ГоловнаЗдоров'я

Травмовані медсистемою: психологиня Наталія Підлісна пояснює, чому людям 50+ характерний спротив до турботи про своє здоров'я

33-річна Наталія вмовляла маму пройти обстеження на рак товстої кишки, рекомендований для її віку, понад пів року. Не працювали прохання, вмовляння, серйозні аргументи про наслідки тощо. Зрештою, вдалося зводити, але після тривалих зусиль.

64-річна Марія відмовлялася ходити на скринінги, показані для її віку. Усе відкладала турботу про себе, бо господарка вдома — кури, городи. Нніколи. Зрештою, у неї виявили пізню стадію раку грудей. Невдовзі вона померла.

Люди старшого віку є групою ризику для розвитку хронічних захворювань, таких як серцево-судинні хвороби, діабет, окремі види раку тощо. Регулярні обстеження допомагають виявити захворювання на ранніх стадіях, коли лікування є найбільш ефективним. Утім, часто рідні не можуть вмовити своїх батьків чи дідусів-бабусь піти на обстеження чи дотримуватись рекомендації лікаря.

Чому? Про це LB.ua поговорив із психологинею Наталією Підлісною, авторкою книги «Про жінок за 50. Психологія вікових змін».

Уточнення від редакції: пояснення психологині описує загальні схеми поведінки, характерні для людей у віці за 50 років. Це не означає, що вони обовʼязково є у всіх, кому 50. Але якщо вашим рідним 50-60-70+ років характерна така поведінка, тут ви зможете краще зрозуміти її причини та можливі рішення. 

Наталія Підлісна
Фото: з фейсбук-сторінки психологині
Наталія Підлісна

Відголос радянської системи лікування 

Люди мого віку багато часу жили в умовах, коли меддопомога була неякісною, патерналістською (що медики «вищі» за пацієнтів та «тиснуть» на них авторитетом – LB.ua) та зверхньою до людей. 

Ми травмовані медсистемою настільки, що, скоріше за все, ніколи цього не переживемо.

Коли я приходжу до приватної лікарні, ставлюсь до лікарів усе одно з недовірою, хоча мене зустрічають приємні люди, які надають професійний сервіс. Я сама працюю в медицині, тому багато знаю про цю сферу, і серед моїх родичів, друзів та знайомих є лікарі. Проте йду до тих фахівців, яких порадили друзі, бо інакше не довіряю. 

У радянські часи нас часто лікували «фуфломіцинами», тобто недоказовими препаратами без діючої речовини, які не допомагали. Це теж травма, яка залишиться з нами назавжди, і сіє недовіру до медиків.

Тепер, коли є медичний бізнес, нам здається, що у них немає людського обличчя, тобто державна допомога зневажлива та не сервісна, а приватна — лише витягує кошти. 

Також проблема у тому, що в Україні НСЗУ гарантує ряд безоплатних послуг та ліків, але отримати інформацію про це можуть тільки люди, які вміють її шукати. Для людей у віці 50+ інколи важко просто погуглити.

Фото: Макс Требухов

У лікарнях не виставляють дошки оголошень зі списками безоплатних ліків та послуг через те, що головний лікар та старша медсестра покривають дрібне хабарництво. Вони розуміють, що зарплати маленькі, тому дають заробити на незнанні.

Людина приходить в лікарню, бо їй погано, а лікарі викатують список всього, що має купити. Вона ще має витратити зайві гроші та шукати ліки по аптеках.

Люди у віці зазвичай менш мобільні, їм важче пересуватися. Вони не вміють користуватися застосунками, щоб знайти аптеку, в якій є необхідні ліки. Люди старшого віку не знають своїх прав і можливостей, особливо у медсфері. У них немає ресурсу, щоб вишукувати, де можна зекономити. 

Середня пенсія в Києві – 7 940 грн, а по Україні – 5 816 грн, про це пише Опендатабот. 

Люди старшого віку уникають обстежень та лікування, щоб захистити себе від розчарування, відчуття своєї неповноцінності через те, що не можуть собі цього дозволити.

Більшість людей у віці 50+ це відчуття знайоме, адже держава ставилася до них як до рабів. Зараз вона теж демонструє неповагу людині, яка пропрацювала 40 років, а отримує мізерну пенсію.

Люди старшого віку біля гуманітарного штабу у Бучі, після деокупації, квітень 2022 рік.
Фото: Владислав Кузніченко
Люди старшого віку біля гуманітарного штабу у Бучі, після деокупації, квітень 2022 рік.

Страх бути відкинутими та жертовність зупиняють на шляху до лікування 

Також у людей особливо 60+ зменшується цінність свого життя. Цей вік часто пов'язаний з депресіями, неякісним життям, хворобами, самотністю.

У людей такого віку часто немає інтересів, хобі та фінансових можливостей, тому вони вважають, що їхня цінність не така висока.

Вони думають: «Мені треба витягнути зі своєї родини всі гроші, щоб вилікуватись. Та ну, я вже й так багато прожила. У мене було все те, що зараз переживають мої онуки та діти. Краще буду хворіти, і якось виживу чи помру».

Люди старшого віку краще куплять щось дітям, аніж витратять ці кошти на себе, адже їхнє життя вже не таке цінне. Вони себе ставлять на останнє місце.

