Нагадаю читачам меню. Згідно з планами МО РФ, потрібно:
– сформувати Ленінградський і Московський військові округи на базі Західного військового округу;
– сформувати армійський корпус у Карелії;
– сформувати три нові мотострілецькі дивізії, зокрема, у складі загальновійськових армій у Херсонській і Запорізькій областях;
– розгорнути в дивізії 7 найбільш боєздатних мотострілецьких бригад;
– сформувати дві нові десантно-штурмові дивізії (до речі, виконано);
– сформувати 5 нових артилерійських дивізій військових округів;
– сформувати нові дуже потужні артилерійські бригади (скільки саме – було сформульовано нечітко, ймовірно, що теж 5);
– розгорнути в 5 дивізій морської піхоти 5 бригад морської піхоти;
– сформувати в кожній загальновійськовій/танковій армії змішану авіаційну дивізію та бригаду армійської авіації (80–100 бойових вертольотів);
– сформувати три управління авіаційних дивізій;
– сформувати 8 бомбардувальних авіаційних полків;
– сформувати один винищувальний авіаційний полк;
– сформувати 6 бригад армійської авіації;
– розгорнути три нові ремонтні заводи та додаткові ремонтні підрозділи у військах.
У середині січня Шойгу анонсував «масштабні зміни» в армії Росії, котрі збирався реалізувати з 2023-го по 2026 рік. Меню ви бачили, реально приблизно стільки часу й потрібно, але тоді ще було мало відомо про український контрнаступ. Із загрозливого – збільшення армії до 1,5 млн людей, у тому числі 695 тис. військовослужбовців за контрактом, і збільшення числа полігонів у військових округах, зокрема, на «нових територіях». Прозріли там чи що? Про те, що людей – тьма, а вчити їх ніде, було зрозуміло всім, крім МО Росії, здається.
Наприкінці травня вийшов третій номер журналу «Военные комиссариаты России», в якому була опублікована стаття начальника ГОМУ ГШ РФ генерала Бурдинського на тему військового будівництва цього року. (Текст, утім, швидко прибрали із сайту). Якщо відфільтрувати інфоспам, то виходить, що головний організатор і формувач нових військ вважає, що нові завдання слід виконати у дуже стислі терміни. Чим вони там переймалися з грудня по червень, не зовсім зрозуміло, туман війни заважає роздивитися в деталях, але щось підказує, що п’ять місяців згаяли, тож тепер – «дуже стислі терміни». А призову згідно з мобілізацією найбільше заважало «беспрецедентное информационное давление, особенно со стороны сетевого блогерского сообщества». Ось як воно виходить!
Для поповнення скарбнички військових злочинів РФ: так звані військкомати «ДНР» і «ЛНР» призвали 79800 осіб і вилучили до 2000 транспортних засобів. Ну і «на поржати»: відповідальним за комплектування контрактниками призначено Дмитра Медвєдєва. Він має забезпечити підтримання рівня укомплектованості контрактниками заліського угруповання в Україні на рівні 95–97%. В організмах, що формуються заново, – теж.
Меню цього року передбачає формування двох округів (Московського і Ленінградського, для цього поділять навпіл Західний, але звідки візьметься комплект окружних військ на кшталт бригади РСЗВ, бригади РХБЗ, зенітної, інженерної, інженерно-саперної, понтонно-мостової бригади, бригади управління, зв’язку, 2–3 бригади МТЗ – незрозуміло, імовірно, поділять уже наявні), двох армій (загальновійськової та повітряної), армійського корпусу (в Карелії, там фіни в НАТО вступили після того, як бункерний дід укотре всіх переграв), Азовського військово-морського району, 5 дивізій і 26 бригад.
Тобто повністю реалізувати у 2023-му анонсоване у грудні минулого року не передбачається. Згідно з моїм досвідом, на формування нових організмів витратять до двох місяців на комплектування персоналом, ще два на підготовку, ще один на передислокацію в район бойового призначення. Загалом 5 місяців щонайменше. Тобто нове угруповання з’явиться у противника щонайшвидше в кінці року. Що означає його нездатність провести нову стратегічну наступальну операцію раніше від початку 2024-го. Успіх нашого контрнаступу може поставити, і вірю – поставить, хрест на цих планах. Надгробний.
Тексти Віктора Кевлюка про стан справ у російській армії:
Перебудова російської армії. Що рік прийдешній нам готує? Погляд на ворога. Що відбулося і чого не сталося. Російська неспроможність і український контрнаступ. Обліко морале, або Проти кого ми воюємо?
Вибачте, що змушений згадати Гіркіна. Тут без нього ніяк: реконструктор і просто військовий злочинець цікавиться, створюючи «безпрецедентний інформаційний тиск з боку мережевої блогерської спільноти», де МО Росії збирається взяти ресурси на весь цей банкет? 26 бригад вимагатимуть 80000 осіб, для п’яти дивізій знадобиться ще 40000 особового складу. Доведеться провести ще одну хвилю мобілізації, щоб отримати необхідні приблизно 120000.
А де взяти танки-гармати-літаки-кораблі, якщо ОПК ледь покриває втрати на фронті? Мені особисто цікаво, з чого формуватимуть повітряну армію та Азовський військово-морський район.
Зрозуміло, що український опір уже зруйнував багато ворожих планів і зруйнує ще. Саме цей опір загострює внутрішньоросійські проблеми в усіх галузях суспільно-економічного життя, що, врешті-решт, має підірвати цю недоімперію зла зсередини.