ГоловнаСуспільствоЗдоров'я

Особливий шлях: чи вдалося Швеції стримати коронавірус без масок і карантину

28 липня під час щотижневої пресконференції головний державний епідеміолог Швеції Андерс Тегнелл оголосив, що у відділеннях інтенсивної терапії по всій країні на апаратах штучної вентиляції легень перебувають 46 людей, а в шістьох регіонах із 21 за останні два тижні не було жодного пацієнта, що потребував би ШВЛ. Також у Швеції значно знизилася кількість виявлених випадків ковіду за останній місяць, і поступово деякі країни відкривають свої кордони для шведів.

На відміну від більшості країн, на початку пандемії влада Швеції відмовилася зачиняти кафе, бари, школи, університети і примушувати всіх носити маски, розраховуючи більшою мірою на здоровий глузд громадян. Довгий час такий підхід критикували, бо ще навесні рівень смертності від коронавірусної хвороби у Швеції був набагато вищим, ніж в інших скандинавських країнах. 

То невже шведський підхід спрацював у довгостроковій перспективі? З’ясовуємо це на LB.ua.

Фото: Anders Wiklund/TT

«Якщо він не переживе інтенсивну терапію, то тоді хто?» 

На початку квітня 81-річного Йосту Андерссона госпіталізували до лікарні міста Седертельє з ковідом. Через кілька днів лікарі зателефонували його доньці Ульріке і повідомили, що стан чоловіка погіршується, але переводити в інтенсивну терапію (і підключати до апарата штучної вентиляції легень) його не будуть. Як пояснили лікарі, пан Андерссон просто не переживе інтенсивної терапії.

«Я заперечила і сказала, що мій тато старший за мене на 30 років, але він бере участь у велогонках на великі дистанції і постійно обганяє мене на схилах, коли ми ходимо гуляти в гори, — розповіла Ульріке виданню Local. — Його батько дожив до 104 років. Якщо він не переживе інтенсивну терапію, то тоді хто?»

За звичайних умов пацієнт перебуває на апараті ШВЛ близько трьох днів. Але коронавірус змінив правила гри – людям з ковідом доводиться вентилювати легені до десяти днів. При цьому ШВЛ потребують і тяжко хворі пацієнти з іншими діагнозами. Крім того, в деяких районах Швеції доводилося подвоювати кількість ліжок у лікарнях, через що медперсонал лікарень мав більше навантаження — на одну медсестру інтенсивки за нормальної ситуації припадають два пацієнта, а під час кризи одна медсестра могла працювати з більш ніж чотирма пацієнтами. Тиск на систему охорони здоров’я посилювався.

Фото: EPA/UPG

Визначення пріоритетності пацієнтів при екстрених випадках на кшталт пандемії – нормальна практика для багатьох лікарень. Карін Фрізелл, завідувачка відділення інтенсивної терапії лікарні Mälarsjukhuset, що розташована в сусідньому зі Стокгольмом регіоні Cедерманланд, каже, що її лікарня також мусила застосовувати суворіші, ніж досі критерії пріоритетності випадків, але допомогу отримували всі, хто потребував: «Ми нікому не відмовляли через брак ресурсів, — говорить пані Фрізелл. — Усі, кому інтенсивна терапія могла допомогти, отримували її». 

Однак проблема полягала не лише в доступності інтенсивної терапії для людей похилого віку — збій дала шведська модель карантину. Більшість померлих від коронавірусу у Швеції були літніми людьми, які скупчено проживали у спеціалізованих закладах. До такого висновку доходять у своєму розслідуванні журналісти Шведського радіо, опублікованому ще 2 квітня. На той час випадки ковіду вже фіксували в соцзакладах по всій Швеції. 

У будинку для догляду за літніми людьми в Нодінге дозволено відвідувати родичів, для них облаштовано спеціальний захист з
урахуванням дотримання правил соціальної дистанції.
Фото: Thomas Johansson/TT
У будинку для догляду за літніми людьми в Нодінге дозволено відвідувати родичів, для них облаштовано спеціальний захист з урахуванням дотримання правил соціальної дистанції.

Шведська модель

На початку 2020 року жодна країна Європи не була цілком і повністю готова до спалаху коронавірусу. В центрі уваги опинилася Італія, де хвороба забирала щодня сотні життів. Інші країни, у тому числі й Україна, не чекали на пікову ситуацію з COVID-19 і почали вводити карантинні обмеження. 

