Як українців і бізнес просять економити
Насамперед закликають не користуватися електричними приладами в години пік – з 07:00 до 11:00 і з 17:00 до 23:00. Мова про індукційні плити, бойлери, пральні машини, обігрівачі, електрочайники, праски та мікрохвильовки.
Також просять не вмикати багато приладів одночасно. Наприклад, користуватися режимом відкладеного запуску пралки, вмикати бойлер на ніч. Це допоможе і знизити навантаження на внутрішньобудинкову мережу, якщо у вашій багатоповерхівці вона застаріла. І уникнути пожеж.
У містах подекуди вимкнули вуличне освітлення, підсвітку рекламних бордів. Деякі ресторани та магазини також відповідально поставилися до обмежень і вимкнули вивіски й освітлення залів. Але на тлі темних вулиць часто можна побачити заклади, що досі сяють, як новорічні ялинки.
Утім адміністративної відповідальності за порушення наразі немає. Та поки енергетики розраховують на свідомість і совість бізнесу, на місцях почали діяти радикальніше. У Кривому Розі днями знеструмили 70 комерційних об'єктів, власники яких порушували режим економії електроенергії. Наслідки обіцяють і підприємцям Полтави та Тернополя.
Чи достатньо економлять українці
В Укренерго звітують про зниження використання світла побутовими споживачами в межах 7-10%, а в деяких областях цифри, навпаки, зростали.
В окремі дні 7% економії для Києва та області вистачало, щоб не вимикати в окремих будинках електрику, пояснив Денис Бондар, гендиректор ДТЕК "Київські електромережі". Але необхідний відсоток залежить від обставин і рівня руйнувань, зазначає він.
Загалом по Україні цієї цифри виявилося недостатньо, щоб допомогти системі впоратися, наголосив міністр енергетики Герман Галущенко. Необхідний мінімум станом на 21 жовтня був 20%.
"У перші дні було 10% – і це непоганий результат, але ми просимо громадян обʼєднатися і якомога більше заощаджувати. На жаль, ми бачимо й інші приклади, коли наші заклики не працювали", – зазначив міністр.
Бізнес теж може з цим впоратися. На Буковині, наприклад, підприємцям вдалося скоротити споживання електроенергії на 21%.
Чи діють графіки відключень електроенергії
У Києві 10 жовтня частина мешканців з ранку до вечора сиділи без світла внаслідок атаки росіян. У перші ж дні компанія ДТЕК "Київські електромережі" оприлюднила графік планових відключень, за яким окремі вулиці поділені на часові групи, щоб одні й ті самі споживачі не залишалися без електрики більш ніж чотири години. Тобто якщо ваша вулиця є, скажімо, в часовому проміжку 12:00-16:00, у вас може зникнути світло впродовж цих чотирьох годин, якщо графіки відключень необхідно буде застосувати.
Утім часто вони не збігалися з реальними відключеннями. Споживачі скаржилися, що світло зникало раніше від зазначеного часу, а не вмикали його по п’ять годин і більше.
"Графіки стабілізаційних відключень застосовують у разі дисбалансу в енергосистемі та після розпорядження Укренерго. Ми робимо все можливе, щоб такі відключення тривали не більш ніж чотири години за однією адресою, але якщо в енергосистемі виникає великий дефіцит потужності, який може призвести до масштабних аварій, то нам доводиться застосовувати обмеження до більшої кількості споживачів, щоб знизити навантаження", – пояснив LB.ua Денис Бондар, гендиректор ДТЕК "Київські електромережі".
У компанії кажуть: якщо ваша вулиця у двох чи більше чергах на відключення – це означає, що мова про різні будинки.
Які будинки відключати від світла, а які ні – вирішували з огляду на схеми електропостачання міста, потужності того чи іншого вузла та розташування об’єктів критичної інфраструктури на цьому вузлі.
"Наприклад, якщо від однієї лінії живиться житловий будинок і лікарня, то таку лінію ми не виключаємо і будинок не потрапить до графіка", – пояснив Бондар.
