Що ми втратили?
Нагадаємо, вранці в понеділок, 10 жовтня, РФ завдала масованих ракетних ударів, зокрема, по Києву, Львову, Дніпру, Харкову, Житомирській і Сумській областях. При цьому Львівська, Полтавська, Сумська, Харківська і Тернопільська області частково або повністю залишилися без світла.
Обстріли, хоч і з меншою інтенсивністю, тривали у вівторок і середу.
Як повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, другого дня атак було знеструмлено 3,9 тис. населених пунктів: міст, сіл, містечок.
«Уже зараз енергетикам і рятувальникам вдалося відновити електропостачання в більшості регіонів. У 3,8 тис. населених пунктів повернулося світло», – констатував Шмигаль.
Він додав, що у вівторок електрики стабілізували постачання в західних областях, практично повністю відновили постачання в Харкові та Харківській області. При цьому тривало відновлення енергопостачання в окремих районах Києва і ввечері вівторка почалися планові відключення.
«Але Росія не зупиняється у своїх спробах зруйнувати нашу енергетичну інфраструктуру. За даними ДСНС, цієї доби вже зафіксовано 33 обстріли. Ворог продовжує витрачати десятки ракет ціною в сотні мільйонів доларів на те, аби українці день-два побули без світла», – додав Шмигаль.
Також 11 жовтня стало відомо, що на Ладижинській ТЕС у Вінницькій області внаслідок повторного обстрілу пошкоджено енергетичне обладнання.
Повторного обстрілу зазнали області на заході країни.
Тож втрати та завдана шкода зростають.
Як розповів LB.ua директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, тільки за перші два дні масованих атак зазнало різного роду ушкоджень більш ніж 20 об’єктів електроенергетики.
«Будемо відвертими, це значні втрати. У багатьох європейських країнах з такими пошкодженнями давно був би блекаут (відключення споживачів від мережі. – LB.ua)», – констатував він.
За даними офіційних джерел, руйнувань зазнала третина інфраструктури.
За неповні три дні, згідно з оцінками міністра енергетики України Германа Галущенка, окупанти пошкодили ракетами близько 30% енергетичної інфраструктури. Це якщо не рахувати зруйнованого з початку великої війни.
«Ми дійсно втратили велику кількість передусім теплової генерації електроенергії, яка є маневреною і дозволяє швидко збільшувати обсяги виробництва. Та частину відновили. Подивимося, як будуть розвиватися події», – зазначав в інтерв'ю LB.ua Герман Галущенко за декілька днів до масованої атаки.
Перші наслідки масових ракетних обстрілів
Через удар росіян по інфраструктурних об’єктах України 10 жовтня Кабмін ухвалив рішення призупинити експорт електроенергії.
У Міністерстві енергетики України при цьому додали, що обстріли мають на меті не лише влаштувати терор України, а й посилити енергетичний шантаж країн Європейського Союзу.
Росіяни прекрасно розуміли, що українська електроенергія, яку ми продавали у Євросоюз й окремо до Польщі та Молдови, допомагала скоротити залежність від російського газу.
Навіть після зупинки Запорізької атомної електростанції Україна виконувала свої зобов’язання за контрактами. Утім удари росіян по ТЕС і підстанціях спонукали уряд оголосити про зупинення експорту енергії з 11 жовтня.
«Саме експорт електроенергії з України допомагав Європі знижувати споживання російських енергоресурсів. І саме тому Росія знищує нашу енергосистему, вбиваючи можливість експорту електроенергії з України», – сказав Герман Галущенко.
Тобто росіяни до обстрілів готувались заздалегідь. Ба більше, це частина їхніх військових планів.
«Насправді це почалося не два дні тому, а триває впродовж усієї війни. Посилення руйнувань прогнозували експерти. Було лише незрозуміло, активізуються атаки перед опалювальним сезоном чи під час нього. Почали перед», – зазначив Олександр Харченко.
Чому заговорили про економію електроенергії?
Крім зупинення експорту та поточних ремонтів, влада закликала населення обмежити споживання електроенергії у вечірній час, щоб зменшити навантаження на енергосистему.
Своєю чергою оператор системи передачі електроенергії в Україні та єдиний оператор високовольтних ліній ПрАТ «Національна енергетична компанія Укренерго» активував графік аварійних (віялових) відключень у Києві, Чернігові, Черкасах та областях, а також Житомирі, щоб мати змогу провести необхідні ремонти об'єктів критичної інфраструктури.
Річ у тому, що в енергосистемі є складові: джерела генерації – електростанції та інфраструктура постачання електроенергії – підстанції. Росіяни цілили і по генерації, і по підстанціях, і навіть більше – по об’єктах інфраструктури, що працюють у сфері енергетики та зв’язку.
Українська енергосистема, які і в інших державах з промисловими підприємствами, має розгалужену мережу – резервні лінії живлення. Щоб відновити постачання, аварійним бригадам необхідно знеструмити лінію і заживити споживача на резервну.
Та резервні лінії не завжди витримують потужність споживання.
«У чому зараз проблема? Проблема не тільки з генерацією. Тут поки що все не так критично: пікові навантаження ми здатні перекривати – резерв є. Проблема в тому, що дуже багато мереж, саме мереж, зараз закільцьовані тимчасовими, резервними, часом обхідними схемами. І тому вони повноцінне навантаження просто не здатні витримати. Те, що було на нормальних, планових, стаціонарних мережах. Тому ця історія про економію й історія з вимкненням електроприладів і плановими відключеннями – аби зняти навантаження на конкретні райони, конкретні регіони. Бо ситуація така, яка є», – сказав Олександр Харченко.
Тож основне прохання влади й енергетиків – не вмикати потужні електроприлади одночасно з 17:00 до 23:00, у години пікового навантаження.
«Ми просимо трішки змінити свої звички та перенести прання на нічні години, зменшити частоту використання електрочайників, вимкнути на пару годин теплу підлогу, не пилососити і не прасувати одночасно. Заряджайте свої павербанки й акумуляторні ліхтарі вночі», – зазначили в Укренерго.
Нічого додатково робити наразі не потрібно.
І нагадують, що найбільш енерговитратними є такі електроприлади:
- кухонна електроплита;
- мікрохвильова піч;
- пральна машина;
- електрична духова шафа;
- електрочайник (кавоварка);
- електрообігрівач;
- бойлер;
- праска;
- посудомийна машина;
- кондиціонер;
- зарядний пристрій;
- пилосос;
- комп’ютер;
- телевізор.
Як перебої в енергопостачанні впливають на економіку?
Окрім прямих втрат енергетиків, відсутність чи перебої в енергопостачання позначаються на інших сферах.
Зокрема, відомо, що великий виробник і експортер залізорудної продукції, група компаній Ferrexpo, основні активи якої в Полтавській області, зупинила виробництво через перебої з електроенергією.
А інший експортер і виробник металопродукції в Україні, «ArcelorMittal Кривий Ріг», обмежив його обсяги.
З 12 жовтня 2022 року через перебої з електропостачанням не працює Національна автоматизована інформаційна система. Через це надання послуг у сервісних центрах МВС призупинено.
Скільки будемо відновлювати і як буде далі?
«У нас є декілька сценаріїв проходження. Ми розуміємо, що робити», – розповідав в інтерв’ю LB.ua міністр енергетики Герман Галущенко.
Ексміністр палива та енергетики України Іван Плачков переконаний, що в разі найбільш песимістичних сценаріїв громадяни повинні підготуватися до перебоїв з енерго- та теплопостачанням.
«Енергетики готувалися до такої ситуації, були створені додаткові аварійні бригади, закуплено відповідне обладнання. Але нам треба розуміти, що це може тривати, тому маємо бути готовими, що на якийсь час можемо залишитися без електроенергії, тепла і газу. Тож треба готувати спеціальні приміщення з альтернативним опаленням. Це можуть бути дрова, вугілля, щоб якийсь час можна було пересидіти в захищених місцях. Треба домовлятися з родичами, знайомими, які мешкають у селах, райцентрах, там, де опалення на дровах і вугіллі. Щоб перечекати, поки енергетики відновлять інфраструктуру», – зазначив він в ефірі Національного радіо.
В України є певний запас міцності, додав Олександр Харченко.
«Ми здатні доволі швидко відновлювати пошкодження. Але є сегмент дуже дорогого обладнання, з яким, як я вказував, швидко може не вийти. За кілька років до великої війни Укренерго вкладало дуже пристойні гроші в модернізацію і відновлення магістральних. І цей запас міцності дозволяє нам доволі пристойно триматися і доволі швидко й ефективно опрацьовувати пошкодження. Але треба розуміти, що є певний сегмент обладнання, який швидко не ремонтується і не виробляється про запас. Це, серед іншого, усі потужні трансформатори», – сказав він.
За словами Олександра Харченка, завдана шкода є суттєвою, зокрема, й через те, що російську армію явно консультували спеціалісти у сфері енергетики.
«На жаль, саме це обладнання (потужні трансформатори) росіяни вибивають дуже цілеспрямовано. Я абсолютно певен, що з того боку працюють енергетики, що погано для нас. Вони розуміють, що ефективніше вибивати трансформаторні підстанції, ніж намагатися знищити генерацію», – переконаний він.
І саме це може бути причиною більш тривалого процесу відновлення.