На цьому тлі Британія і Швеція, які відмовилися від заборон, виглядали справжніми вар’ятами. Обидві прагнули напрацювати колективний імунітет, хоча досі немає жодного чіткого наукового підтвердження, що це можливо. 23 червня прем’єр-міністр Великобританії оголосив про запровадження жорсткого карантину. Водночас Швеція продовжила рухатися своїм шляхом — без заборон, без масок, з рекомендаціями дотримуватися дистанції і залишатися вдома. 

Ідеологом такого підходу майже одноосібно став голова Агентства громадського здоров’я Швеції Андерс Тегнелл. Навіть коли в березні кількість заражених у Швеції перевалила за дві тисячі, Тегнелл наполягав, що локдаун вводити не планують: «Поширення хвороби все ще відносно спокійне порівняно з іншими країнами на тому самому етапі, — говорив він. — Важливо залишатися вдома, якщо відчуваєте себе хворими, працювати вдома, якщо це можливо, і захистити людей похилого віку та інші групи ризику». Тегнелл досі є прихильником необов’язкового носіння масок, оскільки їх захист не має доведеної ефективності.

Андерс Тегнелл під час пресконференції щодо ситуації з Covid-19 у Стокгольмі, 21 липня 2020.
Фото: EPA/UPG
Андерс Тегнелл під час пресконференції щодо ситуації з Covid-19 у Стокгольмі, 21 липня 2020.

Серйозна проблема була з тестуванням на коронавірус — спершу тестували лише тих, хто прилітав з інших країн, і тих, хто мав ознаки респіраторних захворювань. Стали також відслідковувати контактних осіб, але досліджували не всіх. Андерс Тегнелл обіцяв, що до середини травня шведські лабораторії зможуть здійснювати до 100 тисяч тестів на тиждень, але цього так і не сталося — станом на липень у Швеції за чотири місяці протестували трохи більше ніж 382 тисячі людей. 

Але ще на початку травня рівень тестувань у Швеції був значно нижчим, ніж у Норвегії чи Данії. Людей, які могли переносити хворобу безсимптомно, не тестували, жорстких обмежень і контролю не було. Лише після розслідування смертності журналістами Шведського радіо влада все ж дещо посилила карантинні заходи, заборонивши відвідування будинків для людей похилого віку і встановивши контроль за станом здоров’я працівників. У червні міністерка охорони здоров’я Швеції Лена Галленґрен оголосила, що уряд спрямує 5,9 мільярда крон на масове тестування коронавірусу. Фінансування мало б охопити і ПЛР-тестування, і ІФА, яке показує, чи хворіли люди раніше. Таким чином будь-хто отримав змогу протестуватися в сімейній амбулаторії, а не лише ті, хто мав симптоми. Рівень смертності почав поступово знижуватися — якщо у квітні, коли навіть кількість зафіксованих випадків була значно меншою, кількість померлих за місяць зросла від 385 (станом на 01.04.2020) до 2876 (станом на 30.04.2020), то у червні від коронавірусу померли 824 людини. 

Набережна Мальме багатолюдна, незважаючи на інформаційні борди (в центрі), які наголошують на дотриманні соціальної дистанції
через пандемію коронавірусу Covid-19, Швеція, 25 червня 2020
Фото: EPA/UPG
Набережна Мальме багатолюдна, незважаючи на інформаційні борди (в центрі), які наголошують на дотриманні соціальної дистанції через пандемію коронавірусу Covid-19, Швеція, 25 червня 2020

Разом зі збільшенням кількості тестувань, відповідно, збільшилась і кількість виявлених випадків. Через це, коли на початку літа більшість країн почала поступово виходити з карантину і відкривати кордони, Швеція, зафіксувавши рекордні показники захворюваності, опинилася у «чорному списку» — навіть Данія відмовилася пускати до себе сусідів. Наразі кількість хворих у Швеції поступово наближається до 80 тисяч на 10 мільйонів населення. Для порівняння — станом на 28 липня в Нідерландах майже 54 тисячі випадків на 17 мільйонів мешканців, у Великобританії — понад 300 тисяч випадків на 66,6 мільйона мешканців, у Швейцарії — близько 35 тисяч на 8,5 мільйонів людей. 

Що далі? 

Буквально за місяць, у період з 15 червня по 15 липня, частка людей, у яких виявили коронавірус, упала — лише 5,2% з усіх протестованих випадків були позитивними. Хоча кількість тестувань лише продовжувала зростати, число виявлених випадків поступово зменшувалося від 1000 до менш ніж 500 на добу. У деяких районах поступово зменшується кількість пацієнтів, які потребують інтенсивної терапії, відповідно, робота медперсоналу повертається до норми. 

