Мова про їжу, яка пройшла ультраобробку. Вона складається з речовин з малою поживною цінністю або без неї. Це барвники, емульгатори, штучні ароматизатори та підсолоджувачі. Йдеться про багато продуктів: від чипсів і хот-догів до розфасованих страв.
Про це свідчить новий аналіз під керівництвом дослідників зі Школи громадської охорони здоров’я імені Джонса Хопкінса Блумберга.
«Може виникнути думка, що «нездорова» та ультраоброблена їжа є одним і тим же. Але ультраоброблені продукти це не тільки нездорова їжа чи фаст-фуд, а фактично більшість продуктів у продуктовому магазині. Це змінює якість навіть тієї їжі, яку ми готуємо вдома», — каже Джулія Вольфсон, докторка філософії, доцентка кафедри міжнародної охорони здоров’я Школи Блумберга та провідна авторка дослідження.
Для аналізу дослідники використали дані національного опитування про здоров’я та харчування за 2003–2018 роки, у якому взяли участь 34 тисячі дорослих старше 20 років.
Людей запитували, яку їжу вони їли за останні 24 години, і де — вдома чи поза домом.
До їжі зі штучними інгредієнтами та барвниками, включно з багатьма фаст-фудами та розфасованими стравами, доступні в продуктових магазинах, дослідники віднесли до категорії ультраоброблених.
Фрукти, овочі та інші цільні продукти, зокрема заморожені та сушені без додаткової солі чи інших інгредієнтів, вважали продуктами з мінімальною обробкою.
Загалом ультраоброблені продукти становили більшість від усіх калорій, які їдять люди вдома. Цей відсоток зріс із 51% у 2003 році до 54% у 2018 році.
Дослідники виявили лише незначні відмінності в тенденціях споживання їжі вдома за статтю, віком, расовою/етнічною приналежністю, доходом та освітою. Споживання ультраобробленої їжі вдома було трохи нижчим за 50% у деякі роки для двох груп: латиноамериканців і домогосподарств з високим доходом.
Ці результати, за словами авторів дослідження, говорять про численні проблеми, пов’язані із закупівлею та приготуванням мінімально оброблених інгредієнтів, як-от свіжі овочі, м’ясо та риба.
Ультраоброблені продукти, як правило, легше та швидше готуються, і краще зберігаються.
«Нам потрібні стратегії, які б допомагали людям вибирати менш оброблені продукти. Можливо, варто впровадити спеціальні етикетки на таких продуктах», – додає Вольфсон.
Автори зазначають, що дослідження має обмеження через ймовірну упередженість у звітах — люди могли занижувати споживання продуктів, які, на їхню думку, не корисні для них.
Автори також зазначають, що період дослідження припав на період до пандемії та не відображає змін у харчуванні вдома протягом цього періоду.