У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який вносить зміни у законодавчі норми, що стосуються відповідальності за завідомо недостовірне декларування.
Текст проєкту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування #4460-д оприлюднений на сайті Верховної Ради.
Згідно з пояснювальною запискою, метою законопроєкту є встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський повідомив, що у питанні відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації представники усіх фракцій напрацювали компромісний варіант. Зокрема, за словами голови Комітету, пропонується, що «умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей від чотирьох тисяч прожиткових мінімумів карається штрафом від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів або громадськими роботами, або обмеженням волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади».
Зазначається, що найбільшу дискусію в учасників засідання викликала норма щодо встановлення покарання за декларування недостовірної інформації у вигляді обмеження волі.
Втім профільний Комітет ухвалив рішення підтримати законопроєкт та рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу і в цілому напрацьований комітетом документ.
Нагадаємо, сьогодні керівництво Ради та представники депутатських фракцій і груп обговорили с послами країн G7 відновлення ефективної діяльності антикорупційних органів та електронного декларування.
Раніше представниця Верховної Ради в Конституційному Суді, заступниця голови комітету з правової політики Ольга Совгиря повідомила, що профільний комітет Ради розглядатиме законопроєкти, які стосуються діяльності Конституційного Суду України, після 12 грудня.
1 грудня спікер парламенту Дмитро Разумков скликав засідання голів фракцій і груп щодо вирішення конституційної кризи. До цього глава фракції "СН" Давид Арахамія говорив, що законопроєкти про КСУ можуть з'явитися в порядку денному Ради з 15 грудня.
27 листопада Зеленський вніс у Раду законопроєкт про відповідальність за неправдиві відомості в декларації. Проєктом закону пропонується відповідальність у вигляді штрафу від 42 до 85 тис. грн, або громадських робіт, або позбавлення волі до двох років.
8 жовтня КСУ оприлюднив рішення, яким визнав неконституційними ряд положень закону України "Про запобігання корупції" та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації.
У Європейському Союзі заявили, що стурбовані рішеннями КСУ про діяльність антикорупційних органів, і вони можуть стати підставою для тимчасового припинення безвізового режиму.
Президент Зеленський скликав термінове засідання РНБО. Він доручив зареєструвати у Раді законопроєкт, який передбачає "відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні". Крім того, уряд зобов’язав НАЗК відновити доступ до реєстру електронних декларацій.
Зеленський подав у Раду законопроєкт "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" після того, як КС скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, позбавив повноважень Національне агентство з питань запобігання корупції та зобов'язав закрити доступ до електронних декларацій. Проєкт передбачає розпуск складу суддів КС і повернення всіх скасованих норм законів. Очільник Конституційного Суду Олександр Тупицький вбачає в президентському законопроєкті ознаки конституційного перевороту.
Крім того, зареєстрували законопроєкт за авторством Разумкова, який відновлює дії окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу.