Спецслужби Білорусі за наказом Олександра Лукашенка обговорювали можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета.
Про це пише "Українська правда" з посиланням на записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева. Аудіо було передано білоруською опозицією. Також про це пише видання EUobserver з посиланням на надані ексспівробітником білоруського спецназу Ігорем Макаром данні.
Зайцев у квітні 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в Мінську обговорював спосіб убивства Шеремета, який в той час мешкав у Росії.
УП зазначає, що ставили завдання його підірвати та зробити це так, щоб вбивство стало "публічним сигналом".
"Ми повинні попрацювати над Шереметом, який є великим головним болем... Ми закладемо (бомбу, – ред.) і так далі, і цього чортового щура рознесе на чортові шматки - ноги в одну сторону, руки - в іншу. Якщо ж все буде як з природних причин, то люди не зрозуміють сигнал... Президент (Лукашенко - ред.) чекає цих операцій", – цитує слова Зайцева EUobserver.
Запис також свідчить про те, що у 2012 році КДБ Білорусі обговорювало операції з убивства інших політичних опонентів на території інших держав. Це завдання нібито поставив сам Лукашенко.
Серед методів обговорювали отруєння, вибухи, поломки авто.
EUobserver також пише, що Олександр Лукашенко санкціонував політичні вбивства в Німеччині. Обговорювали убивства ексдиректора в'язниці Олега Алкаєва, колишнього полковника Володимира Бородня, антикорапціонера В'ячеслава Дудкіна.
Аудіозапис був надто низької якості для проведення біометричного "аналізу розпізнавання спікера", повідомила експертка Національного Центру Медіа Криміналістики США (Університет Колорадо) Каталін Григорас. Вона вивчала запис у 2020 році за запитом видання EUobserver та зазначила, що з запису видалений цифровий підпис, який міг б сприяти ідентифікації джерела в КДБ, але при цьому на записі не виявлено жодних помітних слідів аудіо-маніпуляцій.
Ігор Макар заявив, що готовий свідчити у суді, що голос на аудіо належить саме тогочасному голові КДБ Білорусі.
Нагадаємо, що Павло Шеремет був уродженцем Білорусі. Працював ведучим на білоруському телебаченні, з 1996 очолював "Білоруську ділову газету". Був противником режиму Лукашенка.
Шеремет загинув у 2016 році в Києві в результаті підриву його авто. До грудня 2019-го в розслідуванні убивства Шеремета не називали підозрюваних в організації та виконанні вибуху. Однак 12 грудня підозрюваними у справі Шеремета правоохоронці назвали музиканта Андрія Антоненка, дитячого хірурга та волонтерку Юлією Кузьменко і медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь.
Організатором убивства слідство назвало Антоненка, захопленого "ультранаціоналістичними ідеями". Правоохоронці заявили, що чоловік культивує "велич арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної приналежності". До свого задуму він нібито залучив Кузьменко та Дугарь, а також ряд невстановлених осіб.
21 травня стало відомо, що підозрюваним у справі змінили підозри з організаторів на виконавців. З підозр зникли згадки про "ультранаціоналістичні ідеї" та "велич арійської раси", а організаторами слідство тепер називає невстановлених осіб.
11 серпня Апеляційний суд відпустив лікарку Кузьменко під цілодобовий домашній арешт. Антоненка суд залишив під вартою.
18 серпня правоохоронці вручили обвинувальні акти Кузьменко та Антоненку. Захист Яни Дугарь від отримання документа відмовився.
Серед трьох підозрюваних зараз тільки Антоненко перебуває під вартою. Усі підозрювані заперечують свою причетність.