Є така дослідна установа – Kiel Instituts für Weltwirtschaft. Ось тут багато цікавого про війну в Україні з погляду світової економіки. Так от, експерти інституту кажуть, що за 11 місяців минулого року міжнародна підтримка України склала €113,11 млрд, а з урахуванням допомоги від ООН, Червоного Хреста, МВФ, ЄБРР та інших сягає €128,99 млрд. При цьому на гуманітарні програми пішло €16,58 млрд, а на підтримку економіки та соціальної сфери – €71,26 млрд.
Про програми.
Безкоштовні постачання:
– Presidential Drawdown Authority (PDA) – президентські повноваження щодо передачі оборонних матеріалів;
– Ukraine Security Assistance Initiative (USAI) – ініціатива сприяння безпеці України;
– Foreign Military Financing (FMF) – зовнішнє військове фінансування;
– Excess Defense Articles (EDA) – надлишки оборонних матеріалів;
– Third Party Transfers (TPT) – передача оборонних матеріалів від третьої сторони.
Платні програми:
– Foreign Military Sales (FMS) – іноземні військові продажі;
– Direct Commercial Sales (DCS).
Основний обсяг фінансових зобов’язань узяли на себе США, Великобританія, країни Британської співдружності та країни-члени ЄС – €40,97 млрд. Експерти The Center for Security Policy оцінюють вартість усіх оборонних матеріалів, фізично доставлених в Україну протягом 2022-го, в €19,47-19,9 млрд.
Прем’єр України пан Шмигаль заявив, що щомісячні витрати України – €4,4 млрд. РФ на місяць витрачає €8 млрд. Якби союзники на 100% виконали обіцяне, щомісячна сума наших видатків усе одно не дотягнула б до російських відсотків на 15-20. Вирівняти їх можна за умови отримання щомісячної допомоги на €15 млрд. Занотуймо собі індикатор: якщо в ЗМІ промайне цифра річної допомоги €158 млрд, то це означатиме, що ми вийшли на однаковий з ворогом рівень ресурсу для фінансування війни.
Дуже важливе питання – чого і скільки треба ЗСУ, щоб звільнити Україну? Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний в інтерв’ю The Economist заявив: «Мені потрібно 300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць. Тоді, думаю, цілком реально вийти на рубежі 23 лютого».
Згодом міністр оборони Олексій Резніков пояснив, що заява Валерія Залужного про 300 танків, 700 БМП і 500 гаубиць стосувалася лише однієї конкретної операції, а не всіх потреб України: «Я уточнив би думку генерала Залужного, бо не всі його правильно дочитали. Він сказав, що може перемогти в цій війні в цілому, а окремо назвав цифру потреб для конкретної операції».
Час від часу чутно заяви про виснаження військових запасів союзників, чим намагаються пояснити повільні темпи та недостатні обсяги постачань бойової техніки й озброєння.
Ось тут Пентагон повідомляє про обсяги постачань в Україну. ЗСУ отримали (відсоток від запасів ЗС США) 34% ПТРК «Джавелін», 12% ПЗРК «Стінгер», 4,5% гармат, 2,7% РСЗВ, 2,7% систем ППО та ПРО, менш ніж 1% ББМ, 0,7% танків, 0,3% стрілецької зброї, 0,1% літаків і вертольотів. Тобто в коморах ще залишилося. Чому не застосовуються механізми лендлізу – невідомо, точніше – незрозуміло.
Чого, на мою глибоко суб’єктивну думку, не вистачає ЗСУ? З 2015 року було розгорнуто низку нових військових частин Сухопутних військ, на котрих основний тягар боїв за звільнення України, тож варто подумати про їхнє переозброєння приблизно так (скористаємося Вікіпедією для деконфліктизації ситуації з режимом секретності):
– три танкові бригади, у кожну – 300 танків, 40 БМП, 36 гармат, 18 РСЗВ;
– вісім механізованих бригад, у кожну – 40 танків, 100 БМП, 36 гармат, 18 РСЗВ;
– п'ять мотопіхотних, єгерських і піхотних бригад, у кожну – 10 танків, 100 ББМ, 18 гармат.
Наш підсумковий прайс – 670 танків, 1420 ББМ, 486 гармат, 198 РСЗВ. Анонсовані генералом Залужним цифри близькі до наших підрахунків, а якщо врахувати, що в цих бригадах багато що є, то його цифри, мабуть, точніші.
Висновок такий: для української перемоги вже цього року необхідна фінансова допомога Заходу в обсязі €158 млрд і 500-700 танків, 1300-1500 ББМ, 500 гармат і 200 РСЗВ.
