Мінекономіки: від «економіки мобілізації» до «сталого життя в умовах довготривалої невизначеності»
Уряд оголошує зміну економічної парадигми — перехід від моделі економіки мобілізації до сталого життя в умовах довготривалої невизначеності, де драйверами стають приватні інвестиції, технологічне оновлення і продуктивність.
Одне із завдань — безперебійна робота системи бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Це єдине завдання програми, де замість календарної дати вказали термін виконання «протягом воєнного стану».
Підтримка бізнесу зведена до вже наявних інструментів: удосконалення програм «5–7–9 відсотків» з фокусом на інвестиційні цілі, політики «Зроблено в Україні», програми «Промисловий Рамштайн», умови для проєктів у мілтеку, дерегуляція для мікропідприємців, лібералізація ринків. Жодне завдання не має чітких дедлайнів і показників вимірювання ефективності.
На ринку праці уряд обіцяє ухвалити й упровадити новий Трудовий кодекс, запустити Єдину інформаційно-аналітичну систему «Обрій», програму перекваліфікації, інституційну трансформацію Державної служби зайнятості, детінізувати ринок і розвивати іпотечне кредитування. У сфері державної власності — активізувати велику приватизацію та продаж підсанкційних активів до грудня 2027 року, запустити Фонд добробуту, продаж спеціальних дозволів на надра стратегічного значення (графіт, титан) і угоди про розподіл продукції щодо літію та урану.
Читайте такожАльона Шкрум: «Наше завдання — відновлювати швидше, ніж Росія руйнує»
У сфері захисту довкілля — розширити природоохоронну територію на 14 тисяч гектарів до 2027 року, гармонізувати кліматичну політику зі стандартами ЄС тощо.
Державні фінанси і податки
Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики нардеп Ярослав Железняк зазначає, що уряд прагне збільшити податкові надходження на 15 % у 2026 році, а у 2027 році збільшить доходи бюджету щонайменше на 20 % щодо плану 2026 року; розпочне процедуру продажу Сенс Банку й Укргазбанку у 2027 році; утримуватиме середньозважену вартість державного боргу на рівні не вищому за 5 %; підготує портфель проєктів відновлення більш як на $50 мільярдів (йдеться не про гроші, а лише про підготовку обґрунтування); збільшить частку переробленої продукції в аграрному експорті до 63 %, а сам цей експорт — щонайменше на $4 млрд до 2027 року.
«По податкових чи митних змінах тут конкретики немає», — зазначає Железняк: у документі мова про гармонізацію законодавства з ЄС та ОЕСР, а про малий і середній бізнеси навели лише загальні фрази про «дерегуляцію».
«Виводити економіку з тіні теж планують, щоправда, з нуля ставлять задачу "розробити і реалізувати комплекс заходів"», — додає депутат.
Середній строк до погашення державного боргу Мінфін зобов’язується утримувати на рівні не меншому за 12 років, а законодавство узгоджуватиме з директивами ЄС і стандартами FATF у контексті приєднання до SEPA.
Енергетика і зима
Міненерго має вісім операційних цілей. Серед них планові ремонти обладнання АЕС, ТЕС, ТЕЦ, ГЕС і ГАЕС загальною потужністю не менш ніж 8 ГВт, щоб пройти осінньо-зимовий період; введення в експлуатацію не менш ніж 800 МВт розподіленої газової генерації, зокрема принаймні 200 МВт державними енергокомпаніями (2026 рік); формування гарантованого страхового запасу природного газу до листопада 2027 року; створення мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів відповідно до вимог ЄС (2027 рік) тощо. Найрадикальніше зобов’язання блоку — передати до 2027 року у сферу управління Фонду державного майна 100 % підприємств паливно-енергетичного комплексу, визначених для передачі з метою приватизації або ліквідації. Переліку цих підприємств немає.
Читайте такожБез відключень улітку. Що рятує енергетику в період аномальної спеки і чи допоможе це взимку
Уряд планує завершити підготовку інтеграції ринків електроенергії та газу до внутрішнього ринку ЄС, забезпечити незалежність операторів системи передачі електроенергії та газотранспортної системи, запровадити ринок довгострокових договорів і прозорість продажу електроенергії та газу держпідприємствами. Реформа вугільної галузі — окрема ціль з єдиним показником: дотримання державних соціальних гарантій працівникам підприємств, які трансформуватимуть.
Мінагрополітики: аграрні аташе, компенсації за землі під укріпленнями і мораторій на акції «Лісів України»
Міністерство має п’ять операційних цілей: сталий розвиток продовольчої переробки, відновлення роботи аграрного сектору, розширення доступу до ринку й інструментів аграрної підтримки ЄС, ефективне використання ресурсної інфраструктури і сталий розвиток переробки деревини.
Серед завдань на 2026–2027 роки — запровадження інституту аграрних аташе, відкриття нових ринків не менш ніж для 10 товарних позицій протягом 2027 року і новий інструмент, що гарантуватиме кредитування переробки через Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
Окремий блок стосується наслідків війни: мають створити механізм визначення земельних ділянок під укріпленнями, звільнити їх від оподаткування й виплатити компенсації власникам і землекористувачам, а також верифікувати втрачені через бойові дії посіви, компенсувати збитки постраждалим виробникам і запустити комплексну програму підтримки переїзду підприємств з окупованих територій.
Читайте такожПорти на замку, зерно в рукавах. Якими будуть економічні наслідки війни на виснаження
У євроінтеграційній частині — повноцінна робота органу сертифікації Виплатної агенції, впровадження Інтегрованої системи адміністрування та контролю і формування офіційної переговорної позиції України до перегляду торговельного режиму з ЄС.
Лісова частина передбачає впровадити європейські правила обігу товарів, пов’язані зі знелісненням, із завершення корпоратизації ДП «Ліси України» та безстроковий мораторій на відчуження акцій держави.
Інфраструктура: євроколія, Чорноморськ і повітряний простір
Запланували відкрити новий пункт пропуску на кордоні з Румунією і модернізувати п'ять наявних, аби збільшити пропускну спроможність на 15 %. Уряд планує забезпечити 100 % технічного контролю ввезених вживаних автомобілів і зберегти транспортний безвіз із ЄС.
На залізниці уряд обіцяє реформувати систему, розбудовувати євроколію до кордону з ЄС, нову модель фінансування пасажирських перевезень, відновити 70 % пошкоджених локомотивів, оновити 10 % рухомого складу, облаштувати 25 інклюзивних залізничних вокзалів і розширити електрифікацію західного напрямку.
У портах цифровізуватиме процеси та скорочуватиме простій суден, залучатиме інвестиції до 300 мільйонів євро в морський порт Чорноморськ, публічно-приватне партнерство і стабільну роботу портів Великої Одеси та Дунайського регіону.
Окреме завдання — створити умови, аби відкрити повітряний простір України.
На галузеві проєкти уряд планує залучити близько двох мільярдів євро міжнародної допомоги і сформувати міжнародну коаліцію відновлення.
Читайте такожОлександр Шевченко: «Укрзалізниця є чемпіонкою світу з ефективності використання одного вагона на пасажира»
Громади і переселенці: прифронтові території як окремий тип
У 2026 році уряд прагне запровадити пріоритетний пакет підтримки для прифронтових територій як окремого функціонального типу. Державний фонд регіонального розвитку має перейти на трирічний цикл планування, Єдиний портфель публічних інвестицій створюють у системі DREAM, а Єдину стратегічну рамку регіонального розвитку формують на 2028–2034 роки й узгоджують з політикою згуртованості ЄС.
Для внутрішніх переселенців уряд обіцяє 100 % послуг і пільг у форматі єдиного вікна (крім окупованих територій і зони бойових дій), єдиний маршрут супроводу й інтеграції в громадах, системну модель переходу від тимчасового розміщення до сталих житлових рішень (2027 рік) тощо. Окреме завдання — формування цілісної нормативно-правової бази державної політики щодо окупованих територій (2027 рік).
У частині децентралізації уряд планує підвищити оплату праці й оновити структуру районних державних адміністрацій (2026 рік) і завершити законодавче розмежування повноважень між органами виконавчої влади та місцевим самоврядуванням (2027 рік).
Блок передбачає також 500 маршрутів безбар’єрності в громадах, не менш ніж 100 партнерств — мостів довіри — між українськими й закордонними громадами, 1000 підготовлених проєктних менеджерів і залучення $500 млн на проєкти громад і регіонів.
Соцполітика: пенсійна реформа за три кроки і 6000 гривень мінімальної пенсії
Блок Мінсоцполітики, сім’ї та єдності майже повністю датований груднем 2027 року — останнім місяцем горизонту програми.
Пенсійну реформу уряд розписує за трьома датами: комплексна пенсійна реформа — грудень 2026 року; запровадження гарантованої соціальної виплати за віком і страхової частини, що прямо залежить від сплачених внесків, а також трансформація спеціальних пенсій у професійні пенсійні механізми, — січень 2027 року; добровільна накопичувальна система з автозаписом — грудень 2027 року.
Ключова цифра — до 6000 гривень у 2027 році збільшать мінімальну пенсію після досягнення пенсійного віку (мінімальна пенсія за віком для непрацюючих пенсіонерів з повним страховим стажем у 2026 році становить 2 595 грн. — Ред.). Планують також відв’язати від прожиткового мінімуму невластиві йому функції та перетворити його на реальний соціальний стандарт.
Читайте такожЧому зростає тариф на воду, хто оновлює мережі і чи захищені об'єкти від атак. Велика розмова про водоканали
Інші показники: охоплення базовою соціальною допомогою розширять на 25 %; кількість надавачів соціальних послуг у реєстрі збільшать на 15 %; кількість центрів життєстійкості — до 735; понад 180 тисяч людей отримають допомогу для догляду за дитиною до одного року; 200 прийомних сімей, у які влаштовано близько 400 дітей-сиріт; збільшать на 70 % кількість сімей з послугою раннього втручання; 100 % людей, які звернулися по протезування, забезпечать виробами; частку офіційно працевлаштованих людей з інвалідністю підвищать з 16 % до 25 %; подвоять мережу центрів єдності українців за кордоном.
Ветерани: житло через компенсації, стандарти на половину послуг
Серед завдань Міністерства ветеранів — закріпити єдині стандарти і критерії оцінки ветеранських послуг у вересні 2026 року, розробити механізм впровадження ветеранської політики на регіональному й місцевому рівнях до листопада 2026 року, унормувати надання державних гарантій захисникам і захисницям до листопада 2027 року.
При цьому цільовий показник обережний: близько 50 % ветеранських послуг мають отримати єдині стандарти до 2027 року. Тобто уряд наперед визнає, що половина послуг залишиться нестандартизованою. П'ятьом тисячам ветеранів і членів їхніх сімей обіцяють виплатити компенсації за оренду житла.
Також обіцяють створити Мультидонорський фонд підтримки ветеранів війни і реалізувати проєкти Комплексного пакета допомоги НАТО (NATO CAP) у сфері ветеранської політики.
Окремий блок стосується вшанування пам'яті полеглих захисників і захисниць: єдині стандарти роботи військових кладовищ і секторів військових поховань (2026 рік), розвиток мережі військових меморіальних кладовищ у регіонах (2027 рік), а також розмежування категорій людей, які відстоювали державність — від ветеранів Другої світової та учасників Революції гідності до ветеранів відсічі російської агресії.
