“Я можу нагадати сьомий комітент з отримання кандидатського статусу (для вступу в ЄС. – Ред.), він стосується докорінної реформи питання національних меншин. Докорінної. Якщо ми зробимо те, що від нас вимагають партнери, це буде просто з ніг на голову перевернуте бачення”, – зазначив віцеспікер.
За його словами, очікувані зміни вимагають високого ступеня відповідальності від влади, з одного боку. З іншого – високого вміння проводити переговори від уряду. Оскільки суспільство треба готувати до складних рішень.
“Голова регламентного комітету Сергій Кальченко проаналізував, що в більшості країн, які вступали в ЄС останні 30 років, були зміни в Конституцію, пов'язані з євроінтеграцією. Тобто ми не просто повинні будемо змінити якісь закони, а маємо запровадити системні зміни. Якщо ми згадаємо дискусії, які точаться в Євросоюзу з Польщею, з Угорщиною, це часто про конституційне право”, – заявив Корнієнко.
Він упевнений, що політично цей процес розтягнеться на кілька парламентських скликань і точно на десятки років.
“До вступу, під час вступу і після вступу нас очікує дуже велика робота із забезпечення цього шляху (до ЄС. – Ред.). Але одночасно з комунікацією із суспільством, що і відбувається. Зі зміною частково підвалин суспільного договору, може, й усього договору. Може, потрібна нова Конституція – такі пропозиції теж лунають. Або підкоригувати цю, забезпечивши нарешті конституційне право відповідними законами, бо половина з них або не створені, або не працюють. Є різні шляхи”, – відзначив перший віцеспікер.
За його словами, українська влада – і нинішня також – 25 років не йшла шляхом системних змін Конституції.
“Це завжди були якісь латки, перелатки: внесімо щось у преамбулу, виріжмо терміново прокуратуру, децентралізацію запустімо через постанову Кабміну… Воно працює насправді, бо в нас вимоги до правової системи не такі, як у Японії та Німеччині з боку народу. Аби якось воно було, так, у цілому. Але якщо ми хочемо далі рухатись, над цим теж треба працювати”, – резюмував Корнієнко.