Як працює програма на практиці: що показують цифри
За останні 5 років програмою “Доступні ліки” скористалися майже 5 млн українців. А якщо про неї знатиме ще більше пацієнтів, і ще більше сімейних лікарів виконуватимуть свою роботу, ця цифра може суттєво зрости.
Працює це так. З 30 вересня у програмі буде вже 589 торгових назв ліків і медвиробів.
Лікар, зазвичай сімейний, педіатр або терапевт, але може й лікар-спеціаліст, має виписати на них електронний рецепт.
Щодня в електронній системі охорони здоров’я лікарі створюють понад 50 000 е-рецептів.
Після отримання рецепту пацієнт обирає будь-яку з понад 15 000 аптек, яка бере участь у програмі – на вході в аптеку зазвичай є спецналіпка. За оновленими ліцензійними умовами, кожна аптека на території лікарні має брати участь у програмі.
В аптеці пацієнт отримує потрібні призначені по рецепту ліки безкоштовно або з доплатою, залежно від вказаного в таблиці.
35% препаратів зі списку “Доступних ліків” для пацієнтів – повністю безоплатні, каже голова НСЗУ Наталія Гусак.
Потім суму за ці препарати держава аптекам відшкодовує. Цьогоріч це уже 3,6 млрд грн – рекордна сума з 2019 року, повідомила Гусак. З них 2,5 млрд держава витратила на відшкодування повністю безоплатних для пацієнта ліків.
Найбільшим відкодуванням – 26800 грн за одну упаковку – є препарат для людей після трансплантації. “Його раніше купували пацієнти за власні кошти значно за вищою ціною”, – додала голова НСЗУ.
Загалом, підрахувала компанія Support in Market Development, держава компенсовує по програмі 30% від вартості ліків, каже СЕО «SMD» Ірина Горлова.
Кількість виписаних рецептів на 1000 людей по програмі постійно росте. За словами Горлової, помітний різкий стрибок у користуванні програмою після початку вторгнення. Розширюється асортимент ліків. Нові програми, які додаються в “Доступні ліки”, ростуть швидше.
Лікарі в середньому почали виписувати е-рецепти вже не на 1 місяць, як раніше, а на півтора. По розладах психіки поведінки 1 рецепт в середньому виписують не на 1,5 місяці вживання, а вже на 2 (загалом лікар може виписувати курс одразу на три місяці). Це важливо з точки зору безперервності лікування, яке надважливе для людей з хронічними захворюваннями.
“Ринок реагує на це збільшенням розміру упаковки, щоб була упаковка зразу на 1-3 місячну потребу”, – каже Горлова.
Експертка каже про ще один цікавий тренд на прикладі інсулінів для людей з діабетом: коли ціна перестає бути обмежуючим для пацієнтів фактором, лікарі частіше призначають їм дорожчі імпортні ліки, підвищується доступність та використання зокрема інноваційних ліків. Пацієнти переключаються від дешевших до дорожчих препаратів.
Це помітно також по пацієнтах з астмою. Спочатку в програмі по лікуванні астми не було комбінованих препаратів і нових найбільш сучасних молекул. Коли ж у 2022 році включили до “Доступних ліків” комбінації і додали препарати від хронічного обструктивного захворювання легень, пішов зліт вгору.
НСЗУ має також цікаві дані. Служба почала перевіряти зв’язок між участю людей у програмі та кількістю інсультів на інфарктів (дані зі стаціонарів). Про результати наразі служба говорить обережно, оскільки потребує додаткової верифікації даних.
Утім, базова аналітика показала, що минулоріч у лікарнях померли тільки 8,71% пацієнтів. які отримували рецепти по “Доступних ліках”, тоді як 20% людей з інсультом у стаціонарах раніше не були учасниками програми.
Аналітика також показує, що люди, які вже дізнались про програму, реально нею користуються. Начальниця відділу розвитку програми реімбурсації НСЗУ Наталія Гнатюк розповідає, що росте відсоток погашених рецептів. Тобто тих, які люди не просто отримали е-рецет у лікаря, а прийшли до аптеки і отримали там препарати.
За словами Гнатюк, погашують рецепти в середньому 85% пацієнтів, яким їх виписали. Така ж цифра була до початку вторгнення, тобто змогли вирівняти ситуацію падіння погашення за останні два роки.
Все настільки добре? Чому ж люди купують ліки досі, якщо мають діагнози, які підпадають під програму?
Аби люди отримували ліки, яких потребують, за програмою, вони насамперед мають дійти до свого сімейного лікаря. Або самі звернутися, або він має запросити їх на огляд. Бо без лікаря неможливо отримати рецепт на ліки.