Охорона здоров’я: зарплата не нижча від середньої
Ключовий показник МОЗ — зростання рівня оплати праці представників сфери охорони здоров’я до рівня не нижчого від середньої заробітної плати в економіці 2027 року. (За даними Державної служби статистики України, середня зарплата штатних працівників в економіці України у червні 2026 року становила 32 783 гривні, при цьому найвища в галузі інформації та телекомунікацій — 77 931 грн, найнижча — у сфері охорони здоров'я та надання соціальної допомоги — 22 274 грн. — Ред.)
Уряд планує трансформувати модель спеціалізованої підготовки лікарів у лікарській резидентурі за європейськими вимогами (вересень 2026 року), привести номенклатуру лікарських спеціальностей і тривалість підготовки до європейських стандартів (червень 2027 року), розширити професійні повноваження медсестер (грудень 2026 року) і додати не менш як 10 медсестринських професій до Єдиного реєстру кваліфікацій.
Читайте такожМінімальна зарплата і максимальний тиск? Якою є ціна криміналізації медиків? Правниця Тетяна Гавриш
У фармацевтиці уряд обіцяє спростити регуляторні процедури виходу на ринок препаратів з активним фармацевтичним інгредієнтом національного походження, розширити компенсацію за ліки до понад трьох мільйонів пацієнтів щороку зі зростанням видатків на препарати українського виробництва щонайменше на 25 %, а також запобігати необґрунтованому зростанню цін.
В інфраструктурі й цифровізації — аеромедична евакуація (2026 рік); завершення 20 пріоритетних публічних інвестпроєктів й умови для понад 30 нових; 270 закладів охорони здоров’я із сонячними електростанціями; фонд високовартісного обладнання з річним фінансуванням до 1,5 мільярда гривень і понад 50 одиницями техніки; 100 % закладів спроможної мережі з доступом до швидкісного інтернету; Галузевий центр кібербезпеки з охопленням понад 600 інституцій; регуляторна пісочниця MedTech Sandbox не менш як на п'ять інноваційних продуктів.
Освіта: +20 % зарплати, об’єднання вишів і безкоштовна їжа
Зарплатню викладачам і науково-педагогічним працівникам підвищать на 20 %. Окремо зменшення розриву в зарплатах молодого й досвідченого педагога, виплата державних стипендій 2650 науковцям і підвищення кваліфікації ста тисяч педагогічних працівників за принципом «гроші ходять за вчителем».
Уряд планує плюс 500 закладів освіти з безпечними умовами завдяки укриттям; 500 закладів із безперервністю послуг, зокрема за відсутності електропостачання; не менш ніж 50 автономних шкіл; закупити 1000 шкільних автобусів; програму реконструкції гуртожитків; додатково 500 обладнаних локацій дошкільної освіти нових форматів і 800 закладів із сучасними освітніми просторами; 10 кампусів досконалості й 10 дослідницьких центрів.
Ще одне завдання — укрупнити і об’єднати: щонайменше шість вишів об’єднають до 2027 року. Однак у Верховній Раді під час годин запитань до уряду процес постійно критикували нардепи з різних фракцій і груп.
Уряд обіцяє безкоштовне харчування в усіх школах (2026 рік), удвічі збільшені стипендії, щонайменше 60 тисяч студентів з державними грантами на навчання тощо.
Мінцифри: 5G у п’яти містах, Суверенна фабрика ШІ й Brave1
Мінцифри обіцяє роботу не менш як 70 % базових станцій мобільного зв’язку протягом не менш ніж 72 годин без електропостачання, а критичні державні системи мають відновлювати роботу протягом 24 годин. Пілотно впровадити 5G запланували 2026 року у Львові, Бородянці, Харкові, Києві та в Одесі.
У сфері штучного інтелекту уряд планує ухвалити стратегію розвитку ШІ, запустити EU AI tool і Суверенну фабрику штучного інтелекту, платформу агрегації та розподілу обчислювальних ресурсів, створити корпус для навчання національної великої мовної мережі українською мовою, оприлюднити розпізнані документи з Укрдержархіву і перенести державні ШІ-сервіси на власну інфраструктуру.
