Після масового мітингу з закидуванням фаєрами та презервативами Конституційний Суд вирішив встановити ґрати на вікна та двері.
Про це повідомляє видання "Наші гроші".
У системі "Прозорро" зазначається, що КСУ 30 жовтня уклав угоду з ТОВ "Трейд тулс" на встановлення металевих ґрат на двері та вікна першого поверху вартістю 49 тис. гривень.
Які саме двері і вікна мають бути заґратованими, в угоді не вказано.
Закупівля здійснена без використання електронної системи, оскільки вартість угоди нижча від законного порогу - 50 тис. грн. Фактично у "Прозорро" було просто оприлюднено лише дані про угоду, укладену без відкритих торгів.
Зазначається, що закупівля була оприлюднена після 16:00, тобто після завершення акції біля Конституційного Суду 30 жовтня. Тоді громадяни, обурені рішенням КСУ про скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, закидали двір суду презервативами та димовими шашками. Тих суддів, які ухвалювали рішення, вимагали відправити до російського Ростова.
Оновлення. Конституційний Суд заявив, що поширена у ЗМІ інформація є недостовірною.
"Інформуємо, що ця інформація є недостовірною, оскільки відповідна закупівля була передбачена Річним планом закупівель Конституційного Суду України на 2020 рік (Протокол №4 від 29 січня 2020 року). Маркетингове дослідження та отримання цінових пропозицій від трьох постачальників було проведено у вересні - жовтні 2020 року. Найбільш економічно вигідну пропозицію надало ТОВ «ТРЕЙД ТУЛС»", - повідомляє пресслужба КС.
Відповідно до повідомлення, між Конституційним Судом України та ТОВ "ТРЕЙД ТУЛС" було укладено договір від 30 жовтня про надання послуг з встановлення металевих ґрат на двері та вікна першого поверху адміністративної будівлі Конституційного Суду України на загальну суму 48 783,56 грн.
Нагадаємо, 28 жовтня КСУ оприлюднив рішення, яким електронне декларування в Україні фактично було ліквідоване. НАЗК вимушено закрило доступ до електронних декларацій.
Очільник МЗС Дмитро Кулеба назвав рішення КСУ "серйозним ударом", але зазначив, що воно не руйнує взаємодію України із західними партнерами. За його словами, задача МЗС - спільно знайти оптимальні шляхи вирішення створеної проблеми і забезпечити, щоб антикорупційна інфраструктура в Україні діяла належним чином. Ситуацію, що склалася, міністр назвав неприпустимою і висловив підтримку НАЗК.
У Європейському Союзі заявили, що стурбовані рішеннями КСУ про діяльність антикорупційних органів, і вони можуть стати підставою для тимчасового припинення безвізового режиму.
Президент Володимир Зеленський скликав термінове засідання РНБО. Він доручив зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає "відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні". Крім того, Уряд зобов’язав НАЗК відновити доступ до реєстру електронних декларацій. Після цього президент подав до парламенту проєкт закону, що передбачає повернення відповідальності за недостовірне декларування та розпуск складу суддів КС.
30 жовтня Кулеба заявив, що МЗС залучить іноземних партнерів для відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні.