У четвер, 13 червня, Україна та Японія підписали двосторонню безпекову угоду. У рамках угоди Японія упродовж 2024 року надасть Україні 4,5 мільярди доларів та підтримуватиме Україну протягом усього 10-річного терміну дії угоди.
Про це написав президент України Володимир Зеленський у мережі "Х".
"Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда і я щойно підписав угоду про безпеку між Україною та Японією. Унікальний документ з однією з найбільш економічно та технологічно розвинених країн світу", – написав Зеленський.
Зокрема, впродовж 2024-го Японія надасть Україні 4,5 мільярди доларів та підтримуватиме Україну протягом усього 10-річного терміну дії угоди.
"Допомога у сфері безпеки та оборони, співпраця в гуманітарній, технічній і фінансовій сферах, спільна робота заради реалізації пунктів Формули миру, санкцій проти агресора та притягнення його до відповідальності – це також закріплює підписана сьогодні угода. Цінуємо те, що Японія працюватиме з Україною й заради відбудови та відновлення", – розповів президент.
Як зазначив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, уперше двостороння безпекова угода на виконання Спільної декларації G7 підписана з країною з Тихоокеанського регіону поза НАТО.
"Наш важливий партнер, одна з найбільш економічно та технологічно розвинутих країн світу, конституційні обмеження якої не завадили формалізувати довгострокові зобов’язання щодо підтримки України у сфері безпеки та оборони. З початку повномасштабного вторгнення Японія вже надала Україні фінансову, гуманітарну та іншу допомогу на суму понад 12 млрд дол. США", — написав Жовква.
За словами заступника керівника Офісу президента, Угода зафіксувала основні напрями довгострокової допомоги Японії у сфері безпеки та оборони, у тому числі надання нелетального обладнання, а також закріплює розвиток співробітництва в рамках коаліцій спроможностей, включаючи ІТ-коаліцію та Коаліцію з розмінування.
- Документ закріпив положення про співпрацю у гуманітарній, технічній та фінансовій сферах, допомогу у лікуванні поранених українських військовослужбовців, співпрацю у сфері розвідки, посилення захисту критичної інфраструктури, зміцнення кібер- та інформаційної безпеки, зусилля для забезпечення свободи судноплавства і безпеки морських шляхів, а також підтримку Японії у сфері відбудови України.
- Особлива увага відведена промисловому співробітництву, де Японія займає лідерські позиції у світі. Разом з Японією ми вивчатимемо можливості розвитку промислової бази України, зокрема шляхом залучення приватного сектору, створення спільних підприємств та досліджень у ключових секторах.
- Окрім того, Японія підтримує Українську Формули миру (де співголовує в пункті 1 "Радіаційна та ядерна безпека"), посилення санкцій, співпрацю щодо розробки механізму відшкодування збитків та притягнення агресора до відповідальності.
- Японія також продовжуватиме надавати підтримку Україні у зміцненні ядерної безпеки, зокрема для Запорізької атомної електростанції.
Також Україна та Японія погодилися встановити двосторонній Діалог з безпекової політики та узгодили механізм 24-годинного екстреного реагування у разі повторної військової агресії проти України
Безпекові гарантії: чого прагне Україна
- За дорученням Зеленського весною 2022-го була створена Міжнародна робоча група з питань гарантій безпеки, яку очолили Андерс Фог Расмуссен і Андрій Єрмак. У вересні 2022 група презентувала Київський безпековий договір.
- У липні 2023, на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО, Зеленський сказав, що Україна потребує отримання безпекових гарантій перед тим, як вона стане членом Альянсу. Ці гарантії мають бути не "замість НАТО", а на шляху до нього, наголосив він. Президент сказав, що зараз реальних юридичних гарантій безпеки від партнерів держава не має, тож це може стати першим юридичним документом. А потім Україна може отримати окремі гарантії з окремими країнами-гарантами. У цих документах пропишуть конкретні речі, яких Україні не вистачає, наприклад, ППО, авіації – і підписанти гарантій працюватимуть над тим, аби закрити ці потреби. До цього документу можуть долучитися не лише члени G7, а й інші країни, хоча від початку документ орієнтований саме на "Велику сімку".
- У липні країни Group of 7 підписали декларацію про довгострокові гарантії безпеки та економічну підтримку України. Підписанти сприятимуть реформам, які потрібні для членства України у НАТО. Наступним кроком є укладення двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами. Докладно про це – в матеріалі "Гарантії безпеки від G7. Реальний успіх України".
- Пізніше представники ЄС та Міноборони визначили дев'ять пріорітетів довгострокових гарантій безпеки для України. Серед іншого, йдеться про співпрацю ЄС з українською оборонною промисловістю.