (колабораційна діяльність) про максимальне покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Докладніше про те, як карали за колабораціонізм різні держави та чому цей термін досі неоднозначний навіть в Україні, читайте в мтеріалі LB.ua.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram