Верховна Рада на позачерговому засіданні 15 липня ухвалила в другому читанні законопроєкт про зміни до бюджету щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини (5551-2).
Документ ухвалено без поправки №14, пропонованої "слугою народу" Максимом Бужанським, яка скасовувала штрафи за відмову від обслуговування українською та дозволяла вчитися російською в школах і вишах.
Про підтримку цієї поправки в Telegram-каналі повідомив колега Бужанського по фракції Данило Гетманцев, який написав, що "однозначно" буде її підтримувати.
"Пропоную вам скасувати мовні штрфи для бізнесу, який працює в сфері обслуговування", – презентував Бужанський свою правки під вигуки "Ганьба!".
За правку проголосували лише 42 депутати.
Це єдина "мовна" поправка, яка дійшла до парламентського залу, хоч і не була рекомендована комітетом. Три інші, також авторства "слуг народу", були відкликані ще до розгляду на комітеті. При цьому зміст правок жодним чином не стосувався змісту законопроєкту.
Сам же законопроєкт спрямовує 1 млрд гривень видатків Міністерству культури та інформаційної політики України на фінансування нової бюджетної програми "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам'яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності" за рахунок зменшення на таку ж суму видатків Міністерству культури та інформаційної політики України на фінансування бюджетної програми «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення».
Нагадаємо, що це вже не перша спроба "відсунути" обов'язковість українського дубляжу. У травні нардепи "Слуги народу" ініціювали законопроєкт, у якому йдеться про відтермінування обов'язкового озвучування фільмів українською мовою. Законопроєкт 5554 передбачав відстрочення на "після карантину" вимог поширення та демонстрування фільмів державною мовою. Пропонувалося, що обов'язковий український дубляж має набути чинності через два місяці після скасування карантинних заходів, а не з липня цього року.
З 16 липня 2021 року набуває чинності частина 6 статті 23 закону "Про функціонування української мови як державної", яка передбачає, що "мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова", тобто українська.
Це стосується не лише продуктів кінотеатрів і телебачення, а й сайтів, де демонструють фільми. Надавачі послуг відео на замовлення з використанням мережі Інтернет за наявності в них аудіодоріжок державною мовою для фільмів, доступ до яких можливий з території України, мають забезпечити завантаження такої аудіодоріжки до відповідних фільмів за замовчуванням.
Цей законопроєкт до зали голосування не потрапив – нардепи відхилили включення його до порядку денного.