ГоловнаСуспільствоЗдоров'я

Чому секс між психотерапевтом і клієнтом — це не ок, і хто за це відповідальний

Через відсутність в Україні закону, який регулював би роботу психотерапевтів, і відповідного ліцензування нерідко страждають люди, які звертаються по допомогу. Зокрема, час від часу виникають історії сексуальних стосунків між психотерапевтом і клієнтом. 

LB.ua вирішив зробити текст-застереження для тих, хто вже ходить на терапію або тільки планує звернутися по допомогу, і розпитав трьох фахівців, чому будь-які інші стосунки з психотерапевтом, крім професійних, шкодять людині, хто несе за це відповідальність, наскільки ця проблема поширена, чи можуть в Україні покарати терапевта за порушення етичного кодексу і як із цим справи у США.

Фото: Iconic Bestiary

Що каже етичний кодекс

Український етичний кодекс психотерапевта був розроблений ще в 90-ті роки. Базою для нього стали зведення правил європейських країн.

"У кодексі є декілька незмінних пунктів: про конфіденційність, крім інформації, яка загрожує життю іншої людини чи клієнта, і про заборону подвійних стосунків – перетин контекстів. Тому жоден з напрямків психотерапії не допускає сексу між клієнтом і терапевтом", – пояснює Вікторія Пономарьова, кандидатка психологічних наук, терапевтка, яка викладає в Київському інституті сучасної психології та психотерапії.

Ці правила не взяті з неба, каже фахівчиня. Покоління психотерапевтів досліджували проблему, адже вона існувала й раніше.

"Проблема сексуальних зв’язків між психотерапевтом і клієнтом досить поширена, і вона не була б зазначена в етичному кодексі, якби мала маленький відсоток проявлення в реальному світі", – додає спеціалістка.

Чому секс чи закоханість між терапевтом і клієнтом – це проблема

Якщо терапевт відгукується на інтимні почуття клієнта або ж сам ініціює їх — це зловживання владою з його боку, наголошує психолог-психотерапевт Володимир Станчишин.

"Причина дуже проста: коли ви в терапевтичному кабінеті — перед вами людина, яка виконує свою роботу. Вона покликана допомогти вам відкриватися, і для цього має певні інструменти", — пояснює спеціаліст.

Володимир Станчишин
Фото: Ірина Середа/theukrainians.org
Володимир Станчишин

Тож відкриваючись перед психотерапевтом, клієнт відкривається все рівно перед фахівцем, а не перед людиною, з якою, умовно, познайомився на вечірці. 

"Роль [психотерапевта] щира, правдива, але це однаково зразок поведінки, який людина фахово вам декларує, щоб допомогти. І ви закохуєтесь у зразок поведінки, бо ви не знаєте цієї людини за межею цієї ролі", — зазначає Володимир Станчишин.

І друга причина, чому секс між терапевтом і клієнтом неприпустимий — під час терапії людина, яка звернулася по допомогу, перебуває у вразливому стані, з відкритим серцем.

"Ви готові закохатися в того, хто до вас добре ставиться, а не в того, з ким вам добре. А для фахівця це професійна діяльність, він не має до вас дружніх чи еротичних почуттів. І якщо в мене є рана, бо в минулому мене не любили, а тут хтось до мене добре ставиться, то я схильний закохатися в цю людину. Але це неправдиве кохання. Я закохуюся в дефіцит своєї любові — і фахівець має це добре відчитувати", — пояснює Володимир Станчишин.

Хто за це відповідальний

У будь-якому разі психотерапевт.

"Це людина, яка знає більше, володіє більшою частиною інформації, тому [еротичні стосунки з клієнтом] вже прирівнюється до аб’юзу. Так, психотерапевт теж людина, може залетіти в розігрування, тобто в еротичний перенос. Але тут не важливо, хто почав першим, бо відповідальність усе одно на психотерапевті. Він повинен нести це на супервізію, розгрібатися або залишати терапію, якщо ця історія виходить за рамки стосунків у кабінеті", – пояснює Вікторія Пономарьова.

Фото: надано Вікторією Пономарьовою

Різні психотерапевтичні спільноти дають достатню кількість інформації та інструментарію терапевтам для того, щоб справлятися з цим, якщо раптом з’являється закоханість або еротичний потяг до клієнта чи, навпаки, фахівець помічає це щодо себе, каже спеціалістка.

"Тобто нас навчають, як з цим бути. І якщо людина все ж іде на еротичний контакт, то це свідчить про непрофесійну, недовчену позицію. І в такому разі це перестає бути психотерапією. Це вже якісь квазістосунки, утворені за допомогою вибудованого простору безпеки", – зазначає Пономарьова.

Дилемним є питання про стосунки між терапевтом і його вже колишнім клієнтом, каже фахівчиня. 

