Чому нам потрібний чіткий план щодо Росії?
Росія не зникне як ворог найближчим часом, і на території цієї держави не відбудуться процеси, які раптом перетворять її на цивілізовану націю. Скоріш, за все, вона так і залишатиметься антагоністом та пробуватиме підірвати цивілізаційний порядок у всьому світі: сьогодні це Україна, завтра - Ізраїль, Корея чи Південна Америка, вважає бізнесмен Ігор Ліскі. І з огляду на розміри нашого ворога, треба налаштовуватись на тривалу боротьбу і стати частиною більшої сили, саме тому нам потрібен стратегічний план щодо Росії, говорить він.
І цей план має включати не тільки розуміння, як поводити себе з ворогом, а й як вибудовувати стосунки зі світовими інституціями й стратегічними країнами.
“Світ буде все більше ділитися на світло цивілізації і темряву автократії, диктатури, тероризму. Сценарій має передбачати, як співіснувати з Росією, як перемагати її у світових інституціях. Як має реформуватися ООН, можливо, Рада безпеки, як ми маємо вибудовувати відносини з Китаєм, Туреччиною, Саудівською Аравією, можливо, навіть з Іраном”, - зазначає Ліскі.
І, що важливо, - конкретика дій щодо Росії, вважає бізнесмен, дає ясність нашим партнерам, що може наблизити нашу перемогу, каже бізнесмен.
“Уявімо, що ми перемогли. Ми - країна-переможець. Збирається умовна Ялта. У нас поважні люди питають: Україно, ви заплатили найбільшу ціну, ми тільки поруч стояли, що робити з Росією? А ми такі: та нахер нам та Росія? Нам тут своє лупати!
Мені здається, це комплекс меншовартості, вибачте. Це не проактивна, слабка позиція. Ми маємо бути дорослими. Ми маємо відкинути комплекс меншовартості і сказати, вибачте, у нас є план, що з ними робити. Ми знаємо їх вже триста скільки-то років, знаємо їх зсередини. Ми їх побудували, зараз їх і запакуємо назад. Оце проактивна українська позиція”, - говорить Ліскі.
“Треба мати цей план. Треба його нав'язувати. Тому що, якщо ми мовчатимемо, наступного разу нас просто не покличуть. А чого їх кликати? Вони сидять і мовчать. А посидять і кажуть: нам нічого не треба від Росії, хай вони від нас відлізуть зі своєю російською мовою. Це слабка позиція”, - додає бізнесмен.
На його думку, є щонайменше три позиції, з яких можна починати розглядати якісь стратегічні стосунки із Росією.
Перша - членство в НАТО і ЄС. “Ми мусимо бути в НАТО і Європейському Союзі, займати проактивну позицію в цих структурах, вибудовувати відносини з Росією не тільки від імені України, а й від Європейського Союзу й Північноатлантичного”, - вважає ЛІскі.
Позиція друга — інтелектуальна спроможність.
«Ще раз повертаюся до того, що світ поки що не має відповіді, якою хоче бачити Росію, якими шляхами повернути туди цивілізаційну складову. Усі розуміють, що це мавпа з ядерною гранатою, і поки не буде цієї відповіді, досить важко прогнозувати навіть нашу перемогу. Уже ніхто не вірить, що десь вискочить Навальний і вони раптом стануть нормальними. І світ не вірить.
Я не політик, можу сказати банальні й цинічні речі, щоб нас приземлити. Та я впевнений, що ми мали б значно більше зброї, можливостей, якби запропонували зрозумілий світові план перемоги над Росією. Нам потрібен цей простий і зрозумілий світові план», — зазначає голова наглядової ради EFI Group.
Третя позиція, за словами Ліскі, - економічне партнерство.
«Нам потрібні як великі союзники Польща і, важко казати, Туреччина, щоб повністю відрізати Росію від цивілізованого світу. Щоб ми, маючи партнерські стосунки, пробували будувати відносини з Росією з позиції сили й тиску», — упевнений Ігор Ліскі.
«І плюс нам точно потрібно вивчати Росію. Я певен, що в Києві, Україні, має бути європейський, ба навіть натовський центр вивчення Росії. І дуже класно, щоб ми мали в цьому якусь проактивну позицію», — резюмував бізнесмен.
Ігоря Ліскі підтримав письменник і волонтер Сергій Жадан.
“Хочемо чи не хочемо, але ми, на жаль, приречені якось взаємодіяти з Росією. Навіть після паузи, яка безперечно буде існувати. Я приїхав із Харкова, коли ти живеш на 10 поверсі в місті Харкові, бачиш, як з Бєлгорода вилітає ракета, і розумієш вони нікуди не зникнуть”, - говорить Сергій Жадан. Саме тому він наголошує на необхідності посилення культурної оборони й культурної дипломатії, оскільки, на його думку, після збройної війни продовжиться війна культур (Детальніше - за посиланням).
Необхідність зрозумілої стратегії щодо Росії відстоює й виконавчий директор Інституту постінформаційного суспільства Дмитро Золотухін. За його словами, сьогодні є два документи, які стосуються цієї теми - формула миру Володимира Зеленського «10 кроків до миру» та Маніфест сталого миру, який підписали більш ніж 150 представників громадянського суспільства України. Ці документи між собою не корелюються, і ні влада, ні громадянське суспільство не звертаються один до одного, щоб це зробити, говорить він.
“Припустимо, що саміт лідерів держав, який анонсує Володимир Зеленський, проведено, і всі підтримали формулу миру Зеленського. Що відбувається після цього? Ми успішно виконали цю роботу - документ підтримали, що має статися потім?” - зауважує Золотухін, акцентуючи на тому, що документ формула миру дає конкретики, зокрема і закордонним партнерам.
“На сторінках американського видання New Yorker вийшла публікація Сьюзен Глассер, де вона посилається на неназваних представників адміністрації США, і один з коментаторів говорить наступне: «Ця адміністрація не може дозволити собі ні виграти, ні програти цю війну». Це каже людина, яка досить занурена в ситуацію в адміністрації США. Очевидно, і це підтверджують багато експертів, що США не можуть дозволити ні виграти, ні програти Україні, тому що вони не знають, що з цим робити. Припустимо, Росія програє Україні на полі бою, що відбуватиметься далі, люди не розуміють, тому й не можуть вийти на сценарій програшу Росії”, - зазначає Золотухін.
Схожу тезу озвучила й народна депутатка від “Слуги народу”, колишня очільниця делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи Єлизавета Ясько. Вона зазначає, що бачить розгубленість у європейців і повну відсутність плану щодо Росії.
“Я дуже часто їжу на різні заходи в Європарламенті. Мені здається, що зараз настрій став більш депресивний, ніж рік тому. З'явились нові конфлікти у світі. І дуже часто на платформах Європарламенту, ПАРЄ і не тільки іноземці хочуть привести нібито російських опозиціонерів в екзилі, щоб показати, якою може бути Росія, щоб тільки вона не розпалася. Іноземці бояться розпаду Росії, бо не мають плану, що з ними робити. І тут наша роль дуже важлива. Ми повинні пояснювати, що розвал – це не погано”, - зазначила Ясько.
І саме тому нам потрібна цілеспрямована державна політика щодо Росії, говорить народний депутат від “Європейської Солідарності”, історик Володимир В’ятрович. Полягати ця політика має у переформатуванні Росії на сукупність національних демократичних держав, впевнений він.
“Це буде вперше, напевно, за сотні років, від Мазепи, коли ми дозволимо собі якусь політику щодо Росії. Так, все дуже запущено, але в церковній політиці так само все було дуже запущено. Однак ми зараз відновлюємо свою церковну незалежність”, - зазначає депутат.
“Я знаю, що багато хто скаже, що про це можна тільки мріяти. Та треба розуміти, що будь-яка стратегія – це теж мрія, покладена на певний план. Якщо ми покладемо цю мрію на певний часовий план, вона перетвориться в стратегію”, - впевнений історик.
Окрім того, зазначає він, у нас немає іншого виходу, щоб приборкати Росію - окупувати її не вийде через величезні розміри, встановити якусь адміністрацію, щоб убезпечитися від небезпеки, теж.
“Єдиною ставкою для України мають бути оці дуже недорозвинені, дуже неамбітні зараз поневолені народи Російської Федерації. Тільки при співпраці з ними ми зможемо щось змінити в Росії.
Так, це тривала робота, але починати її треба вже. І, в принципі, я втішений, що щось вже робиться. І я можу виступати тут, крім всього іншого, як секретар Тимчасової спеціальної комісії парламенту, завдання якої саме виробляти засади цієї політики. І добре, що це все відбувається. З приємних новин - створення Сибірського батальйону. Дуже правильний сигнал, абсолютно правильний. Я впевнений, що такими, хай поки що дуже маленькими, хай дуже невпевненими кроками ми дійдемо до цієї мети, яка поки що виглядає як мрія”, - резюмував нардеп.
“Нам своє робити, або Чому слід залишити Росію поза увагою
Головним апологетом думки, що нам варто займатися своєю країною, а Росія сама собі якось розпадеться, під час дискусійної панелі виступив секретар РНБО Олексій Данілов. Він акцентував на тому, що Україна має чимало викликів і проблем, які варто розв’язати, або стати сильною державою у світовій системі координат. І зосередитися треба на цьому.
“Чи є у нас, як у держави, план, стратегія щодо того, як ми будемо діяти, якщо вони (Росія. - Авт.) завтра розваляться чи якщо вони далі зберігатимуть свою силу? Нам своє треба робити. Вони нам не потрібні, крапка.
Ми або стаємо країною з великої літери, членом світової спільноти, або постійно з'ясовуємо стосунки з нашим божевільним сусідом. Це як в комунальній квартирі жити: постійно треба з кимось сваритися, навіщо нам витрачати на це час?
Нам треба будувати свою країну, у нас є питання і виклики. Якщо ми це зробимо, виконаємо завдання, дуже швидко рухатимемося вперед. Нам не потрібно весь час з'ясовувати, що було, і хто кому лікар. Нам треба говорити з іншим світом”, - відзначив секретар РНБО.
За словами Данілова, після подій в Ізраїлі, світ вийшов на певне плато, і, щоб вписати себе у світову систему координат, Україна має збудувати власну державу за законами демократії.
“Припиняйте мріяти, що ми є глобусом, який вирішує все і вся, що в нас вистачить часу на приборкання і перевиховування Росії, на якісь інші речі. Займімося своєю країною. Ми з вами маємо дати відповідь на дуже просте питання, хто ми?
…Ми не окрема якась держава, не окрема інституція. Або ми живемо за законами демократії і приймаємо ці закони, маємо відповідальне суспільство, відповідальні політичні партії, знаходимося в єдиній системі координат, або ми кожен сам по собі, і тоді нічого доброго з цього не вийде”, - каже очільник РНБО.
На сьогодні, відзначає Олексій Данілов, у нас є проблеми з побудовою суспільства, з освітою, культурою, історією, яку увесь час намагалися переписати, з відповідністю критеріям для вступу в НАТО в Євросоюз, і зосередитися треба на цьому.
“У нас на сьогоднішній день немає суспільства. Немає політичних партій.
Немає політичної культури. Немає культури сплати податків. Ми починаємо, але не закінчуємо. Жодної речі, яку ми починаємо, не закінчуємо. Взяти хоча б децентралізацію, скільки років пройшло? Кінця краю не видно”, - зауважив Олексій Данілов.
“Нам не треба ними займатися, вони без нас розваляться. Нам треба займатися своєю країною. Треба стати сильними, потужними, зберегти суб'єктність”, - додав він.
Очільник РНБО впевнений, що ілюзію, ніби нам треба мати якусь стратегію щодо Росії, створює й використання російської мови.
“Що ми від них хочемо? Єдине - треба їх “попросити” від нас відстати. Решта - питання в нас. До того часу, поки наше суспільство не перейде на другу мову англійську - ми знаходитимемося у такому середовищі, ніби нам треба з ними про щось говорити”, - резюмував Данілов.
Його підтримав бізнесмен, засновник корпорації ІСД, голова наглядової Ради МІМ-Київ Віталій Гайдук. Він вважає, що нам взагалі нічого не доведеться робити з Росією, якщо світ виконає свою обіцянку і надасть гарантії безпеки.
“Може, нам починати робити своє? Не вести дискусію суспільства з владою, влада міняється. А всередині самого суспільства, без влади, знайти консенсус, яку освіту ми хочемо мати, яку медицину абощо”, - каже бізнесмен.
Також, на його думку, Україні важливо демонструвати, що вона так само з європейського світу.
“Коли ми хочемо в Євросоюз, вони питають, ви хто? Що ви нам принесете? Ми приймаємо вас у сім'ю, ми розуміємо, що можемо дати вам, так само хочемо розуміти, що можемо взяти від вас. І це ж важливе значення”, — говорить бізнесмен. І з НАТО так зазначає він: “Знаєте, як один генерал сказав? Ви хочете в НАТО? Ми не проти, але як ми будемо спілкуватися, у вас лише шість генералів знають англійську мову? Розумієте? І це не питання прийняття, це питання виконання завдань. Так займімося своєю країною, до біса та Росія”, — резюмував Гайдук.
На необхідності внутрішніх структурних змін і презентації себе світу наголошує й професорка університету «Києво-Могилянська академія», лауреатка Шевченківської премії Віри Агеєва.
“Нам не треба займатися Росією. Нам треба, як казав нам Павло Тичина, і я дуже підтримую цю тезу, своє робить. І це своє - представляти себе світовіі показувати себе світові. Ми маємо докладати зусиль, щоб бачили наших художників, наших письменників, тому культурна політика і культурна дипломатія конче необхідні”, - говорить Віра Агеєва.
Схожу думку з залу виголосила й професорка Київського національного університету ім.Т.Шевченка Наталя Кривда.
“Можна я пана Данілова візьму в спільники. В Україні немає стратегії культурного розвитку. В Україні немає стратегії гуманітарного розвитку. Відбувається формування ціннісної пропозиції в український фонд Ukrainian Facility, а там взагалі немає культури.
Давайте займатися собою. Я хотіла б, щоб ви адвокатували інтереси громадянського суспільства і громадян України з точки зору розвитку культури. Це не претензія, це нагадування самим собі, що ми скорочуємо ту саму культуру, яка має бути ціннісною рамкою нашого існування. Культура – не розвага, не те, що після фуршету. Це сенси”, - говорить Наталя Кривда.
Цей матеріал можна прочитита англійською.