Законодавство передбачає, що у разі потреби лікарсько-консультативні комісії, які встановлюють інвалідність дітям до 18 років, можуть направляти їх на додаткове медико-соціальне експертне обстеження до медзакладів та науково-дослідних установ, визначених МОЗ.
Але наразі ця процедура не є обов’язковою.
Про це у відповідь на запит LB.ua відповіли в Міністерстві охорони здоров’я.
У контексті реформи МСЕКів батьки дітей з інвалідністю піднімають питання і про дитячі обстеження та підтвердження документів. Зокрема, того, що їх змушують лягати з дітьми в стаціонари просто так, аби займали ліжко-місця. Через це діти з інвалідністю можуть мати регрес у набутих навичках. Більше читайте у статті.
“Це швидше застаріла практика, яка залишилась ще з радянських часів, коли виписки з амбулаторної карти і стани дитини часто потребували перевірки. Сьогодні медичні документи фіксуються в ЕСОЗ, тож можна відслідкувати хто і коли обстежував дитину, і обов’язкове перебування у стаціонарі вже не є обов'язковим, лише у разі наявності медичний показів за направленням лікуючого лікаря”, – відповідає МОЗ.
У відомстві також підтвердили, що комісії можуть приймати висновки приватних лікарів та клінік.
Процес надання інвалідності дітям регламентується Законом України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” та
Постановою КМУ від 21 листопада 2013 р. № 917). Вона визначає, що інвалідність дітям встановлюють лікарсько-консультативні комісій закладів охорони здоров’я (ЛКК). До складу ЛКК входять голова, лікарі за спеціальностями - обов’язково - лікар-педіатр, спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або практичний психолог.
У відповіді на запит LB.ua МОЗ каже, що фактично інвалідність дитині встановлюється на рівні того ж медзакладу, де вона проходить обстеження і лікування. Критерії оцінки інвалідності дітей і дорослих відрізняються через особливості розвитку дитячого організму та складність прогнозування стану дитини в процесі росту, розвитку та адаптації. Тому дітям встановлюють не групу інвалідності, а категорію – дитина з інвалідністю, або дитина з інвалідністю підгрупи А. "А" означає, що дитина "має виключно високу міру втрати здоров’я та надзвичайну залежність від постійного стороннього догляду і фактично не здатна до самообслуговування".
Періодичність проведення засідань комісії визначається її головою, але не рідше одного разу на місяць. За потребою комісії можуть проводити засідання позачергово. У засіданнях комісії можуть брати участь представники органів соціального захисту населення, психолого-медико-педагогічних консультацій, а також у разі потреби - представники державної служби зайнятості, інших підприємств, установ та організацій.
Наразі перший етап реформи МСЕК не позначиться на дітях з інвалідністю.
“Ми розуміємо, що процеси щодо встановлення інвалідності дітям також потребують змін, щоб створити більш зручну та орієнтовану систему на пацієнта. Це заплановано наступним етапом реформи”, – додає МОЗ.