Новий закон про медіа не послабить політику квотування. А до другого читання буде доопрацьований механізм щодо формування "чорних списків" для захисту інтересів держави.
Про це на брифінгу повідомив народний депутат фракції «Слуга народу», голова комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, передає кореспондент LB.ua.
"У Комітеті ми знали та чекали, коли Європа нагадає нам про необхідність прийняття закону про медіа… Цей закон важливий для виконання наших вимог Єврокомісії, оскільки в Європі у 2010 році з'явилася базова директива, у 2018 вона була принципово оновлена, бо змінювався світ та медіа. А наше законодавство не відображало нових медійних реалій. Робота медіа - це один з наріжних каменів європейського права та життя. Тому для нас важливо було прийняття такого закону", - сказав він.
Потураєв нагадав, що за останні роки були проведені декілька етапів консультацій з представниками медіаринку, громадськості та міжнародними партнерами для напрацювання нового проєкту до повторного першого читання.
"Врешті відповідність директивам ЄС проєкту закону складає вже 100%, а не 85%, як було (перший варіант законопроєкту). Попри певні суперечки та запеклі дискусії, закон вчора підтримано у першому читанні. Є певні речі, які необхідно буде доопрацювати до другого читання. Сподіваюся, що дуже скоро ми отримаємо висновок Європейської комісії. Можливо, буде щось, що треба буде врахувати у якості пропозицій від європейських колег", - зазначив Потураєв.
За його словами, вчора Верховна Рада безпрецедентно продовжила термін подання поправок до другого читання до 21 днів, щоб усі суб’єкти могли це зробити.
Голова профільного комітету наголосив, що законопроєкт збільшує квоту українського продукту для радіостанцій з 30% до 40%. Тому вся критика щодо послаблення політики квотування, на його думку, не витримує критики. Водночас Нацрада з питань телебачення та радіомовлення насправді пом’якшить покарання за порушення квотування на 10%, але не від 100%, а від 40%.
"Відчуваєте різницю? Тому загальне порушення радіостанції складе 2 пісні на 24 години мовлення… Навіть за це Нацрада буде видавати приписи. Хоча систему санкцій ми справді зробили більш гнучкою та не такою репресивною, як була. Думаю, це отримає підтримку… Водночас, після п’яти приписів ми передбачили штрафи, які більш суворі, ніж санкції. Тому в результаті про послаблення мова не йде в обороні культурних кордонів", - наголосив він.
На його думку, новий закон також не передбачає ширші повноваження регулятора для заборони друкованих чи онлайн медіа. Мова йде про добровільну, а не обов’язкову реєстрацію медіа. Наразі цей реєстр веде Міністерство юстиції, що призвело до наявності понад 10 тис. медіа, а це не відповідає дійсності.
"Це призводить до того, що у нас багато «сплячих» медіа, які пробираються під вибори. Роздаються посвідчення та у нас з’являються журналісти спортивної статури на виборчих дільницях. Хіба це не ганьба для українських журналістів?.. Також таких журналістів посилають на розборки в скандалах з забудовами", - пояснив Потураєв.
Він прогнозує, що до другого читання необхідно буде розв'язати питання формування так званих чорних списків співаків, артистів, виконавців та інших суб’єктів. Наразі рішення приймає СБУ, що не прийнятно з точки зору європейської практики.
"Європейські партнери ще до 24 лютого наголошували, що ми маємо право на складання такого списку. Як країна, на яку напали. Але маємо прописати вичерпний список речей, за які туди можуть потрапити та передбачити прозору процедуру прийняття такого рішення", - зазначив голова комітету.
Також до другого читання буде виключена норма про обов’язок медіа встановлення російського громадянства виконавців. Оскільки ця норма не буде працювати на практиці.
Нагадаємо, учора Рада проголосувала у першому читанні за закон про медіа. Ним пропонується розширити повноваження Нацради з питань телебачення та радіомовлення, обмежити вплив олігархів та роботу проросійських медіа.
Ухвалення цього законопроєкту є однією з вимог Європейського Союзу для відповідності України критеріям членства в ЄС. Це - компромісний варіант законопроєкту.
Проти ухвалення закону про медіа кілька років поспіль виступали представники друкованої преси та НСЖУ.