Станом на 18 жовтня у 54 лікарнях першої хвилі реанімаційні ліжка, відведені для хворих на COVID-19, заповнені на 100%.
Такі результати моделювання Київської школи економіки, представлені в презентації "Аналіз поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання COVID-19".
Зазначається, що Україна все ще на шляху до найгіршого сценарію поширення COVID-19. У Європі за минулий тиждень (15-22 жовтня) поширення коронавірусу також пришвидшилось - 11 країн ввели карантинні обмеження. В Україні динаміка збільшення кількості випадків сповільнилася. Але говорити про те, що ситуація стабілізувалась чи перебуває під контролем, зарано. За чотирма основними показниками, Україна - серед п’яти країн Європи з найбільш складним становищем.
Станом на 22 жовтня, найбільший спалах COVID-19 зафіксували у семи областях: Харківській, Сумській, Хмельницькій, Полтавській, Луганській, Житомирській, а також Кіровоградській.
При цьому, на думку аналітиків, Україна робить недостатньо тестів для контролю спалахів, адже система тестувань дуже перевантажена.
"В останні 10 днів до 30 тис. зразків ПЛР-тестів на добу щоденно перебувають «у черзі» в лабораторіях, які не встигають їх обробити. Кількість тестів «у черзі» зрівнялася з добовою кількістю оброблених зразків. У окремих областях кількість тестів «у черзі» перевищує кількість щоденно оброблених. Наприклад, удвічі у Харківській області, утричі - Сумській області і Донецька область - рекордсмен, там «черга» з тестів на обробку перевищує кількість оброблених тестів більше ніж у 4 рази", - пояснили в КSE.
Якби лабораторії справлялися з навантаженням, додадково могли б бути виявленими до 6 400 позитивних випадків COVID-19.
Згідно з моделюванням KSE, веденні Урядом зонування і карантинні обмеження від 13 жовтня 2020 року, не змінили попередні прогнози щодо смертності від COVID-19. До кінця року в країні може померти до 20 тис. пацієнтів.
"Зміна індикаторів для визначення карантинних зон в Україні лише відтермінувала активний спалах на два тижні. Тобто тепер найбільшу кількість хворих на COVID-19 ми очікуємо у першій декаді листопада. Навіть якщо поточні «червоні» зони будуть впроваджені у всіх областях - захворюваність продовжить зростати. Чинну систему карантинних зон та правил їхнього впровадження слід переглянути", - прогнозує старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень Київської школи економіки, керівник ключових проєктів Юрій Ганиченко.
Експерти наголошують, що українська система карантинних обмежень реагує на наслідки поширення COVID-19, а не запобігає спалахам. При цьому обмеження "червоних" зон запроваджують вибірково.
Громадяни, зі свого боку, недостатньо дотримуються карантину. Згідно з дослідженнями, українці бояться втратити дохід і хвилюються за якість освіти дітей умовах карантину більше, ніж заразитися коронавірусом.
KSE заклика' запровадити проактивні індикатори для впровадження карантинних зон, зокрема - показник швидкості росту нових випадків. Це дозволить впроваджувати обмеження на випередження і дасть більший ефект стримування спалахів. Також пропонується відмовитися від практики вибіркових обмежень - укожній зоні потрібно вводити комплекс карантинних заходів. Обмеження слід впроваджувати автоматично, на основі епідемічних показників та відмовитися від практики узгодження їх з представниками місцевої влади.
Нагадаємо, в Україні впродовж 21 жовтня виявили ще 7053 випадки коронавірусної недуги. Це рекордний показник за добу.
За даними МОЗ, зараз у медичних закладах, призначених для лікування пацієнтів із коронавірусом, перебувають 22 977 людей. Голова МОЗ Максим Степанов озвучив план дій відповідно до різних рівнів небезпеки коронавірусу для медичної системи. За найгіршим із сценаріїв, якщо щоденна кількість нових інфікованих буде близько 20 000, лікарям доведеться обирати, кому надавати допомогу.