Адміністрація нацпарку «Голосіївський» повідомила ініціативній групі «За збереження урочища Теремки», що їй відомо про намір забудувати цю зелену зону, яка «з усіх сторін межує з територією нацпарку»:
«У зв’язку з неминучим негативним антропологічним впливом на об’єкт природно-заповідного фонду внаслідок масштабного будівництва Парк неодноразово звертався до землекористувача… На жаль, позиція Інституту зоології імені І. Шмальгаузена Національної академії наук України (землекористувача, який погодив будівництво – прим. ред.) є протилежною та полягає у повній підтримці будівництва», – йдеться у листі за підписом виконавчого директора нацпарку Михайла Глущаниці.
З-поміж ризиків адміністрація нацпарку називає не лише втрату частини лісу, а й реконструкцію єдиної під’їзної дороги, що призведе до пошкодження ділянок урочища, які мають статус природно-заповідного фонду.
Наразі, немає однозначної відповіді ані щодо законного землекористувача ділянкою, ані щодо законності визначення її цільового призначення. І це через те, що були чисельні зміни законодавства і неузгодженості різних документів за останні 80 років, адже ділянку первинно передавали ще в 1944 році Академії наук УРСР як частину лісу.
Наразі, за результатами інвентаризації, затвердженими влітку 2022 року рішенням Київради, ділянка має цільове призначення «Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки» і належить до земель житлової та громадської забудови як така, на якій розміщена експериментальна база Інституту зоології, який поки на запит «Голки» з уточнюючими питанням не відповів.
Але Київрада мала повноваження лише затвердити проєкт землеустрою ділянки державної власності, а передавати її у користування комусь - виключне повноваження Київської міської державної адміністрації (наразі - Київської міської воєнної адміністрації).
Проте в Держреєстрі прав на нерухоме майно була проведена реєстрація «права тимчасового користування» ділянкою за забудовником на підставі договору з Інститутом зоології. Хоча Інститут аж ніяк не мав права комусь іншому передати ділянку у користування, бо сам є лише її користувачем.
Цю незаконну реєстрацію прав прокуратура також оскаржує в суді. Наразі Північний апеляційний господарський суд зупинив розгляд справ, бо очікує на земельно-технічну експертизу. Її мають провести на ділянці, де ростуть вікові дерева.
Керівник спеціалізованої екологічної прокуратури Борис Індиченко зазначає, що прокуратура подала загалом чотири позови, аби захистити урочище Теремки та оскаржити рішення про зміну цільового призначення ділянки, незаконну реєстрацію прав і видані містобудівні умови:
«Частина цих вимог уже підтверджена судами першої інстанції, решта розглядається апеляційними судами. Паралельно розпочато кримінальне провадження за фактами зловживань посадових осіб органів влади та приватних структур. Висновки експертиз підтвердили: ділянка площею 5,6 гектарів належить до лісового фонду, а будівлі, на які незаконно оформлено право власності, взагалі не існують. Досудове розслідування триває, а виявлені обставини красномовно демонструють масштаби порушень і підкреслюють суспільну важливість прокурорських дій, спрямованих на захист довкілля та збереження зелених територій столиці для майбутніх поколінь».
Торік суд арештував ділянки і заборонив товариству «Юг-Проєкт» та будь-яким іншим особам вчиняти дії, які можуть при вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження земельної ділянки в урочищі Теремки чи вплинути на її правовий статус..
Місцева мешканка Юлія Анісімова наголошує, що є ризики не лише для збереження природи:
«Якщо побудують тут висотки, то заселяться кілька тисяч нових мешканців, то це ще й навантаження на інфраструктуру. Кияни зверталися до мера Києва Віталія Кличка і петиція набрала голоси. Тому виникає питання, чому мер не захищає проактивно урочище Теремки в Голосієво і не стає на захист громади? І чому в команді мера досі депутати Максим Макаренко та Дмитро Калініченко? І під загрозою забудови не лише урочище Теремки, а й земля, де стоять зараз корпуси Інституту Патона. До слова, депутата Макаренка, який раптом з’явився в Голосіївському районі, ми навіть не обирали – його привів депутат Калініченко. Хай Макаренко виконує свої обов'язки в Дарницькому районі, а не йде до нас зі своїми схемами».
Як зі забудовником пов’язаний депутат з УДАРу Макаренко?
