Які ризики?
Лобісти «реформи» зрозуміли: президент не підпише її. Володимир Зеленський наголосив, що це його позиція. І тому Мінвідновлення вирішило легалізувати потрібні правила гри через уряд в експериментальному порядку. Тоді підпис президента не знадобиться. Але є серйозна проблема: уряд — це гілка влади, яка має зробити все для того, аби виконувати політики, напрацьовані парламентом. І навіть в експериментальному порядку Кабмін не може стати законодавчою гілкою і створювати правила містобудування.
Текст постанови суперечить низці чинних законів — ухваливши його, уряд заблокує їхню дію. Тоді в судах рішення будуть на користь забудовників (ст. 19 Конституції, ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про адміністративну процедуру»).
Хто виграє від нових правил?
Зрозуміло, коли влада приймає якісь правила, то від них хтось виграє чи програє. Кубраков підписався під тим, що уряд створює політику, яка ні на що не впливає. Навіщо тоді взагалі така політика і чи усвідомлює віцепрем’єр, який текст підписує?
Насправді ж вплив є, як і вигодонабувачі цієї політики:
- великі й малі забудовники;
- чорні архітектори;
- органи містобудування на місцевому рівні;
- ті, хто здійснюватиме «приватний контроль».
Звісно, що ключовий джекпот чекає на забудовників, які зводять великі житлові комплекси і бізнес-центри — об’єкти масового скупчення людей (це у класифікаторі найвищий клас відповідальності — СС3). Такі забудовники можуть ігнорувати інспекторів на місцевому рівні. Їх контролюватиме лише Держінспекція архітектури та містобудування. Контролюватиме, але не перевірятиме, бо урядова постанова вже забороняє їм це. Дрібнішим забудовникам пощастить менше, але цей «експеримент» усе одно дає їм серйозне поле для маневрів.
Окрім джекпоту для забудовників, відкриється ще й клондайк для обраних — приватний «державний архітектурно-будівельний контроль». Тут усе просто: виключно закони визначають засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, і відповідальність за них (п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції).
І в законах України немає ніякого приватного «державного архбудконтролю». Тому такі «приватники» можуть покривати незаконне будівництво та приймати в експлуатацію будь-що, бо за це нема відповідальності.
Далі більше. Голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк не раз акцентувала, що місцева влада зловживає та підіграє забудовникам і її ініціатива нібито має таке ганебне явище побороти.
Так от, урядова постанова дає місцевим чиновникам таке бажане право безкарно видавати «своїм» забудовникам містобудівні умови й обмеження на що заманеться з посиланням на цей «експеримент» Кабміну, а «чужим» — відмовляти з посиланням на закон. Цей дуже чітко продуманий кимось «експеримент» уже по суті в порядку денному уряду.
Окрім чиновників, «експерименту» зрадіють і чорні архітектори. Якщо зараз забудовник може шукати за хабар чиновника, який усе узаконить, то тепер буде достатньо знайти недоброчесного архітектора.
Національна Спілка архітекторів України й ініціатива «Разом проти корупції» пропонували лобістам містобудівної «реформи» встановити чіткі критерії правопорушень і довірити самоврядній організації накладати відповідні санкції на архітекторів. І так застосувати принцип самоочищення спільноти. Але всі ці пропозиції відхилили.
Як і скандальний законопроєкт 5655, урядова постанова передбачає ручну перевірку проєктної документації, тож що архітектор намалює — те експерт або пропустить, або заблокує. Тобто те, що два віцепрем’єри Олександр Кубраков і Михайло Федоров уже понад рік комунікують як досягнення диджиталізації та цифровізації — «комп’ютер хабара не бере», — не відповідає дійсності.
Таких чорних архітекторів чи експертів банально ніхто не зможе перевіряти, щоб установити порушення. Чому? Бо експериментальна постанова суперечить нормам чинного ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Він передбачає перевірки, лише коли відбувається державний архбудконтроль. Але порядок цього контролю затверджує… Кабмін, який завдяки «експерименту» планує затвердити, що в такому разі не можна нічого перевіряти. Щоправда, уряд погоджує перевірку відповідно до державного архітектурно-будівельного нагляду. Але це вже суперечить закону. І тому… перевірки неможливі.
Як наслідок — незаконне будівництво буде максимально масштабоване, адже архітектори з експертами зможуть безкарно задовольнити будь-яке бажання забудовника.
Хто програє від нових правил?
Звісно, що будуть не лише ті, хто виграє від такого експерименту. Прогають однозначно:
- громадяни;
- держава, через поганий інвестиційний клімат;
- окремі приватні й доброчесні забудовники;
- доброчесні архітектори,
- Мінінфраструктури.
Усе, що залишиться громадянам — розраховувати на себе. Не буде органів контролю, доведеться жити біля котлованів і стерегти паркани. А це фізичні сутички і протистояння.
Громадяни України та міжнародні партнери зацікавлені в тому, щоб країну відбудовували за максимально прозорими і зрозумілими правилами. Але те, що пропонує уряд, підриває інвестиційний клімат. Хто захоче інвестувати в країні, де держава ігнорує вимоги Конституції?
