Щоб мати право займатись професійною діяльністю, потрібно:
• відповідати певним вимогам (профільна освіта, досвід роботи за спеціальністю);
• пройти підтвердження кваліфікації (наявність портфоліо, кваліфікаційний іспит);
• отримати документ, що підтверджує право провадити архітектурну практику;
• деякі країни вимагають страхування професійної відповідальності.
Тільки пройшовши ці етапи архітектор починає свою самостійну діяльність. Але це ще не все. Архітектурна професія є регульованою, вимагає підтвердження професійної кваліфікації та відповідальності перед суспільством. Зазвичай фахом опікуються професійні об’єднання - саморегулівні організації (СРО). Свій початок вони беруть ще від середньовічних цехових об'єднань, зберігають професійний досвід і передають його наступним поколінням. У кожній країні вони мають різні назви - Інститут, Палата, Орден, Асоціація, Національна Рада.
Професія архітектора у Іспанії є регульованою, та потребує підтвердження права на архітектурну діяльність, титул архітектора є захищеним. Архітектори зобов’язані зареєструватись у Вищій Раді Колегії Архітекторів Іспанії (CSCAE), що складається з 30 регіональних осередків. CSCAE спостерігає за законодавчими актами, що впливають на архітектуру та архітекторів (звання архітектора, практика професії, повноваження, правила громади). Вища рада готує звіти з правових питань, щодо фаху та професійних асоціацій, аналізує законодавство та правила, консультує щодо їх використання, захищає інтереси професії.
Держава делегує СРО певні повноваження у професійній галузі, а професійна спільнота тісно співпрацює з державою, виконуючи ці повноваження. Саморегулівні організації захищають права споживачів послуг, наданих членами цих організацій. Тобто захищають передусім інтереси суспільства, гарантуючи якість послуг своїх учасників. Для цього СРО створюють стандарти, норми, правила, притягують до відповідальності порушників, і навіть утворюють фонди для відшкодування збитків. Для своїх членів саморегулівні організації працюють над підвищенням ділової репутації, конкурентоспроможності та захищають їх інтереси. Складається ситуація вигідна для усіх - користувачі отримують якісні послуги та продукт, а фахівці отримують хороші умови для праці та самореалізації.
Як влаштовані саморегулівні організації, та хто їх представляє? Зазвичай у кожній країні існує тільки одна організація, якій держава делегувала регулювання галузі. Це зроблено не для монополізації, а для безпеки та відповідальності перед суспільством. Цей принцип схожий на державні інституції: не може у державі існувати два Кабміни, Парламенти, чи кілька місцевих рад у одному місті. Саме цей принцип закладений у створення єдиної у країні саморегулівної організації.
Організація має статус загальнодержавної, національної, складається з центрального органу та регіональних осередків. Керівники обираються колегіально спільнотою на певний термін. Це досвідчені фахівці та моральні авторитети, яким довіряють. Центральна організація має розгалужену мережу, у кожному регіоні має своє представництво, та координує діяльність на місцях. Зазвичай ця національна спілка є членом всесвітньої спільноти - всесвітньої Міжнародної Спілки Архітекторів. Європейські архітектурні спілки також входять до Архітектурної ради Європи.
Федеральна Палата Архітекторів - BAK у Німеччині захищає титул архітектора, що регулюється законом кожної землі, незалежно від сфери діяльності професіонала. Обов'язковою є реєстрація в Палаті архітекторів однієї з земель (регіонів).
Саморегулівні організації дають допуск до професії, визначаючи відповідність вимогам та кваліфікацію кандидата. Адже тільки професіонали можуть адекватно оцінити фаховий рівень. Хочете займатись професійною діяльністю, у нашому випадку архітектурною, - підтвердьте свої вміння, ставайте членом спільноти та несіть відповідальність.
І ось архітектор підтвердив свою кваліфікацію, склав іспити, отримав документ, що дозволяє йому підписувати свої проекти. І все, далі можна без обмежень проектувати та реалізовувати об’єкти? Ні. У більшості країн членство у саморегулівних організаціях є обов’язковим. Архітектор зобов’язаний дотримуватись як державного законодавства, норм і правил, так і внутрішніх правил саморегулівної організації. Це можуть бути стандарти професії, Кодекс професійної етики. У деяких країнах тільки член СРО має право називати себе архітектором.
Італія, країна з найбільшою кількістю архітекторів у Європі (151 тис.) зобов’язує до членства у Національній Палаті Архітекторів, рада якої складається з 15 осіб.103 провінційні Палати розподілені по всій країні сприяють розвитку архітектури на місцевому рівні. Вони відповідають за реєстрацію архітекторів, які практикують у провінції, і надають культурні та професійні послуги своїм членам.
Важливою частиною діяльності є постійний професійний розвиток (continuous professional development - CPD). З певною періодичністю архітектори зобов’язані проходити навчання, брати участь у розвитку професії у вигляді воркшопів, виставок, презентацій, семінарів. Дехто ставить вимоги щодо підвищення професійної кваліфікації щокілька років, а у деяких є норма що зобов’язує певну кількість годин на рік виділяти на професійний розвиток. Саморегулівні організації визначають способи професійного розвитку, акредитують навчальні програми, та зазвичай проводять навчання. Вони ж і контролюють виконання правил, а при порушенні вживають заходів - від догани до позбавлення права займатись діяльністю.
У Франції постійний професійний розвиток є обов’язковим, та включає 20 годин/рік, або 60 годин/3 роки. Невиконання архітектором правил призводить до дисциплінарного стягнення (догани). Навчання змішаного типу - від класичних лекцій до, меншою мірою, виставок, конференцій. Проводити навчання можуть різні навчальні організації при акредитації програми Національною Радою CNOA та її регіональними осередками.
Також професійні спільноти допомагають формувати навчальні програми у вищих учбових закладах. Це дозволяє актуалізувати навчальні програми, та надавати практичні знання. Випускники архітектурних шкіл легше інтегруються до архітектурного ринку, оскільки отримані знання не є лише теоретичними.
Королівський Інститут Британських Архітекторів (RIBA) перевіряє та верифікує понад 230 архітектурних програм у понад 120 школах архітектури по всьому світу, готуючи студентів до професійної практики. Отримання кваліфікації, підтвердженої RIBA, дає можливість стати дипломованим архітектором, а членство в RIBA доступне на всіх етапах кар’єри архітектора.
Оскільки професійні організації несуть відповідальність перед суспільством за діяльність своїх учасників, для цього існує страхування професійної відповідальності та професійних ризиків. Архітектори страхують свою діяльність, і у разі настання помилки є можливість відшкодувати збитки.
У Польщі, для провадження архітектурної діяльності, спеціаліст повинен бути членом Палати архітекторів Польщі та мати діючу страховку професійної відповідальності не менш як на 50 тис. євро.
Підсумовуючи, саморегулівні організації у галузі архітектури працюють за такими принципами:
• архітектурну діяльність регулюють самі архітектори, у форматі саморегулівних організацій
• сертифікують архітекторів професійні організації, це право їм делегує держава
• щоб займатись архітектурною діяльністю необхідно відповідати певним вимогам (профільна освіта, досвід роботи за спеціальністю);
• членство у професійних організаціях обов'язкове
• фахівці постійно підвищують кваліфікацію під наглядом професійних організацій
• професійні організації впливають на навчальні програми вищої школи
Досвід України у архітектурному саморегулюванні
А що з архітектурним саморегулюванням в Україні? Насправді ми були цілком у європейському контексті, до останніх подій 2023 року. В Україні є своя саморегулівна організація - Національна спілка архітекторів України (НСАУ). НСАУ бере свій початок у 1918 році, стала всеукраїнською у 1933, зі здобуттям незалежності почала активну діяльність, постановою Кабміну в 1998 отримала статус Національної. Регіональні осередки НСАУ представляють кожну область країни. Членами НСАУ є 3417 архітекторів, станом на 2023 рік. Україна розвивалась у професійному саморегулюванні з часу впровадження сертифікації та персональної відповідальності в європейському руслі та гармонізовувала свою систему в загальноєвропейській парадигмі. Слід зазначити, що таку організацію неможливо побудувати централізовано, та указом зверху. Дієві громадські організації створюються ініціативами громад та спільнот, які їх же й розвивають.
Проаналізувавши світовий досвід, порадившись з європейськими колегами, у 2018 була створена Архітектурна Палата - структурний підрозділ НСАУ що складається лише з сертифікованих архітекторів. Це професійне об'єднання сертифікованих архітекторів налічує зараз 1500 осіб. Згідно положення, Архітектурна Палата сприяє реалізації соціальної ролі архітектора, забезпечує високу якість послуг у сфері архітектурної діяльності та містобудуванні, захищає суспільство від можливих негативних наслідків непрофесійних дій. Вже більше 10 років НСАУ проводить курси підвищення кваліфікації та професійну атестацію. Будує ефективну професійну інституцію, поступово інтегруючись до законодавства ЄС та європейського ринку. НСАУ є асоційованим членом Архітектурної Ради Європи з 2022 року та членом Міжнародної Спілки Архітекторів з 1993, як і більшість країн світу, активно співпрацює з міжнародними партнерами, та працює над покращенням українського законодавства.
