Навіщо в Міноборони медичний департамент
Департамент охорони здоров’я при МОУ створили восени 2023 року після низки скандалів з Командуванням медичних сил через неякісні складники аптечок у війську. Серед головних завдань нового департаменту було формувати політики — стандартизувати турнікети, військові аптечки, програми підготовки медиків та інші процеси у військовій медицині.
Відповідала за створення департаменту тодішня заступниця міністра (нині міністерка у справах ветеранів) Наталія Калмикова. Очолила департамент Оксана Сухорукова, колишня співробітниця Міністерства охорони здоров’я, дотична до медреформи.
Що встиг департамент за рік
До публічного звернення команда прикріпила звіт за рік. Серед зробленого — розподіл функцій МО й МОЗ у сфері військової медицини. Також збереження зарплати бійцям, які проходять лікування, протягом 12 місяців. Звітують, що розв'язали проблеми неякісного харчування військових у медзакладах.
Як розповів у подкасті «У справах військових» Олександр Данилюк, військовий хірург, заступник керівниці ДОЗ, важливо, що команда прописала й затвердила обсяги надання допомоги пораненим як на догоспітальному етапі, так і на госпітальному.
Також у госпіталях упровадили медичні інформаційні системи (МІС). Триває відповідний процес на рівні медпідрозділів. Це, за словами Олександра, потрібно, щоб отримати нарешті реальні дані з полів.
«Маємо розуміти, яка частина поранених мала пошкодження, смерті від яких можна було запобігти. Щоб отримати дані, потрібно цифровізувати систему. У нас дотепер на медичних підрозділах заповнюють совєтську форму 100. Це сором. Бо вона не несе ніякої цінності й інформації і йде в нікуди. І зараз у нас повернулася команда з полів, де вони відтестували первинну цифрову медичну картку на планшеті на одному з напрямків, і воно з'явилося в медичній інформаційній системі. Я вірю, що це те, що змінить військову медицину в Україні», — пояснив Данилюк. Уже в розпал скандалу Міноборони скасувало форму 100.
Серед пріоритетів команди він назвав освіту і підготовку військових медиків. Команда разом з іншим департаментом МОУ готувала реформу військово-лікарських комісій — зокрема, цифровізацію процесу для призовників.
Як оцінюють роботу команди й Оксани Сухорукової
Коли збирали інформацію, спілкувалися з багатьма людьми, знайомими і з роботою департаменту, і з його керівницею. Відгуки про діяльність команди в основному позитивні, їх характеризують як фахівців. Частина співрозмовників зазначала, що результати не такі швидкі, як хотілося б, утім робота тривала, це краще, ніж було до.
«У мене і колег є питання і з приводу стандартів підготовки, і з приводу об'ємів надання допомоги. Вони важливі. Але з 2014 року мало людей в Міноборони займалися сферою військової медицини. І мало хто зробив такі зміни, як нинішній ДОЗ», — зауважив Іван Мужнюк, військовослужбовець і парамедик. З ним погодилося чимало колег. Як мінімум 70 тих військових, які підписали публічне звернення до Умєрова.
Відгуки про роботу самої Сухорукової різні. Є позитивні: «Поганий менеджер не збере хорошої команди». Є нейтральні: «Не найгірший рівень експертності». Один свідок початку роботи департаменту пригадує, як чимало процесів, зокрема з генералами, рухалися з допомогою ледь не копняків з боку керівництва ДОЗу.
Є ті, хто критикує стиль роботи й комунікації керівниці департаменту, її ефективність на посаді менеджерки. Наприклад, люди, які працювали з нею в минулому, пригадують, що це не перший скандал за її участю на держслужбі. Тому нинішній вони вважають особистим конфліктом із заступником міністра Сергієм Мельником: «Не думаємо, що був конфлікт змісту, був конфлікт особистий».
Деякі експерти, які працюють з ДОЗ у темі військової медицини, на умовах анонімності охарактеризували її як «людину без системного бачення процесів». За їхніми словами, частину документів, які напрацювали в департаменті за рік, зробили непрофесійно.
Як приклад навели новацію, що цивільним медзакладам будуть доплачувати за харчування військових. Мовляв, схема, прописана в документі, юридично неможлива, оскільки для її реалізації кожен цивільний медзаклад має укласти договори з військовими шпиталями, які будуть компенсувати різницю у вартості харчування для цивільних і військових. Але в кошторисі військових шпиталів (які є військовими частинами) немає такого рядка, як «доплата за харчування військових у медзакладах».
Інші опитані експерти погодилися з висновками про подекуди важкий стиль комунікації Сухорукової, утім зазначили, що вона таки здатна бачити системно, де потрібні зміни.
Сама Сухорукова в коментарі LB.ua заявила, що за результатами щорічної перевірки співробітники її команди отримали оцінку «відмінно», вона — позитивну.
«Я презентувала міністру реформу ВЛК, яку ми розробляли спільно з громадськими організаціями та ЦВЛК. Міністр її підтримав. Це видно з офіційних комунікацій міністерства», — каже Сухорукова і додає, що впродовж цих місяців Умєров обіцяв знайти час і поговорити з нею та Мельником, але зустріч так і не відбулася.
Що й коли пішло не так
Коли Калмикова перейшла в Мінвет, у Міноборони прийшов генерал юстиції Сергій Мельник, який у 2022-му керував обороною Харкова. За твердженням Сухорукової, відтоді в ДОЗу почалися проблеми.
Спершу був місяць безперервних звітів зі стислими термінами й дивними вимогами від Мельника. Далі — період годинних очікувань у приймальні.
З перших днів Мельника на посаді, каже, почалася інформаційна атака ГО «Нон-Стоп» проти неї. Організацію очолює колишній харківський прокурор Кирило Яковець. Із заступником міністра Сухорукова це обговорила. Він нібито запевнив, що «не звертає уваги на помийки».
Далі була перша директива про заміну посади Сухорукової від міністра — в листопаді. Тоді ніби після розмови з Рустемом Умєровим рішення скасували. Але проходження документів від департаменту, які необхідно погоджувати на рівні заступника міністра Мельника, зупинилося, розповіла Сухорукова.
Тим часом Мельник нібито зустрічався з іншими працівниками департаменту і пропонував їм залишилися. «Мовляв, Оксану звільнимо, а ви ж нормальні військові лікарі, працюватимемо разом. Мій колега відмовився, пославшись на важливість команди. А далі я дізнаюся, що на нього готують документи на фронт», — розповіла Сухорукова в інтерв’ю ZN.ua.
Згаданий співробітник ДОЗу підтвердив факт такої зустрічі в коментарі LB.ua: «Моя комунікація була короткою — я відмовився залишатися в ДОЗ, якщо він звільнить керівницю, бо причин звільняти немає. А команда може давати результат тільки разом. І це було ще в листопаді. Більше ніяких комунікацій з департаментом не було».
За словами Сухорукової, опісля Мельник почав перешкоджати роботі: департаменту невчасно погоджували відрядження за кордон, блокували зустрічі й підписання документів, що впливало на співпрацю з благодійними фондами, блокували можливість набирати людей у штат.
Крім того, вона заявила про кримінальні провадження проти членів департаменту. І про організоване стеження за нею.
У чому річ. Версія керівниці департаменту
Сухорукова вважає, що Мельник з перших днів роботи мав свої пріоритети військової медицини: «Його хвилюють три питання, через які й почався конфлікт. По-перше — ремонти і реконструкції в госпіталях, невідомо коли побудованих приміщеннях, з якими вже нічого неможливо зробити. По-друге — реформа ВЛК, у якій треба було написати якийсь програмний продукт, що дасть можливість даним гуляти в електронному вигляді. По-третє — побудова стабіків уздовж лінії фронту. Усе це тягнуло на шість мільярдів гривень», — пояснювала вона у вищезгаданому інтерв’ю.
Це підтвердив ще один співрозмовник, знайомий із ситуацією зсередини: «З приходом Мельника швидко почали з'являтися документи про ремонт госпіталів, будівництва. Наприклад, будівництво госпіталю на 1 200 ліжок. Замість реформи тактичної ланки, стандартів заходять різко директиви щодо будівництва».
Частина наших співрозмовників припустила, що так будувати хоче радник міністра оборони Кирило Тимошенко, колишній координатор урядової програми «Велике будівництво». Наразі нам не вдалося ні підтвердити, ні спростувати це твердження.
Що кажуть у самому Міноборони
З початку публічних заяв про тиск ми намагаємось отримати офіційний коментар міністерства. Нам пообіцяли розмову із самим Сергієм Мельником, про якого вже почали курсувати чутки як про кандидата на посаду генпрокурора.
Наразі ця зустріч не відбулася, однак ми сподіваємося, що заступник міністра знайде час відповісти на запитання.
Якими будуть наслідки, якщо вся команда таки піде
Команда департаменту у зверненні зазначила, що її заміна відтермінує та затримає реформи у сфері військової медицини. Зокрема, за словами Сухорукової, реформи ВЛК, а також формування правил збору геномної інформації для ідентифікації тіл загиблих. До слова, наші джерела стверджують, що саме з цього питання МО розпочало перевірку в департаменті.
«Історія з цією перевіркою проста. Оксана з жовтня не може нормально запровадити збір геному у військових. З жовтня кожного тижня нарада у премʼєра. І кожного тижня МО сварять за це. ДОЗ ігнорує», — розповіли співрозмовники в міністерстві.
Раніше заступник керівниці департаменту Олександ Данилюк зазначав, що тут робота зупинилася саме через відсутність необхідних підписів від заступника міністра.
Частина експертів, з якими ми поговорили, проводять аналогію з тим, як Оксана Сухорукова йшла з МОЗу. «Тоді теж були слова, що все завалиться. Хоча там були класні люди і вони продовжили працювати. А специфічна комунікація — це не про командність», — зазначив співрозмовник зі сфери охорони здоров'я.
«Ми нажахано на це дивимося. Бо така поведінка (публічної погрози звільнитися командою, відеозвернення) дискредитує команду, Україну й усіх, хто хотів змін у військовій медицині. Навіщо підривати всі мости? Коли було зрозуміло у 2019 році, що політична команда МОЗ на чолі з Уляною Супрун піде, команда міністерства вирішила, що вона має лишитися і працювати, несучи ці зміни далі, за будь-якого керівництва. А тут ще й немирний час», — додали інші співрозмовники.
Ще кілька наших експертів припустили, команда ДОЗ вирішила йти саме тому, що не бачить змоги в нинішніх умовах продовжувати початі напрацювання. Згадують непублічну зустріч з міністром Рустемом Умєровим, на якій він нібито пообіцяв дати департаменту можливість працювати. Та вже за кілька тижнів з’явився наказ про реорганізацію.
Як зауважила в ефірі випуску "Фронтової поплави", присвяченого темі ДОЗу, правозахисниця і співзасновниця громадської організації «Принцип» Любов Галан, яка активно відстоює команду департаменту, треба докладно розібрати ситуацію, належно оцінити роботу за рік та встановити, хто винен в цій історії.
Парамедик Іван Мужнюк вважає, що офіційно оцінка роботи департаменту має прозвучати від Міністерства оборони. Яке, нагадаємо, вже тиждень мовчить.
«Що стосується оцінки — офіційно це має робити Міністерство оборони. Але воно нещодавно проводило цю оцінку, визнало діяльність департаменту задовільною, навіть позитивною. Що стосується реальної оцінки, то її мають безпосередньо давати як бойові медики, начмеди всіх рівнів бригад, так і ті, хто працює в першу чергу на догоспітальному етапі», — переконаний парамедик.
На думку волонтера Юрія Кубрушка, проблеми у військовій медицині є, карколомних змін наразі не видно, але й чимало правильних ініціатив уже розпочали.
«Загальний висновок для мене в тому, що замість стратегічного руху до реформування військової медицини, кращої підготовки й забезпечення медиків і особового складу Умєров продукує додатковий хаос на пустому місці без чіткої відповіді на питання "навіщо це?"», — зазначив він.
Нині команда ДОЗ працює в посиленому режимі, розповів Олександр Данилюк: «Графік з інтенсивного перейшов у суперінтенсивний. Ми розуміємо, що залишилося мало діб, і хочемо випхати якомога більше нормативок, щоб їх могли підхоплювати наступники. Щоб хто б не прийшов, не зміг з цього зіскочити».