Проєкт постанови передбачає автоматичну реєстрацію прав або здійснення її вручну нотаріусами чи державними реєстраторами. Тобто всі дозволи на будівництво, отримані після запуску «експериментального проєкту», будуть незаконними, як і всі роботи в рамках відбудови.
Про який інвестиційний клімат мова, якщо в будь-який момент хто завгодно може подати абсолютно обґрунтований позов до суду, щоб скасувати дозвіл, отриманий з порушеннями вимог законодавства?
І така політика вплине не лише на інвесторів. Серед забудовників, як і серед суддів, депутатів, прокурорів, є доброчесні люди. То от у них теж виникнуть проблеми. Це лише за законом вони могли отримати дозвіл безплатно, а введення в експлуатацію коштувало офіційно близько п’яти прожиткових мінімумів, що суто символічна сума для великого й малого будівництва (класи СС3 і СС2).
Якщо постанову уряду ухвалять, то забудовникам доведеться суттєво більше платити за експертизу проєкту, бо експерти мають перевіряти за гроші питання, які раніше інспектори держінспекції архітектури та містобудування досліджували безкоштовно. І експерти легко можуть викручувати руку забудовникам, бо їх самих унаслідок суперечності законодавства і цієї «експериментальної» постанови ніхто не покарає.
А скільки доведеться платити за підпис органу архітектурно-будівельного контролю — узагалі невідомо. Держінспекція вже не матиме прав приймати таке будівництво в експлуатацію, органи місцевого самоврядування можуть собі дозволити блокувати процес безконечно, а приватний архбудконтроль буде користуватися можливістю за гроші допомогти позбуватися цих проблем.
Ну і не позаздриш підлеглим самого ініціатора «експерименту» — віцепрем’єра Кубракова. Чиновників Мінрегіону під час державного архітектурно-будівельного нагляду може очікувати приниження на об’єктах. У кращому разі їх ввічливо проситимуть читати Конституцію та законодавство.
Скільки коштує «експеримент» і хто за це платить?
Автори проєкту переконують, що ініціативу втілюватимуть за рахунок бюджетних коштів й інших не заборонених законодавством джерел. Але до цієї постанови є окремий документ — фінансово-економічне обґрунтування. І там сказано, що ніяких коштів із держбюджету нібито не треба.
Зате передбачено витрати з місцевого бюджету. Але цього не може бути, бо, за законом, якщо уряд проводить такий «експеримент», то місцеве самоврядування має отримати кошти з держбюджету (ч. ІІІ ст. 142 Конституції України та ст. 39 ЗУ «Про Кабінет Міністрів України»). Тобто той, хто готував проєкт постанови, знівелював Конституцію навіть не раз, а кілька разів.
Тож Мінінфраструктури подає недостовірну інформацію про відсутність додаткових витрат під час війни з державного бюджету на реалізацію його антиконституційного задуму в інтересах забудовників.
Отже, витрати з бюджету таки будуть. Тоді постає питання: а про яку суму йдеться? Хоча на урядовому сайті, який чекає на пропозиції, «забули» викласти важливий додаток, нам вдалося його отримати від джерел. Кожен рік «експерименту» буде коштувати, за розрахунками Мінвідновлення, понад 664 млн грн.
Але навіть ця цифра явно занижена, що дуже легко довести. Та спершу варто подивитися, на що ж уряд передбачає нові витрати. Це зарплата нових чиновників місцевого самоврядування. Вони мають працювати в нових органах Держархбудконтролю з розрахунку три чиновники в кожній з 1470 громад. Середня зарплатня — 12,5 тис. грн на місяць.
Тут варто нагадати, що на унікальному сайті, який створили під законопроєкт 5655, раніше спростовували міф про те, що чиновників знадобиться більше. Як після цього громадянам вірити інформації на сайтах з урядовим доменом?
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан наголошує, що додаткові витрати стосуватимуться понад тисячі громад: «Це в першу чергу села і селища. Тут будуть змушені створювати відділи і шукати відповідних фахівців. Це десь 4 500 працівників, робота яких коштуватиме близько 2 млрд грн. Ці кошти треба буде забрати з допомоги військовим або освіти. А потреба муніципалітетів на облаштування укриттів, нагадаю, складає більш ніж 30 млрд грн. Держбюджет на наступний рік дає 3,5 млрд грн для медичних й освітніх закладів. Ба більше, фахівців потрібно ще знайти, а це сьогодні, за воєнного стану, велика проблема — людей немає. Навіть якщо громада зробить усе, як вимагає «експеримент», знайде кошти й людей, повторюся — через певний час до посадовців прийдуть питати за перевищення повноважень, які є в законі».
Щодо великих громад, то для здійснення контролю лише трьох чиновників забракне — доведеться наймати більше. А от у сільських цим трьом нічого буде робити, але найняти менше не можна для органу влади, що зобов’язаний постійно і безперервно здійснювати свої повноваження.
