Хто фінансував кандидатів?
П’ятнадцять кандидатів у депутати у 184 окрузі зосередили на рахунках своїх фондів понад три мільйони гривень. Щоправда, збирали і витрачали кошти менше від половини кандидатів. Як ми зазначали в матеріалі про проміжні звіти кандидатів, їх подала менш як половина кандидатів — усього семеро осіб. Решта навіть не відкривали рахунки.
Раніше Рух ЧЕСНО писав, що більшість кандидатів кампанію не вели і не пояснювали, навіщо вони взагалі йшли на вибори.
Звіти про надходження коштів у кандидатів з трійки лідерів нічого особливого не показали, бо суми порівняно з проміжними звітами збільшилися незначно, та й нових жертводавців там не з’явилося.
За даними остаточних звітів, найбільше коштів зміг зібрати кандидат від партії “Слуга народу” Сергій Козир, який, зрештою, і переміг. З майже 1,5 млн гривень Козир вніс 200 тис. власних коштів, а всі інші гроші надіслали громадяни.
З моменту подання проміжного звіту на рахунок Козиря переказали 230 тис. гривень. Ще 100 тис. гривень до внесених раніше поклав місцевий бізнесмен Олег Цисовський. І додаткові 130 тис. грн – рієлторка із сусіднього Таврійська Надія Костіна.
Геннадій Лагута, який став головою Херсонської ОДА в обмін на відмову продовжувати боротьбу в окрузі, зібрав 1,2 млн гривень. Точніше, йому ці кошти перерахувала партія Ігоря Колихаєва “Нам тут жити”, яку ще донедавна очолював сам Лагута. Остання транзакція пройшла 29 жовтня, коли Лагута вже агітував за Сергія Козиря.
Остаточний звіт Ігоря Йосипенка, якого висунула “Європейська солідарність”, не набагато відрізняється від проміжного — лише на 20 тис. гривень. Усі 220 тис. гривень на рахунок кандидат вніс сам.
А ось у кандидатів другого плану, частина з яких у проміжних звітах не показували жертводавців, ми нарешті побачили, хто ж надіслав кошти. При цьому суми внесків у жодного з трьох кандидатів не змінилися.
Це не стосується Ігоря Токовенка, якому 19 600 гривень на рахунок переказала партія “Народовладдя”, яка його висунула. Він показував цю суму в попередньому звіті.
Максим Негров, якого висунула “Європейська партія”, вказав у проміжному та остаточному звітах, що 61 тис. гривень йому внесли фізичні особи. Тепер ми бачимо, що 40 тис. гривень на рахунок вніс Сергій Зелінський і 21 тис. гривень — Віталій Лелюк. Вони є співзасновниками відомої в Херсоні піцерії, яка є ветеранським бізнесом. У червні Негров у фейсбуці викладав фото у фірмовій футболці піцерії.
Кампанію Катерини Одарченко, яку висунула її партія “Національна платформа”, профінансували її чоловік Тимур Чмерук на 25 тис. гривень і київська підприємиця Олександра Вєлкова на 15 тис. гривень.
"Свободівець" Олег Баркаренко, якому, згідно з проміжним звітом, 11 600 гривень внесла на рахунки однопартійка з Херсона Вікторія Карпова, остаточний звіт так і не здав. Через це НАЗК вже викликала його для надання пояснень.
Що з витратами?
Про структуру витрат ми доволі детально писали в матеріалі про проміжні звіти, тож щоб не повторюватися, вирішили подивитися, де кандидати могли показати не всі видатки чи взагалі збрехали.
Очевидно, що найлегше перевірити чесність кандидатів, порахувавши задекларовані та реальні витрати на агітаційну продукцію, і найкраще для цього підходить зовнішня реклама.
За таку собі “білбордну константу” ми вирішили взяти витрати кандидатів Ігоря Токовенка та Максима Негрова. Перший заплатив за зовнішню рекламу 19 500 гривень і розмістив два білборди, а другий — кілька білбордів (зафіксували три площини) та кілька менших площин (також три площини) й заплатив за них 56 тис. грн. Так вказано на самих рекламних площинах, які ми відшукали в жовтні у Бериславі та Новій Каховці.
Щоправда, надрукував рекламу Токовенку та Негрову ФОП Хут, а заплатив Токовенко ФОП Максимовичу, а Негров — ФОП Попову.
Виходить, що ці кандидати заплатили за розміщення однієї площини максимальні суми. Токовенку один білборд коштував 9750 гривень, а Негрову — 11 219 гривень, якщо враховувати офіційний тираж, і 9 333 гривні, якщо брати до уваги всі зафіксовані площини.
А це, наприклад, у 10 та 12 разів більше, ніж за таку саму рекламу платила Катерина Одарченко.