Нещодавно для Києва запустили телеграм-бот, у якому за адресою можна дізнаватися про потенційні відключення світла. Гендиректор ДТЕК "Київські електромережі" зазначив, що інформація там буде актуальною та оперативною наскільки це можливо.
На рівні областей також розробляли графіки відключень. Їх можна подивитися на сайті чи в соцмережах обленерго. Однак вони не завжди відповідають дійсності. У Черкаській області, наприклад, напередодні в окремих населених пунктах по декілька разів на день зникало світло.
Місто Умань два дні було без електрики через зруйновану підстанцію живлення. Тому Черкасиобленерго запровадило графіки аварійних включень електрики в місті. Світло обіцяють вмикати на дві години.
24 жовтня в Укренерго попередили про можливі відключення в Києві, Київській, Чернігівській, Житомирській, Харківській, Сумській і Полтавській областях.
Чи вистачить нам ресурсів на зиму
Щоб люди менше користувалися обігрівачами, у Києві з 20 жовтня розпочали опалювальний сезон, хоча середньодобова температура надворі ще вища за 8 градусів. Така сама ситуація і в 9 областях.
"З одного боку – газ. А з іншого – є ті, хто мерзне, і вони почнуть вмикати обігрівачі. Тому потрібен баланс", – пояснює Олексій Чернишов. На півдні та заході України, за його словами, тепло почнуть вмикати на початку листопада.
Як запевняє міністр, закачаного газу України вистачить, щоб пройти цей опалювальний сезон. Станом на 15 жовтня вдалося накопичити 14,5 млрд м³. У листопаді планують дійти до позначки 15 млрд.
Ця цифра на 4 млрд нижча, ніж планувалося в червні. Чернишов каже, первинний план відкоригували з огляду на об’єми, які потрібні, і ті, яких можна досягнути.
"Також ми розуміємо, що споживання в країні суттєво впало: промисловість, кількість людей, контрольовані території. З огляду на ці критерії, досягнутих об’ємів достатньо за тих умов, які є зараз. Я впевнений, що ще залишиться", – пояснив міністр 21 жовтня на зустрічі з журналістами.
У разі аномально холодної зими Україна імпортуватиме газ, найімовірніше, американського походження, каже Чернишов. Розраховують на страховий резерв у розмірі 2 млрд м³.
Не вдалося досягнути планового параметру запасів вугілля: із 2,5 млн тонн накопичили тільки 1,8 млн. Це, за словами Чернишова, пов’язано з обмеженнями стосовно енергетики.
"Мусимо споживати більше вугілля, щоб виробляти електроенергію. Тому споживання зросло і ми не досягли планового показника", – пояснив він.
Рідкого палива вдалося накопичити 76 700 тонн. І 1,7 млн м³ деревини. Також вдалося накопичити резервне обладнання на випадок блекауту в містах. Мова про генератори, мобільні системи водопостачання і очищення, теплопостачання. Плюс потужності на рівні ДСНС. Ще частину очікують від міжнародних партнерів. Точну кількість обладнання не розголошують з огляду на безпеку.
Так, у кожній громаді зможуть обладнати пункт обігріву, де можна буде зарядити телефон, отримати доступ в інтернет. Такі пункти можуть облаштовувати в приміщеннях шкіл, дитсадків чи будинків культури. Незабаром планують зробити мапу таких точок.
"Маємо розуміти, що резервне обладнання має забезпечити обмежене в часі і потужностях постачання. Ми не можемо в якийсь момент перевести країну на дизель-генератори. Ми маємо зберегти нашу систему, а ці речі підстрахують нас", – зазначив Олексій Чернишов.
***
Важливо розуміти, що учасниками цього процесу є і рятувальники та енергетики, що усувають наслідки ворожих прильотів під загрозою нових ракетних ударів, і громадяни, які сплачують рахунки за комунальні послуги та розумно використовують ресурси.
Причиною, чому багато українців не вміють економити газ, світло, воду, є низькі неринкові тарифи, вважає Чернишов. Під час воєнного стану, очевидно, ніхто ціни не підніматиме. Втім у майбутньому Україна має до цього прийти, каже міністр. Наразі ж українцям випала нагода поступово змінювати свої споживацькі звички.