Також величезне питання до професійного рівня нових чиновників. Ці люди повинні за потреби перевіряти навіть великі об’єкти (найвищий клас відповідальності — СС3). Тому тут необхідний відповідний рівень освіти. Це мають бути архітектори, інженери-проєктувальники чи інженери технагляду. І не забувайте про юристів, які потім у судах проти забудовників захищатимуть результати перевірок колег. А це все витрати.
І тут важливо почути відповідь уряду на питання: навіть якщо будуть кошти з держбюджету, щоб це компенсувати, як планують залучати тисячі спеціалістів у села за 10 тис. грн на руки? А ще слід обладнати офіс і сплатити комірне. Окрім зарплат, новим працівникам треба буде обладнати робочі місця, придбати техніку — ноутбуки й планшети для перевірок, не виключено, що й авто, бо громадський транспорт не доїде на віддалені об’єкти в громаді по бездоріжжю.
«Експеримент» передбачає ще один обов’язок для органів місцевого самоврядування: «постійно та безперервно» здійснювати моніторинг забудови. На це уряд не має повноважень. Але може попросити, і органи місцевого самоврядування навіть погодяться, якщо їм з державного бюджету виділять на це кошти і дозволять найняти й укомплектувати для роботи сукупно ще кілька тисяч чиновників.
Додаткові витрати легко можуть обґрунтувати на рівні не меншому і навіть більшому, ніж для здійснення архбудконтролю, бо роботи з моніторингом більше, ніж з контролем — він передбачає постійні перевірки всієї території громади, щоб виявляти самочинне будівництво й оперативно реагувати на всі звернення фізичних і юридичних осіб.
Ще «експеримент» визначає: якщо виникають питання до документів, рішення про реєстрацію прав на підготовчі й будівельні роботи та прийняття в експлуатацію, внесення змін у раніше зареєстровані права здійснюють посадові особи виконавчого органу місцевих рад і Київської, Севастопольської міських, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, на яких покладено повноваження державного реєстратора речових прав на нерухоме майно.
Сам законопроєкт 5655 встановлює адміністративний збір за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності (стаття 68). Парламент навіть встиг ще 31 травня минулого року прийняти відповідні зміни до бюджету, що та як із цими грошима має відбуватися (ЗУ 2290-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів України», колишній законопроєкт 5656, прямо пов’язаний з містобудівною «реформою»).
Але постанова Кабміну не закон, тож установити плату за нову вигадану Кабміном послугу неможливо і Порядок реалізації експериментального проєкту щодо набуття права на виконання підготовчих і будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів рясніє вказівками до кожної можливої послуги, що «плата не стягується».
От тільки надання всіх адміністративних послуг, що безкоштовні для отримувача, хтось має оплачувати. Тож якщо Кабмін наказує чиновникам місцевого самоврядування цю роботу виконувати і плату із забудовників не брати, то розраховуватися мають знову-таки з державного бюджету. Порівняно з утриманням нової системи архбудконтролю суми будуть невеликі, але близько 100 млн грн витратити доведеться.
Дуже пощастить, якщо на «експеримент» у перший рік вистачить лише пари мільярдів гривень додаткових бюджетних видатків. І це буде державний бюджет, а не місцеві.
Хто і які пропозиції готує?
Пропозиції щодо урядової постанови можна подавати до 29 грудня. Тому цілком імовірно, що цей документ спробують прийняти на засіданні уряду вже найближчим часом.
У Асоціації міст України зазначають, що Конституція не передбачає винятків навіть для урядових експериментів: «Створюється колізія між обов’язками на законодавчому рівні й в урядовому “експерименті”. Це призведе до кримінальних проваджень щодо посадових осіб муніципалітетів чи за невиконання незаконної постанови (у разі її прийняття), чи за порушення закону в разі виконання незаконної постанови. До цього проєкту постанови неможливо внести пропозиції, щоб покращити його. Цей проєкт просто не можна ухвалювати. Натомість усі ресурси мають бути зосереджені на тому, щоб доопрацювати містобудівний кодекс. Зараз на базі профільного комітету працює робоча група», — резюмує Слобожан.
Президент Національної спілки архітекторів Олександр Чижевський зазначає, що вони готують листи до премʼєра й Мінвідновлення: «Ми не гратимемо в гру “подай пропозиції”, яку затіяли в міністерстві. У нас обґрунтована позиція, чому такої постанови в принципі не може бути. Вона антиконституційна. Архітектурна палата НСАУ разом з нами звернулася до НАЗК, аби провели антикорупційну експертизу цього документа. Усі бачили наслідки жахливих руйнувань у Туреччині після землетрусу і памʼятаємо причини — будівельна амністія та усунення держави від контролю за будівництвом. Там архітектори протестували, на них тиснули, відкривали кримінальні справи. Наш уряд обере шлях Туреччини? Ми як професіонали просто зобовʼязані зробити все, аби запобігти катастрофі».
Нагадаємо, Мінкульт також заявляв, що вбачає в цій постанові серйозні ризики і для культурної спадщини. А два роки тому була спроба запустити автоматизовану систему дозволів на будівництво, але НАЗК розгледіло в цьому корупційну складову.