В інноваційній економіці законодавча рамка Дія.Сіті Інвест, не менш ніж 30 суб’єктів інноваційної екосистеми з державною підтримкою і три створені венчурні фонди, грантові програми для адаптації технологій подвійного призначення, реформа «еАкциз», удосконалення регулювання азартних ігор і лотерей.
КМУ хоче цифровізувати не менш ніж 50 публічних послуг: європротокол, е-чергу на кордоні, медичний кабінет, послуги у сфері працевлаштування, послуги для ветеранів, е-Платіжку тощо. Освітній додаток «Мрія» має охопити понад 5000 шкіл з масштабуванням на «Мрія. Дошкілля», а на порталі «Дія» з’явиться інструмент електронної демократії «єДумка».
В оборонному напрямку завдяки Brave1 залучення інвестицій в українські оборонні компанії має зрости з $220 мільйонів до $350 мільйонів, профінансують не менш ніж 400 військових розробок, а зміна статусу від військовозобов’язаного до військового і ветерана війни має відбуватися онлайн.
Культура: єПам’ятка, «Тисячовесна» і доповідь про злочини Росії
Уряд планує створити Перелік культурних цінностей, пов’язаних з історією української державності, що перебувають за межами України; цифровізувати управління спадщиною через Державний реєстр нерухомих пам’яток «єПам’ятка» і Реєстр музейного фонду; евакуювати музейні колекції з прифронтових регіонів; завершити консерваційні роботи Успенського собору Києво-Печерської лаври.
В інформаційній політиці уряд обіцяє створити передумови для сталого україномовного інформаційного простору, сприяти ініціативі президента «Тисячовесна», проєкт «Інформація без бар’єрів» і підготовці Національної доповіді про злочини російської імперської політики в Україні (грудень 2027 року). Тут показник виконання прив’язаний у першу чергу до «Тисячовесни»: споживання українськомовного контенту має зрости на 10 %.
З-поміж інших цілей — створити Національний офіс з розвитку креативних індустрій, державну субсидію для книгарень й оновити систему державної підтримки кінематографії.
Молодь і спорт
Анонсована мета — не менш ніж 2,1 мільйона людей залучать до масового спорту; участь національних команд не менш ніж у 700 міжнародних змаганнях тощо.
Окремо прописали запровадження проєкту Sports Recovery і збір коштів через United24 на відновлення п'яти знищених спортивних об’єктів у Сумах, Харкові, Києві, Чернігові й області (без дедлайну).
У молодіжній політиці уряд оновить Стратегію молодіжної політики (грудень 2026 року), буде розвивати флагманський проєкт «Хаби майбутнього», впровадить ініціативу ЄС «Молодіжна гарантія» і механізм профорієнтації та комплексного супроводу NEET-молоді. Окрема мова про реформу системи оплати праці у сфері спорту, але без конкретики, й імплементацію міжнародних стандартів спортивної доброчесності (грудень 2026 року).
Держуправління: посилити роль Кабміну в законотворчості
Уряд планує забезпечити нормативні й організаційні умови для відновлення конкурсів на державні посади (без конкретної дати, «2026–2027 роки»), створити умови для залучення ветеранів війни до державної служби, оцінити реформу оплати праці держслужбовців на основі класифікації посад і виконати порівняльне дослідження рівнів оплати праці на держслужбі й у приватному секторі. Уже 2026 року планують переглянути умови оплати праці людей, які займають політичні посади, і підходи до визначення винагороди керівників державних компаній.
У планах уряду посилити власну роль у формуванні законодавства й підвищити частку урядових законопроєктів серед ухвалених законів (2027 рік).
Також планують створити єдину ІТ-систему моніторингу виконання урядових завдань, оптимізувати кількість працівників центральних органів виконавчої влади (2026 рік), а також функції, структуру та чисельність працівників місцевих державних адміністрацій (2027 рік). На скільки відсотків мають скоротити штат адміністрацій, у програмі не уточнюють.
