Коаліція громадських організацій підготувала Тіньовий звіт з оцінкою прогресу України на шляху до Європейському Союзі і запропонувала владі понад 500 рекомендацій ‒ від законодавчих змін до інституційних рішень.
Про це йшлося сьогодні на презентації ключових висновків з Тіньового звіту щодо розділів 23 “Правосуддя та фундаментальні права” та 24 “Юстиція, свобода та безпека” Звіту Європейської Комісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції, передає кореспондент LB.UA.
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Тарас Качка (включався онлайн, бо зараз перебуває в Брюсселі з Президентом Володимиром Зеленським) подякував експертам за Тіньовий звіт, всі рекомендації, побажання, оцінки. “Зрештою, оцінки достатньо позитивні. Питання полягає в тому, що вам більше впадає в око: те, що інституції працюють добре, чи те, що йде після слова “але”. Мені важливо, що цього року дуже багато дало результатів і НАЗК, і НАБУ, і ВККС, і ВРП, які працюють на щодень. І часом щоденна робота є важливішою, ніж якісь звершення. І я думаю, що далі на нас чекає більш рутинна робота, менше сенсацій, більше практичних результатів”, ‒ сказав Качка.
Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, у свою чергу, зазначила, що підготовка такого звіту незалежними експертами свідчить “про взаємоспівпрацю, взаємопідтримку влади і громадянського суспільства. А також ‒ про зрілість: про зрілість як нашого громадянського суспільства і небайдужість до державних процесів, так і про зрілість влади, яка готова чути, готова до конструктивного діалогу”.
Реагуючи на ремарку модератора, що цей звіт все-таки демонструє, що із швидкістю нашого руху в бік ЄС є певні проблеми, Мудра сказала, що Тіньовий звіт розпочинається з питання: “де затверджена стратегія, де загальний стратегічний документ бачення розвитку системи правосуддя, конституційного судочинства?”.
“Я неодноразово вже говорила, що стратегія розроблена, вона була готовою ще з 2024 році, ще до попередніх рекомендацій Європейської Комісії, потім ‒ адаптована з урахуванням цих рекомендацій. І формалізація рішення Президента щодо цієї стратегії абсолютно не гальмує її виконання”, ‒ сказала заступниця керівника ОП.
За її словами, “протягом року те, що було в повноваженнях Президента, не гальмувалося. Відбувалися призначення суддів ‒ за поданнями Вищої ради правосуддя після рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії. Питання заповнення вакансій в судах точно не гармувалося на боці президента. Торік ми видали близько 500 з лишнім указів про призначення суддів, цього року ‒ близько 50.
І наразі в Офісі перебуває кілька подань ВРП, які ще очікують на укази президента”.
Очільниця Представництва ЄС в Україні Катаріна Матернова зазначила, що коли вона вперше приїхала в Україну два роки тому, “я тоді казала своїм друзям і колегам, що процес вступу до ЄС ‒ це не спринт. Це ‒ марафон… 20 років тому я працювала в Словаччині під час її вступу в ЄС, і процес переговорів був нудним. я б навіть процитувала Радослава Сікорського, який казав, що це — принизливо для країни, коли клерки середньої ланки з Брюсселя приїдуть і скажуть: "Це має бути так або так". Тож я повністю розумію розчарування, що ми повинні бути далі, ніж ми є зараз. Ми знаємо, що в середині 27-ми (членів ЄС) є блокування, яке нам потрібно подолати, але це ‒ не блокування самих реформ. Я знаю, що це не відповідь, але ЄС працює над пошуком консенсусу".
А також вітаю з 19-м пакетом санкцій проти Росії. Вони були прийняті ‒ одностайно. Тому що кожен пакет санкцій має бути прийнятий в ході переговорів, одностайно”.
За словами Матернової, “є певний проблемний процес і зараз ми маємо дещо незручне становище, коли кластер має бути відкритим, бо ви ‒ готові, та ми ще не досягли мети. Але ми її досягнемо”.
Як зазначили в ЛЗІ, Тіньовий звіт (Shadow Report) ‒ це комплексний погляд на перебіг реформ в країні, що надає експертна громадськість на запит європейських партнерів. Він створюється, щоб контролювати виконання державними органами рекомендацій ЄС і громадськості, покращувати публічну політику через конкретні рекомендації та інформувати суспільство про реальний стан і прогрес змін.
Розділи 23 “Правосуддя та фундаментальні права” і 24 “Юстиція, свобода та безпека” входять до переговорного кластера "Основи процесу вступу". Виконання зобов’язань у цьому кластері має вирішальну роль у переговорах про вступ України до Європейського Союзу ‒ цей кластер відкривається першим і закривається останнім.
Тіньовий звіт детально описує стан справ у таких сферах як верховенство права (суди, прокуратура, адвокатура, юридична освіта), боротьба з корупцією та організованою злочинністю, реформи органів правопорядку, захист основоположних прав і свобод людини, візова політика, міграція тощо.
За висновком експертів, Україна демонструє певний прогрес за розділами 23 та 24 кластеру “Основи”. Зокрема, у 2025 році було затверджено Дорожню карту з питань верховенства права, що є однією з ключових умов для відкриття перемовин між ЄС та Україною за першим кластером. Водночас ключові реформи залишаються незавершеними. Зокрема, експерти відзначають повторювані випадки втручання у діяльність судів і судових інституцій, зокрема, йдеться про тиск правоохоронних органів на Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС). Це загроза незалежності правосуддя. Помітним є політичний вплив, включно з тривалими затримками або відмовами у призначенні суддів Конституційного Суду України (нещодавно Верховна Рада України не змогла призначити 2 суддів за своєю квотою), членів Вищої ради правосуддя.
Експерти вказують на нові випадки корупції у судовій системі (щонайменше, три у 2025 році), включно з інформацією щодо можливих нових епізодів корупції за участі колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва.
При цьому експерти відзначають частковий прогрес у проведенні кваліфікаційного оцінювання суддів і звільненні тих, хто не відповідає вимогам до посади. Зазначається, що щороку українські суди розглядають близько 5 мільйонів справ. Водночас більшість судів ‒ перевантажені.
В частині прокуратури новою проблемою став Закон № 4555-IX від 22 липня 2025 року: скасовано конкурси до обласних прокуратур і ОГП на період воєнного стану, що робить можливим звільнення «незручних» прокурорів та обмежено процесуальну незалежність прокурорів.
Серед позитивів ‒ триває системна робота над виконанням рекомендацій IV Раунду оцінювання GRECO, зокрема, вдосконалюється системи оцінювання прокурорів, впроваджується випадковий розподілу справ тощо; ратифікація Римського статуту МКС, підписання договору про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Проте, боротьба з корупцією, організованою злочинністю та реформа органів правопорядку залишаються сферами, вразливими до політичних впливів та маніпуляцій, йдеться у Тіньовому звіті.
Підготовка тіньових звітів ‒ регулярна практика для усіх країн-кандидатів, які прагнуть вступити до Європейського Союзу. В Україні така робота системно здійснюється з 2024 року, коли коаліція громадських організацій вперше підготувала альтернативний аналіз до Звіту Єврокомісії.
Тіньовий звіт-2025 підготували громадські організації на чолі із Лабораторією законодавчих ініціатив за підтримки Проєкту ЄС “Право-Justice”. До коаліції увійшли Лабораторія законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, Центр прав людини ZMINA, “Адвокат майбутнього”, “Європа без бар’єрів”, Асоціація правників України та “Європейська правда”.