Політикиня витратила менш як 11 тис. гривень на зовнішню рекламу. Якщо повірити вихідним даним на білбордах кандидатки, то вона розмістила 12 рекламних площин. Отже, офіційно одна рекламна площина коштувала Катерині Одарченко 912 гривень, що явно не відповідає ціні на ринку.
Коментувати таку удачу Одарченко відмовилася, пославшись на те, що рекламу розміщувала її партія, і порекомендувала звертатися туди. Телефон партійного офісу, вказаний на сайті, не відповідає.
Ігор Йосипенко заплатив за розміщення 30 бордів 48 тис. гривень, отже, одна рекламна площина коштувала йому понад 1600 грн.
На питання про те, як вдалося знайти таку низьку ціну, Ігор Йосипенко не відповів.
Лідери передвиборних перегонів Сергій Козир і Геннадій Лагута були попереду і за кількістю бордів. Перший заплатив 269 тис. гривень за 51 площину, а другий — 479 тис. гривень за 56 білбордів. Відповідно, одна площина Козирю коштувала 5285 гривень, а Лагуті — 8565 гривень.
Зазначимо, що після того, як Геннадій Лагута відмовився від боротьби за мандат, його рекламні місця зайняла реклама Сергія Козиря. У день виборів прихована реклама Козиря в Бериславі розміщувалася на місцях, де за два тижні до того агітував Геннадій Лагута.
Окрім того, ми зафіксували, що один з кандидатів, який не подавав жодного фінансового звіту, виготовляв і розміщував передвиборну агітацію.
Самовисуванець Володимир Бериславський розміщував у Новій Каховці листівки тиражем тисяча екземплярів, виготовлені типографським методом.
Отже, порушив закон, за що НАЗК має вимагати в нього пояснення.
Інтернет
Загалом сторінки в соцмережі Facebook, які таргетували рекламу на Херсонщину, витратили на поширення дописів у вересні-жовтні щонайменше 23,3 тисячі доларів. Понад 20 тисяч доларів витратили зі сторінок, які вели кампанії “за” та “проти” кандидатів по 184 округу.
Усі кандидати разом прозвітували про витрати на всю рекламу в інтернеті на суму 578 тис. гривень.
Верифікувати іншу рекламу кандидатів в інтернеті неможливо, хоча ми фіксували рекламні банери декого з них у Google і бачили замовні матеріали в онлайнових медіа.
Найбільше — 291 тис. гривень — офіційно витратив на рекламу Геннадій Лагута. Усі кошти він заплатив херсонській підприємниці Ганні Касаткиній. Але підтверджених витрат на Facebook ми знайшли на понад 42 тис. гривень, тож більшість пішли на розміщення реклами на інших онлайн-платформах.
Його основний конкурент Сергій Козир на інтернет витратив трохи менше. ФОП Роман Гурський отримав 270 тис. гривень, причому більшу частину суми, 254 тис. гривень, витратив на Facebook. Згідно з даними Facebook Ad Library, лише на поширення рекламних дописів у цій соцмережі Козир витратив понад 250 тисяч гривень. Враховуючи оплату послуг SMM і сплату податків, можемо припустити, що офіційні витрати Козира заледве покривають видатки виключно на Facebook. Водночас ЧЕСНО зафіксував ведення кампанії Козирем і на інших платформах.
Катерина Одарченко прозвітувала про витрачені на інтернет-рекламу 18 тис. гривень, а на Facebook витратила 6,8 тис. гривень. Максим Негров жодної копійки з 797 гривень, які витратив на інтернет, не направив на цю соцмережу.
Ще у двох кандидатів ми зафіксували невідповідність даних фінзвітів і реальних витрат на розміщення рекламних дописів у Facebook.
Ігор Токовенко прозвітував про 800 гривень, які витратив на інтернет, водночас лише на Facebook з дня реєстрації витратив майже 19 тис. гривень.
Згідно з даними Facebook Ad Library, Ігор Йосипенко витратив на рекламу в соціальній мережі понад 200 тис. гривень. При цьому у звіті Йосипенка взагалі неможливо ідентифікувати платежі за рекламу в інтернеті загалом і в соцмережах зокрема.
Мав Йосипенко і Google-рекламу.
Нагадаємо, виборче законодавство передбачає, що всі витрати на кампанію слід оплачувати виключно з виборчого фонду. За порушення цих правил передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Приміром, у червні Нацполіція відкрила кримінальне провадження за фактом розбіжностей між фінзвітом і реальними витратами на розміщення рекламних дописів у Facebook в Олександра Шевченка (вибори у 87 окрузі, Івано-Франківщина). Сума розбіжностей — близько пів мільйона гривень.