У результаті стабілізаційних заходів на звільненій від російських окупантів території Харківщини викрили ймовірну ворожу інформаторку. Зловмисниця підозрюється у зборі для ФСБ розвідданих про місця базування та переміщення Сил оборони в районі Ізюма.
Про це повідомляє пресцентр СБУ.
Найбільше ворога цікавили наявність та періодичність руху військових ешелонів з бронетехнікою та важкою артилерією ЗСУ у напрямку передової.
Інформаторкою російських загарбників виявилася власниця місцевого салону краси. Вона "втемну" використовувала своїх клієнтів, у яких випитувала інформацію під час надання косметологічних послуг та побутових розмов.
Отримані дані вона передавала до ФСБ через "зв’язкову" – знайому жінки, яка після захоплення району пішла на співпрацю з окупантами і обійняла "посаду" у незаконних органах влади. Після звільнення райцентру колаборантка втекла до Бєлгорода, звідки дистанційно залучила свою подругу до співробітництва.
Читайте такожОдним «градом» убило чоловіка, сина, маму та собаку. Трагічна історія жительки Ізюма
Слідчі Служби безпеки повідомили "зв’язковій" про підозру за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу (колабораційна діяльність). А інформаторку затримали та повідомили їй про підозру за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу (несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух та розташування підрозділів ЗСУ).
Затримана перебуває під вартою. Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину. Їй загрожує до 8 років тюрми.
Нагадаємо, після початку повномасштабної війни в українському законодавстві з’явилися поняття "колабораційна діяльність" (стаття 111-1 КК) та "пособництво державі-агресору" (стаття 111-2 КК). Так держава намагалася охопити всі види можливої співпраці населення з окупантами та встановити межі дозволеної та забороненої діяльності на окупованих територіях.
Однак, правоохоронці вважають, що наявне законодавство про відповідальність за співпрацю з ворогом не має чітких формулювань, за якими можна визначати колабораційну діяльність. Правоохоронці та судді також вважають законодавство у цій сфері недосконалим.
Раніше повідомлялося, що спеціально створена робоча група при комітеті Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності ще в березні завершила роботу над законопроєктом про вдосконалення покарання за колабораціонізм. Він передбачає невідворотність покарання для колабораціоністів із позбавленням їх можливості будь-якої участі в політичному житті України на наступні 10 років. Водночас робоча група пропонує конкретизувати склади злочинів і збалансувати відповідальність.
Також в березні 2022 року Рада ухвалила закон, згідно з яким доповнила Кримінальний кодекс статтею 111-1 (колабораційна діяльність) про максимальне покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Докладніше про те, як карали за колабораціонізм різні держави та чому цей термін досі неоднозначний навіть в Україні, читайте в мтеріалі LB.ua.