Тут важливо зазначити, що очільник KSM Group – вітчим вже згаданого депутата Максима Макаренка. Про це ми знаємо з судових рішень Вищого антикорупційного суду, який розглядав клопотання детективів НАБУ та прокурорів Спеціальної антикорупційної прокуратури щодо накладення арешту на майно депутата Київради або щодо тримання під вартою його вітчима Копистири. Суд вказує, що депутат Київради починаючи з 2018 року, надсилав свої доходи родичам та Копистирі.
До речі, депутатом Київської міської ради Максим Макаренко став у 2020 році, долучившись до партії «УДАРу Віталія Кличка». Одразу став членом земельної комісії.
З початку каденція у Київраді декларації депутата Макаренка дають розуміння, що він отримував мільйонні позики від членів родини Миколи Копистри (декларація за 2020, 2021, 2022, 2023 , 2024 рік). Родинний зв’язок з Копистрою тут легко встановлюється завдяки судовим рішенням, які підтверджують, що двоюрідні сестри, племінниці Копистри керують ТОВ «Укринвест», ТОВ «АВСТРАЛ» та ТОВ «БУД-РЕМ ХОЛДИНГ».
Оскільки Макаренко балотувався у Дарницькому районі столиці, його немає з-поміж депутатів Голосіївського району на сайті Київради, але у цьому районі є його приймальня. Депутата прихистив у своєму районі член земельної комісії Дмитро Калініченко (УДАР).
Хто і як міг зупинити забудовника і навіщо знадобилося йти до суду?
Незалежно від цільового призначення цієї земельної ділянки, будувати на ній житло не можна – це не дозволяє зробити Генеральний план Києва. Згідно з Генпланом, більша частина ділянки знаходиться в зоні лісів та лісопарків, а інша – в зоні громадської забудови.
Забудовник «ЮГ-ПРОЕКТ» намагався отримати містобудівні умови і обмеження для будівництва житла під виглядом «багатофункціонального комплексу».
Багатофункціональні споруди – це будинки і комплекси, які формуються з приміщень, їх груп, різного громадського, житлового та іншого призначення (за визначенням державних будівельних норм «Планування та забудова територій» п. 3.7. та «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення» п. 3.3).
Враховуючи, що будівництво житла на запланованій ділянці заборонено, Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації був зобов’язаний відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво такого об’єкту у зв’язку із невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації. Але він містобудівні умови та обмеження видав.
Проте ці умови не дозволяли будівництва житла (!) та кілька разів було підкреслено вимогу будувати у відповідності до вимог містобудівної документації. Тобто можна будувати лише громадські будівлі і лише на частині ділянки, що за Генпланом розташована в зоні громадської забудови.
Це не відповідало забаганкам забудовника, тому він вирішив внести зміни в Містобудівні умови через суд. Як Окружний адміністративний суд Києва, так і Шостий апеляційний адміністративний суд, його позов задовольнили і зобов’язали внести зміни, яким всупереч чинного Генплана Києва буде дозволено будівництво житлових будинків.
Важливо зазначити, що при ухваленні рішення суди базувалися на факті видачі містобудівних умова та обмежень на будівництво саме багатофункціонального комплексу, а внесені в містобудівні умови та обмеження зміни містять посилання на не затверджений Київрадою проєкт нового Генплану Києва.
Проте Верховний Суд ці рішення скасував і направив справу на новий розгляд в першу інстанцію, яка, як уже повідомлялося раніше, очікує висновки експертизи.
На окрему увагу заслуговують спроби Генпрокуратури скасувати видані містобудівні умови та обмеження в судовому порядку. Генпрокуратура подала в суд в інтересах Державної інспекції містобудування та архітектури, пояснюючи це бездіяльністю самої Державної інспекція архітектури та містобудування України (Держінспекція).
Наразі, справа по суті ще не розглядалася, але прокуратурі як в першій інстанції, так і в апеляції, було відмовлено у забезпеченні позову шляхом зупинки дії містобудівних умов та обмежень.
В цьому аспекті дуже важливо відмітити наслідки бездіяльності Держінспекції. Вона має повноваження власноруч зупиняти дію незаконних рішень об’єктів нагляду, що тягне за собою зупинення до набрання законної сили судовим рішенням виконання підготовчих та/або будівельних робіт, право на виконання яких виникло на підставі рішення, яке зупинено (частини четверта ст. 41-1, Закон «Про регулювання містобудівної діяльності»). Тобто Держінспекція мала можливість без рішення суду зупинити дію всіх документів на незаконну забудову ділянки та звернутися до суду, але бездіяла.