Це така жертовна, мабуть, навіть віктимна поведінка пов'язана з тим, що люди у віці 60+ не вважають себе потрібними. У 40 років вони були цінними, а у 20 навколо них крутився весь світ, але свідки цього вже померли, або теж у віці.

Люди в київському метро під час повітряної тривоги.
Фото: EPA/UPG
Люди в київському метро під час повітряної тривоги.

Стати тягарем бояться всі – це нормально. Проте люди старшого віку розуміють, що родина повинна віддати всі гроші, які збирає на іпотеку, навчання онуків тощо. Або їм скажуть: «Вибач, мамо, ми не можемо оплатити лікування». Це неприємно почути, тому вони краще уникнуть цього. Тобто люди у віці 50+ терплять хвороби через непоінформованість, психологічні травми, фінансову скруту, страх розчарування та своєї неспроможності.

Як переконати людину 50+ пройти обстеження?

Молодь вміє боротися за свої права. Такої навички не було у людей, які жили в радянські часи. Досі в поліклініці відчуваються наслідки радянщини, хоча пройшло понад 30 років.

Людина, яка прожила в цьому більшість життя, не змінить свого ставлення до лікарів, бо в неї інші переконання та травми. Тому люди старшого віку часто думають, що з них хочуть витягнути останні кошти. Аби це змінити, потрібно їх інформувати про безоплатні послуги та ліки. Пояснювати, як це працює та навіть підписати на розсилки, щоб вони першими дізнавалися про новини у сфері медицини.

Людина старшого віку, коли йде до своєї медсестри, показує, що є така постанова про безоплатні послуги, тоді до неї відноситимуться по-іншому. Вона грамотна людина, яка багато знає.

Вакцинація проти коронавірусу , Київ
Фото: EPA/UPG
Вакцинація проти коронавірусу , Київ

Крім поінформованості, є не менш важливі фактори для того, щоб вмовити людину у віці 50+ пройти обстеження та лікуватися.

Якщо ви візьмете на роботі тиждень відпустки, прийдете, наприклад, до своєї бабусі чи дідуся і скажете: «Кожного ранку приїжджатиме таксі, і ми з тобою будемо їздити по лікарнях, де я про все домовилась. Мені це нічого не буде коштувати, або вартуватиме мало, бо я дізналася, де можна здати аналізи безоплатно та зі знижками». З таким супроводом люди старшого віку погодяться пройти обстеження, вакцинуються та лікуватимуться. Вони можуть буркотіти й казати: «Дитино, не роби цього, навіщо ти на мене витрачаєш кошти і час», але пам’ятайте, що їм буде приємно.

Якщо людина не захоче після цього їхати на обстеження, тоді треба перебудувати стосунки з нею.

Людина старшого віку має відчути себе потрібною. Навіщо їй лікуватись, якщо цінність життя невисока?

Щоб людина відчула себе потрібною, треба включати її у своє соціальне життя всім молодшим членам родини, а цього ніхто не хоче.

Наприклад, ви підете з бабусею в ресторан? Вона часом сама може відмовитися від такої пропозиції, бо не відчуває себе потрібною, не хоче, щоб на неї витрачались та немає звички проводити з вами час. А якщо кожен з членів родини буде розповідати їй про себе, кудись запрошувати, то вона по-іншому ставитиметься до таких пропозицій.

Відвідувачі кафе у Дубліні.
Фото: EPA/UPG
Відвідувачі кафе у Дубліні.

Можна домовитися з близькою людиною старшого віку, що телефонуватимете до неї у вівторок і п'ятницю, а кожного 15-го числа будете запрошувати її кудись. Ви ж не телефонуватимете просто, щоб привітатися та попрощатися, а щось про себе розповідатимете. Так, вона буде залучена до того, що вирує життя. Людина чекатиме цього 15-го числа, щоб піти з вами на каву чи подивитись, як літають голуби на площі.

Людина старшого віку сама знає про важливість обстеження, але навіщо їй ваші аргументи, коли у неї є аргументи про фінансову скруту, свою непотрібність та травма дитинства і молодості?

Ви будете травмованій людині, яка відчуває себе непотрібною, щось доводити? Її травму потрібно лікувати та змінювати між вами стосунки.

Якщо ви скажете людині 50+, що її відмова обстежуватися чи лікуватися стане проблемою для родини, адже це їм ускладнить життя — ви зробите гірше.

Відбудеться ретравматизація, ви лише поглибите її стан. Людина сама боїться стати тягарем, і розуміє, що недарма. Вона настільки не цінна, що ніхто не хоче витрачати сили на догляд за нею.

Турбота про батьків
Фото: oakstreethealth.com
Турбота про батьків

Будь-яку людину можна переконати піти до лікаря. Для цього потрібна увага, любов і турбота — це складники здорового життя для всіх. Часом від молоді теж можна почути, що не хочуть обстежуватися чи вакцинуватися. Якщо ви скажете, наприклад, подрузі: «Я з тобою буду сидіти в коридорі, поки тебе вакцинуватимуть», то їй стане приємно, і вона погодиться. Якісне спілкування та проведення часу з турботою можуть багато чого змінити.

Юлія ВарчукЮлія Варчук, журналістка
Генеральним партнером розділу «Здоров'я» є медична мережа «Добробут». Компанія розділяє цінності LB.ua щодо якісної медичної допомоги, та не втручається у редакційну політику LB.ua. Усі матеріали розділу є незалежними та створеними відповідно до професійних стандартів.