Тестування на Covid-19 у наметі університетської лікарні Skane у Лунді, Швеція, 29 квітня 2020
Фото: EPA/UPG
Тестування на Covid-19 у наметі університетської лікарні Skane у Лунді, Швеція, 29 квітня 2020

Як же так сталося? Епідеміологи пояснюють це, в тому числі, затримкою тестувань — зі збільшенням кількості тестів удалося виявити ті випадки, які могли пропустити раніше, наприклад ще у травні. Уряд також змінив політику відстеження контактних осіб — за це відповідають самі пацієнти, в яких виявили коронавірус, а не лікарні чи сімейні амбулаторії, щоб зменшити навантаження на систему охорони здоров’я. Простіше кажучи, захворів — повідом про це, кого можеш, і люди самі протестуються. 

Станом на 28 липня у Швеції від коронавірусу померли 5702 пацієнти. Андерс Тегнелл визнав, що високий рівень смертності в будинках для людей похилого віку — одна з помилок шведської моделі боротьби з COVID-19. «Це наша велика проблема», — зазначив він. А прем’єр-міністр Швеції Стефан Левен ініціював проведення спеціального розслідування ситуації. 

Ульріке вдалося перевести батька Йосту в реанімацію іншої лікарні, де він провів вісім днів на ШВЛ. Йоста повністю одужав, а його інцидент і загалом ситуацію з доступністю лікування для людей похилого віку під час пандемії розслідує Інспекція охорони здоров’я Швеції. «Я знаю, скільки коштує інтенсивна терапія, і вдячна, що живу в країні, де люди можуть отримати допомогу незалежно від доходів, — коментувала Ульріке для Local. — Мій тато вже одужав, і я рада, що засумнівалася в рішенні лікарів і боролася за його життя». 

Ульріке та її батько Йоста Андерссон
Фото: thelocal.com
Ульріке та її батько Йоста Андерссон

Нещодавно в ефірі Шведського радіо Тегнелл заявив, що, можливо, шведська стратегія боротьби з коронавірусною хворобою була помилковою, але після того, як медіа поширили цей коментар, пояснив, що мав на увазі зовсім інше: «Я думаю, що значною мірою модель була успішною, — уточнив Тегнелл в інтерв’ю UnHerd. — Зараз ми спостерігаємо зменшення кількості випадків коронавірусу, при цьому протягом всього часу були доступні безкоштовні ліжка в лікарнях, не було значних скупчень. Ми мали можливість тримати школи відчиненими, що, на нашу думку, надзвичайно важливо. Наше суспільство залишається відкритим, хоча люди все ще мусять дотримуватися соціальної дистанції. Збої в системі, безумовно, були, були загиблі в будинках для літніх. Але вже зараз ми спостерігаємо набагато менше спалахів у таких установах». Кількість захворюваності і смертності дійсно знизилася, але лише в окремих регіонах. А про те, чи справді спрацювала шведська модель, Тегнелл пообіцяв поговорити рівно через рік.

Зі збільшенням тестування і зменшенням кількості виявлених випадків у липні країна поступово перестає бути ізгоєм — Данія вже відкрила свої кордони для південних регіонів Швеції, де ситуація з ковідом загалом краща, ніж на півночі, наприклад у Стокгольмі. 

Зазвичай людні вулиці та крамнички біля Королівського палацу зараз порожні у Стокгольмі, 22 липня 2020
Фото: EPA/UPG
Зазвичай людні вулиці та крамнички біля Королівського палацу зараз порожні у Стокгольмі, 22 липня 2020

Але навіть якщо Швеції вдасться подолати кризу системи охорони здоров’я, економічних проблем уникнути все одно не вдасться. Міністриня фінансів Маґдалена Адерссон повідомляла, що 40% підприємств сфери послуг у Швеції побоюються банкрутства, а в країні фіксують рекордний рівень безробіття. Крім того, близько половини ВВП Швеції припадає на експорт, а на час карантину в деяких відомих компаній, на кшталт Volvo Cars і Electrolux, зменшився попит і їм довелося скоротити робочі місця, пише Bloomberg.

«Швеція також непросто переживає кризу, — коментує економіст Європейського банку реконструкції та розвитку Ерік Лівні. — Так, вони не вводили жорстких обмежень. Урятуватися від того, що зовнішній світ перестав купувати їхню продукцію, вони також не могли. Це позначиться на всіх мешканцях, а завжди передусім страждають найслабші. Наприклад, мігранти, у яких немає альтернативи, у яких обмежений спектр можливостей. Але чим добра шведська система — вони добре організовані, а це найголовніше в суспільстві. Навіть якщо ресурсів не так багато, але ними керують вміло, то з проблемами можна впоратися». 

Настя ІванцівНастя Іванців, Журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram