У чому звинувачують президента-втікача, на яких підставах конфіскували його активи?
Янукович фігурує в кількох кримінальних провадженнях, і стосовно нього вже винесено один вирок: у січні 2019 року Оболонський районний суд Києва засудив його до 13 років позбавлення волі за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни, який Верховний Суд залишив без змін у 2021 році.
Зараз тривають досудові розслідування стосовно Януковича у справі про узурпацію влади шляхом тиску на Конституційний Суд України, який у 2010 році визнав неконституційною реформу Конституції від 2004 року. А також розслідування щодо наказів керівників правоохоронних органів розганяти мирні протести з використанням зброї та спецзасобів.
Окрім того, Янукович фігурує у справах про підбурювання військовослужбовців до дезертирства, незаконне заволодіння резиденцією "Межигір'я" та держзраду за Харківські угоди.
9 квітня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення РНБО про довічні санкції стосовно колишнього президента-втікача.
12 жовтня 2022 року Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо санкцій проти Януковича й інших осіб. Так, активи експрезидента заблокували на 10 років. Це зроблено для того, щоб мати можливість застосувати новий механізм санкційної конфіскації за рішенням ВАКС, для якого потрібно заблокувати активи після набуття чинності відповідних законодавчих змін 24.05.2022. Невдовзі Мінʼюст подав позов до ВАКС щодо конфіскації активів Януковича, якими він володіє напряму та опосередковано через дружину Людмилу, сина Олександра, коханку Любов Полежай та дві юридичні особи - ТОВ "Дом Лесника" і ТОВ "Танталіт".
Підставами для конфіскації стала участь Януковича в організації підготовки збройної агресії проти України, а також в організації безпосередньої збройної агресії проти України та сприяння збройній агресії проти України, окупації/анексії території України.
Окрім того, Мін’юст вказав на наявність у діях Януковича ознак терористичної діяльності та посилався на введені щодо нього санкції інших країн (Австралія, Швейцарія, США).
Чому лише зараз?
Логічним є запитання: а чому за 8 років цього не зробили? Річ у тому, що існує декілька юридичних механізмів конфіскації.
1) Конфіскація за вироком суду в кримінальному провадженні застосовується в разі засудження особи до кримінальної відповідальності та призначення судом покарання у вигляді конфіскації майна. Під час винесення вироку щодо держзради Януковичу суд не міг застосувати конфіскацію майна, адже стаття Кримінального кодексу була доповнена таким покаранням лише 07.10.2014. Янукович вчинив державну зраду до цього, а такий закон зворотної дії в часі не має.
2) Спеціальна конфіскація теж застосовується в межах кримінального провадження, однак не є покаранням. Вона стосується грошей та майна, які були одержані від злочину чи були його предметом. За допомогою такого інструмента у 2019 році було конфісковано 1,48 млрд грн, пов’язаних з Януковичем.
3) Санкційна конфіскація є новим механізмом, який застосовується виключно в період дії воєнного стану на підставах, вказаних у Законі України “Про санкції”. Це спеціальний вид санкцій, який передбачає конфіскацію активів фізичних та юридичних осіб, які створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України або значною мірою сприяли вчиненню таких дій за умови, що активи були заблоковані рішенням РНБО. Конфіскує активи ВАКС за позовом Мін’юсту у спрощеному судовому процесі порівняно з кримінальним провадженням. Детальніше про природу такої конфіскації та українську модель її застосування тут.
Саме ефективне використання останнього інструмента допомогло оперативно конфіскувати чималі активи Януковича та пов’язаних осіб. Слід зазначити, що ці активи перебували під арештом у кримінальних провадженнях, однак закон дозволяє їх конфісковувати в порядку застосування санкційної конфіскації.
Яке майно конфіскували в Януковича?
Вищий антикорупційний суд частково задовольнив позов Мін’юсту і стягнув у дохід держави такі активи президента-втікача:
- резиденцію “Межигір’я” та “Сухолуччя”;
- квартиру площею 239 квадратів на Оболонській набережній в Києві;
- місця в підземному паркінгу;
- судно марки "Бриг";
- 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Танталіт" і ТОВ "Дом Лесника";
- кошти на банківських рахунках: 31 млн грн і 84 тис. доларів США (на рахунках Ощадбанку);
- автомобіль Toyota Sienna 2011 року;
- понад пів тисячі історико-культурних і матеріальних цінностей. Оціночна вартість цих предметів складає понад 18 мільйонів 778 тисяч євро.
Не секрет, що Янукович є дуже набожною людиною, тому в нього конфіскували 11 книг Євангеліє різних років видання (від 1704 до початку 21 сторіччя) та десятки ікон.
Також виявилося, що він поціновувач дивних скульптур, таких як “Мавпа, яка танцює на барабані” та “Мавпа, яка б’є в барабан”. Ну і куди ж без скульптури самого Януковича.
Також конфіскували пам’ятний знак “Ветеран спецназу”, кілька шабель, рушниць, пістолетів і револьверів. Також президент-утікач не зможе випити холодного шампанського з відер для охолодження шампанського з ручками у вигляді голів оленів і голів кабанів.
Яким був процес?
Розгляд справи у ВАКС тривав майже місяць замість законодавчо визначених 10 днів, а в рішенні вказано про розгляд справи у спрощеному провадженні, яке триває не більш як шістдесят днів із дня відкриття провадження у справі. Такий аргумент є обґрунтованим, оскільки обмеження 10-денним строком розгляду справи про конфіскацію є радше недоліком закону, ніж перевагою. Цього строку може бути об’єктивно недостатньо для належного розгляду, дослідження всіх доказів, проведення можливих експертиз, заслуховування позицій і доказів сторін. Також занадто короткі строки, встановлені законодавством для процесу конфіскації, можуть згодом стати підставою для оскарження судових рішень, зокрема до ЄСПЛ в частині порушення права на справедливий суд, яке гарантується ст. 6 ЄКПЛ.
Справа розглядалася у відкритому засіданні, хоча Мін’юст клопотав про закрите слухання. Суд відмовив у клопотанні. Також судове засідання транслювалося на ютуб-каналі ВАКС.
Незважаючи на належне повідомлення, ні Янукович, ні його представники участі у справі не брали. Треті особи в судове засідання також не прибули, хоча представник ТОВ “Танталіт” Олександр Приймак, якому належить менш ніж 1% статутного капіталу, з’явився в судове засідання, однак покинув його під час технічної перерви і не повернувся.
Окремо слід зазначити, що суд не задовольнив частини вимог Мін’юсту, зокрема щодо конфіскації:
- домоволодіння 303,8 кв. м, яке належить Людмилі Янукович;
- квартири площею 148 кв. м, яка належить Полежай Л.Л. і Полежай М.Є. (дочка коханки Януковича);
- декількох земельних ділянок, будівель, будинку та транспортного засобу, що належать Олександру Януковичу.
У всіх цих випадках позивачем не наведено доказів, які свідчили б, що Віктор Янукович прямо або опосередковано міг вчиняти дії, тотожні за змістом праву розпорядження активами, належними на праві приватної власності цим суб’єктам. Щодо дружини, домоволодіння було отримане як право на спадщину, а щодо сина та коханки – позивач не надав доказів того, що ці особи не могли за власні кошти придбати зазначені активи. Тож суд належно обґрунтував неможливість стягнення цих активів.
Кого ще торкнулася санкційна конфіскація, і як скористатися цим інструментом найефективніше?
Останній місяць можемо спостерігати значну активність Мін’юсту щодо подання відповідних позовів.
ВАКС уже конфіскував активи російського олігарха-виробника зброї Володимира Євтушенкова. Також рішення про конфіскацію винесли щодо двох ректорів вищих навчальних закладів Криму та Бєлгорода, які своїми діями всіляко підтримували окупантів. Огляд рішень читайте тут.
Також невдовзі можуть бути конфісковані активи депутатів Думи РФ Бориса Пайкіна та Романа Лябихова. Відповідні позови Міністерство юстиції подало 12 та 13 грудня.
Притягнення всіх поплічників агресора до відповідальності, бодай матеріальної, є важливим і необхідним, однак справа Януковича є показовою, оскільки в бюджет можуть бути оперативно передані великі кошти, а значна кількість цінних об'єктів нарешті стануть державними.
Саме на таких справах першочергово має сконцентруватися Мін'юст. Зважаючи на велику кількість "претендентів на конфіскацію", під час підготовки нових позовів Мін’юст має першочергово подавати позови щодо осіб, які найбільш наближені до політичного режиму Росії або чиї активи є більш вартісними.
Удар по активах осіб, наближених до путінського режиму та відповідальних за ведення агресивної війни, а також "гаманців" агресора, тобто російських олігархів, які набули свої статки завдяки корупції та зв'язкам з владою, матиме найбільший ефект. А втрата вартісних активів сприятиме зміні поведінки таких осіб і переданню необхідних коштів на відбудову.
Для цього Україні слід не лише конфісковувати активи на своїй території, а й активно працювати над можливістю конфіскації закордонних активів.