Печерський райсуд Києва заарештував підозрюваного в причетності до вбивства активістки Катерини Гандзюк главу Херсонської облради Владислава Мангера. Він не має права на заставу, повідомили в пресслужбі Офісу генпрокурора.
"Більше як рік він перебував під заставою в 1 152 000 гривень, однак прокурори прийняли рішення про звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у зв'язку з новими обставинами. Через викривальні покази щодо підозрюваних, окремим свідкам і їхнім сім'ям почали надходити погрози фізичної розправи", – йдеться в повідомленні.
Прокурори клопотали про взяття під варту без права на заставу з метою запобігання спробам переховуватися від розслідування й незаконно впливати на свідків.
Запобіжний захід у вигляді утримання під вартою діє до 28 липня.
Прокурори Андрій Синюк і Ярослав Ущаповський під час засідання підкреслювали, що після відкриття матеріалів справи стороні захисту Мангер тиснув на двох свідків. За їхніми словами, через інших осіб свідкам погрожували під час телефонних дзвінків, у листах і під час зустрічей, пише hromadske.
Мангер заперечує всі звинувачення й називає підозри проти себе сфальсифікованими. Раніше він звинувачував у вбивстві активістки Гандзюк генерала СБУ Данила Доценка й заявляв, що засуджений за організацію нападу Сергій Торбін співпрацював зі спецслужбами.
Адвокати Владислава Мангера повідомили, що будуть подавати апеляцію і звертатися до Європейського суду з прав людини. Вони підкреслювали, що один зі свідків, на якого нібито тиснув Мангер, був заявлений як такий, який підтримує їхню позицію. Це Павло Пилипенко, якого раніше заарештували за співучасть в організованому злочинному угрупованні іншого фігуранта справи Гандзюк – Ігоря Павловського.
За словами адвокатів, тиск був неможливий, оскільки з часу затримання в лютому 2020 Пилипенко знаходився в СІЗО СБУ. Прокурори на це відповіли, що після допиту Пилипенко деякий час перебував у Лук'янівському СІЗО, де отримував погрози.
Нагадаємо, що 31 липня 2018 року в Херсоні облили концентрованою сірчаною кислотою активістку Гандзюк біля її будинку. 4 листопада Гандзюк померла.
Фігурантів справи – голову Херсонської облради Мангера, помічника народного депутата Ігоря Павловського, ексучасника АТО Сергія Торбіна і Олексія Левіна (Москаленка) звинувачують в скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 (види співучасті), п.п. 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу.
Досудове розслідування СБУ вважає Мангера підозрюваним замовником нападу на Гандзюк. За версією слідства, Мангер підозрюється в тому, що він за попередньою змовою з помічником-консультантом депутата Херсонської облради Олексієм Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Гандзюк, які призвели до її смерті.
Раніше Мангера не доставили до суду для обрання запобіжного заходу. Сторона захисту заявила, що він був госпіталізований через проблеми із серцем. Після цього СБУ затримала його й доставила до суду.
17 червня Печерський райсуд Києва оголосив перерву в засіданні до 18 червня з обрання запобіжного заходу Мангеру.
Верховна Рада проголосувала за звіт парламентської тимчасової слідчої комісії зі здійснення контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших активістів у 2017–2018 роках. Члени комісії дійшли висновку, що в роботі щодо розслідування нападу на Катерину Гандзюк є недоліки. На думку народних депутатів, факти вказують на небажання сторони звинувачення вживати активних заходів у залученні Ігоря Павловського до кримінальної відповідальності.