"Тут теж хтось спирається на ідею того самого Ірвінга Ялома (популярний американський психолог, доктор медичних наук. – LB.ua) про три роки: буцімто саме через цей час після терапії можна пробувати вибудовувати стосунки. Хтось дотримується думки, що це неприпустимо взагалі. І навіть якщо я заходжу до ресторану, а там сидить мій клієнт чи колишній клієнт, я повинна розвернутися і піти до іншого закладу", – пояснює психотерапевтка.

Як розпізнати, коли психотерапевт переходить ваші межі

Коли він починає порушувати умови контракту, каже Володимир Станчишин. 

"На початку терапії ми проговорюємо контракт: скільки триває сесія, її вартість, терапевт мені може написати для підтримки таке-то, таке-то. Але коли він пропонує речі, які не передбачені контрактом — ми повинні задуматись, чому це відбувається. Умовно, якщо ваш терапевт запрошує вас випити кави — це порушення контракту. Якщо каже "подзвоню, поговоримо", але це не випадок, коли фахівець може бути на зв’язку з клієнтом – коли той у гострому стані (усе це обумовлюється контрактом). Якщо він вирішує з вами поговорити, бо ви просто гарна людина — це вихід за межі ваших домовленостей", — пояснює фахівець.

Фото: dolanlawfirm.com

Точно виключені будь-які питання сексуальності чи інтимності, додає він. 

"І залежно від виду терапії, також це питання обіймів чи рукостискань. Якщо вони передбачені контрактом, бо людина, наприклад, переживає горе і терапевт у кінці обіймає клієнта з дозволу, співчуваючи йому, це норма. А все, що стосується сексуальності чи еротичності — це все вже класифікується як насильство", — наголошує Станчишин.

Чи передбачене в Україні покарання за зловживання владою з боку психотерапевта

В Україні є асоціація терапевтів, є етичний кодекс загальний і в кожному окремому напрямку. І через порушення терапевта можуть виключити з асоціації. Можуть позбавити ліцензії.

У США з регулюванням професії психотерапевтів значно суворіше, каже Аліна Самко, психотерапевтка, студентка магістерської програми з сімейної терапії Університету Сієтл (Seattle University), США (2022–2024).

"Кожен терапевт, психолог чи консультант має здобути освіту, пройти магістерську програму. Отримати ліцензію, а для цього треба чимало років практики, 500 годин супервізії плюс постійна освіта, певна кількість годин на рік. І також є етичний кодекс, яким керуються всі професіонали", – розповідає фахівчиня.

Кодекс забороняє сексуальні стосунки і з клієнтом, і з членами його родини, зазначає вона. 

"Є ще пункт 1.9, який говорить, що сімейний терапевт продовжує терапевтичні стосунки настільки довго, наскільки це вигідно і корисно клієнту. А стосунки інтимного характеру не є корисними, бо це вважають емоційним інцестом: клієнт може на вас проєктувати батьківські фігури, фігури важливих для нього дорослих", – каже Самко.

Аліна Самко
Фото: facebook/Аліна Самко
Аліна Самко

Покарання варіюється залежно від штату, але терапевту загрожує позбавлення ліцензії без права на поновлення, а також штраф мінімум $1 000 або від пів року позбавлення волі.

У штаті Каліфорнія, наприклад, мінімальне покарання за неправомірну сексуальну поведінку – це від чотирьох місяців фактичного відсторонення від професії, протягом якого терапевт має пройти психологічне чи психіатричне обстеження. Після цього він повинен скласти ліцензійний іспит, щоб отримати дозвіл відновити практику. Тоді матиме сім років випробувального терміну – зможе вести терапевтичні сесії лише під супервізією.

У професійній спільноті навіть є щомісячна розсилка, в кого зі спеціалістів забрали ліцензію і за що.

"Крім того, в Америці ви не можете практикувати психотерапію, якщо не застрахували свою діяльність. Зазвичай мова про близько $1,5 млн. Бо якщо клієнт не задоволений і подає на вас у суд, то він може довести шкоду і тоді страховка покриває ці витрати", – пояснює фахівчиня.

В Україні ж на законодавчому рівні взагалі відсутнє регулювання стосунків між терапевтом і клієнтом. Та не варто забувати, що з 2019 року в Україні діють зміни до Кримінального кодексу, за якими секс без згоди вважається зґвалтуванням, зазначає Володимир Станчишин.

"І будь-який клієнт, який пережив сексуальне домагання від терапевта, може подавати до суду, апелювати до того, що "Я не міг (чи не могла) дати згоду, бо перебував (-ла) в емоційному стані, який не передбачав усвідомленого давання цієї згоди". І тоді вже справа за Кримінальним кодексом", – зауважує фахівець.

Катерина АмелінаКатерина Амеліна, кореспондентка LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram