Кого призивають зараз?
Відповідно до указу президента, призивають людей від 18 до 60 років, які вже служили і після звільнення зі служби були зараховані до оперативного резерву або уклали контракт про проходження служби у військовому резерві.
Призов стосується офіцерів, рядових і сержантів, які мають відповідні документи про те, що вони є резервістами першої черги. Тобто це передусім колишні учасники АТО та ООС, колишні військовослужбовці строкової служби.
Якщо у вас є посвідчення учасника бойових дій, але ви не були зараховані до резерву після проходження служби, то призов зараз вас не стосується.
Як повідомив під час брифінгу військовий комісар Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Юрій Максимів, очікується що до ЗСУ доєднається орієнтовно 36 тисяч резервістів, а до Нацгвардії та Держприкордонслужби — по пʼять тисяч резервістів.
«Це люди, які мають досвід війни, люди навчені. Минулого і позаминулого року, за відповідними графіками, ми проводили збори і підготовку військовозобовʼязаних і резервістів. Вони вже проходили зборову підготовку, де вже відпрацьовували практичні навички. Тривалість підготовки в частинах залежить від планів підготовки самих частин», — пояснив Максимів.
Що означає призов?
Резервісти мають прибути до центру комплектування та соціальної підтримки (ЦКСП), які здебільшого розташовані у військкоматах, або ж до військових частин, за якими закріплені. Переважно це останнє місце служби.
Відповідно до закону, призов здійснюють командири військових частин і керівники ЦКСП. Резервісти або самостійно приходять на місце дислокації, або за повісткою. Юрій Максимів повідомив, що на виконання указу президента про призов у командирів частин і керівників є сім днів.
Після прибуття резервісти мають пройти військово-лікарську комісію. Далі будуть військові збори, а по тому військовозобовʼязані виконуватимуть безпосередні завдання командирів. Службу резервісти проходитимуть за тими ж спеціальностями, за якими служили раніше.
Максимальний термін служби для резервістів — 1 рік. Як повідомляє Генштаб, закон зобовʼязує роботодавців на час військової служби зберігати за резервістами робочі місця та заробітну плату.
Що таке особливий період?
Особливий період — це не воєнний стан і не мобілізація. Особливий період діє в Україні з 17 березня 2014 року і досі.
У 2021 році Верховна Рада схвалила закон, який стосується удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку. Відповідно до цього закону запроваджено новий вид військової служби — за призовом резервістів в особливий період. Це дозволяє за необхідності залучити людей, які мають досвід проходження військової служби, без оголошення загальної мобілізації.
У мирний час резервісти проходять службу винятково добровільно. Однак в особливий період, тобто як зараз, до резерву зараховують усіх військових, які були звільнені від служби.
«Я входжу до територіальної оборони. Чи стосується мене призов?»
Ні. Як пояснив заступник начальника штабу Сил територіальної оборони полковник Андрій Войлоков, призов не стосується бійців тероборони. Адже це окремий підрозділ.
«Ніхто не планує призивати на рік бійців тероборони, — коментує полковник Войлоков. — За наказом головнокомандувача, ми спокійно планово готуємось і плануємо збори у визначених військових частинах терміном до 30 днів».
Про те, як тренуються Сили територіальної оборони, читайте детальніше в тексті LB.ua.
«Я — резервіст. Чи можуть мене не призвати?»
Так. Призову не підлягають військовослужбовці резерву, які:
-
вже служили або призивалися протягом цього року;
-
не придатні за станом здоровʼя;
-
досягли віку 60 років (або вам має виповнитися 60 цього року);
-
утримують близьких чи родичів, що потребують особливого догляду;
-
навчаються або працюють в університетах або коледжах;
-
мають родичів, що загинули або зникли під час війни з Росією.
Чи є відповідальність за неявку на призов?
Так. Закон передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність.
За ухилення від військового обліку — штраф до 8500 гривень або виправні роботи строком до року. За ухилення від зборів — штраф до 12 тисяч гривень або виправні роботи терміном до двох років.