За повної відсутності державної підтримки, та з постійним тиском з боку держави НСАУ постійно вдосконалюється, адаптовуючись до вимог часу та переймаючи кращий світовий досвід, насамперед інституційної спроможності. Здавалось би - що ще потрібно для успішної професійної інтеграції та розвитку згідно європейських принципів саморегулювання? Проте, виявляється, у 2023 році є люди що хочуть зруйнувати систему, яка десятиліттями відпрацьована у ЄС, та нашкодити шляху до Європи відкинувши нас більш як на 10 років назад.
Ще з 2021 року на конструктивну критику щодо скандального законопроекту 5655 НСАУ отримала спочатку ігнорування пропозицій змін до законопроекту, а вже пізніше за активну позицію - репресії. Саме цей законопроект Європарламент закликав не підписувати у червні 2023. А в листопаді цього року Єврокомісія у звіті про готовність до переговорів з Євросоюзом ще раз застерегла Україну від ухвалення цього закону.
Фактично вищі європейські інституції підтвердили те, що фахівці НСАУ говорили на всіх діалогових майданчиках протягом двох попередніх років.
Результатом активної позиції Спілки архітекторів стали кримінальні справи проти керівництва НСАУ та незаконне перешкоджання виконанню делегованих повноважень, а саме професійній атестації архітекторів.
Навесні 2022, незадовго після звільнення Київщини від російських загарбників, тоді ще Міністерство розвитку громад та територій автоматично продовжило делеговані повноваження на час дії воєнного стану трьом з чотирьох саморегулівних організацій - Гільдіям інженерів та експертів. Усім, крім НСАУ. Згідно логіки Міністерства, воєнний стан для НСАУ не діє.
Склалась патова ситуація - НСАУ не може проводити професійну атестацію архітекторів, або продовжувати сертифікат вже діючим архітекторам. Багато архітекторів фактично втратили можливість вести професійну діяльність, забезпечувати свої сім’ї та працівників. І це у час війни, коли будь-який бізнес що не зупинився і працює - на вагу золота. Велика кількість будов зупинилась, або ризикувала не початись, оскільки без підпису сертифікованого архітектора неможливо отримати дозвіл на будівництво.
Проводились ці дії Міністерством під гаслом “позбавлення монополії” на видачу сертифікатів. Проте саморегулювання - це не монополія. Це інструмент професійного розвитку та відповідальності перед суспільством. Хто, як не професійна спільнота, може забезпечити цю діяльність? Слід зазначити, що зруйнувавши уявну “монополію”, ці повноваження на себе перебрало Міністерство Відновлення, і тепер виключно воно приймає рішення - кого допустити до ринку, а кого ні. Позбавивши професіоналів права виконувати свої повноваження, Міністерство забрало їх виключно собі, фактично створивши монополію та ручне управління. Тим часом три інші саморегулівні організації, підконтрольні депутату забороненої партії ОПЗЖ Дмитру Ісаєнку, продовжують працювати, та їхня монополія ніяк не бентежить МінВідновлення.
Архітектори — запорука відбудови за принципом Build back better
Україна прямує до Європейського Союзу, рано чи пізно ми будемо змушені впровадити світову практику європейських країн. Зволікання це втрачений час та ризики для відбудови. Спільну позицію щодо процесу євроінтеграції НСАУ має разом з Єврокомісією.
Ми мусимо відбудувати нашу державу краще ніж раніше, враховуючи нагальні проблеми, згідно принципу Build Back Better, задекларованого на конференції у Лугано. Цьому має сприяти здорова європейська система професійного саморегулювання. У ЄС сертифікація архітекторів є прерогативою виключно інститутів/спілок/палат архітекторів. Це є умовою євроінтеграції, і саме після вступу до ЄС утворились багато спілок та палат європейських країн, які також є членами міжнародних спільнот. В Україні така організація існує давно, має досвід та інституційну спроможність. Поки не пізно, потрібно відновити делеговані повноваження НСАУ щодо сертифікації, створивши механізми підтримки і підсилення інституції з боку держави. Гармонізувати наше законодавство з європейським, прийнявши закон про саморегулівні організації. Це створить умови для якісної відбудови, розвитку громадянського суспільства та його інституцій і для нової, ще кращої України.