Тут – перша проблема. Частина українців з захворюваннями, які підпадають під програму, навіть не діагностовані. Наприклад, ринок ліків по епілепсії (вальпроєва кислота) у Польщі у 16 разів більший за український. Чому? Через рівень діагностики, обізнаність лікарів про “Доступні ліки” та страх пацієнтів перед лікуванням.
Тому спеціалістка з питань фінансування охорони здоров’я ВООЗ Соломія Касянчук називає програму з доступності ліків “ключовою” у програмі медичних гарантій: “Проблема фінансової незахищеності людей по ліках – не унікальна для України. В Європі найбільші витрати пацієнтів з кишені – саме на ліки. Якщо людина на ранній стадії не вилікує проблему, тоді пацієнт госпіталізується і держава витрачає ще більше коштів”.
Друга проблема – не всі лікарі сповна використовують програму так, аби вона покривала максимально всіх пацієнтів з відповідними діагнозами, які можуть отримувати ліки за програмою. 20% пацієнтів, які мають відповідні діагнози для участі в програмі, у 2024 році мали тільки 1 виписаний е-рецепт.
Хоча серцево-судинні захворювання завжди потребують певної комбінації, кількох ліків. Так само діабет може мати кілька комбінацій. “Дивно мати пацієнтів з 1 рецептом, які прийшли 1 раз [за весь рік]. І ще 15% з них не дійшли до аптеки”, – аналізує Гнатюк.
Вона наводить приклад аномалії. НСЗУ запідозрили зловживання, а виявилось навпаки. Лікар на Дніпропетровщині з місяця в місяць справно виписував пацієнту е-рецепт на різні ліки. Виписав йому 80 е-рецептів за рік при середньому показнику 7,8 по країні. Підбирає людині комплексне лікування, яке можна максимально отримати за держкошт. “Отак мають працювати лікарі з пацієнтами і використовувати програму”, – додає Гнатюк.
Горлова також вказує на низьке покриття таких категорій ліків як антидепресанти та комбіновані препарати по кардіології: “Сімейні лікарі мають право виписувати антидепресанти, але чи вміють це робити? Є питання тренінгів та контролю за цим. Так само кількість психіатрів набагато менша, [ніж потреба в них], тому має бути ланцюжок між сімейним лікарем, психіатром та НСЗУ”.
Третя проблема – доступність до ліків у країні ще питання не вирішене. За даними, озвученими Касянчук, у перші місяці вторгнення 22% пацієнтів не мали доступу до ліків, зараз – тільки 6% пацієнтів про це кажуть.
Та попри запуск у певних регіонах мобільних аптек, за статистикою НСЗУ, тільки 25% рецептів на “Доступні ліки” погашували в сільській місцевості. Тоді як в смт та містах цифри разюче інші – 87% та 99%.
Де українці гасять е-рецепти на "Доступні ліки"
Гнатюк пов’язує це з тим, що пацієнти з сіл користуються програмою саме там, або їм їх купують діти. Це помітно по даних, які кажуть, що в певні роки в містах гасили поза 100% виписаних там рецептів. Коли ростиме доступність до ліків в селах, показник “міста” почне відповідно падати.
“У деяких селах немає доступу, але якщо візьмемо погашення в розрізі нозології, то погашення по Паркінсону, наприклад. досягає 95%. По рецептах на інсуліни погашення теж наближається до 100%. Тобто на життєво потрібні ліки пацієнти знаходять аптеки”, – каже Гнатюк.
За словами Касянчук, у сільській місцевості росте мережа аптек, які беруть участь у програмі. Тож треба дивитися й аналізувати інші фактори: Чи всі потрібні ліки є в тій аптеці? Чому не підписалися на програму інші аптеки? Які в них є бар’єри?
Четверта проблема – в “Доступних ліках” ще немає повного переліку препаратів для людей з відповідними діагнозами, аби вони могли програмою скористатися.
Це пов’язано і з тим, що розширення переліку залежить від виділеного держбюджету, з тим, що деякі ліки не подались до розширення програми на 2025 рік, і з тим, що держава не бере в “Доступні ліки” препарати, які в Україні коштують значно дорожче, ніж в країнах, з якими можна нас порівняти. Через суттєву різницю в ціні ці препарати поки теж випадають з переліку. Гнатюк додає. що це питання постійно НСЗУ підіймає у розмовах з виробниками і поки вирішити не може.
Що далі
За словами Гусак, з 30 вересня в програму додається 48 препаратів для пацієнтів з розладами психіки поведінки, епілепсії, а також фентаніловий пластир для пацієнтів для знеболення та паліативу (тобто людей, яких вилікувати уже не вдасться і треба забезпечити їм гідно прожити час, який залишився). Пластир буде в двох дозуваннях, безоплатним для пацієнтів. 18 з 48 ліків для розладів психіки поведінки теж будуть повністю безоплатними. За решту пацієнт має доплатити.
Також у бюджеті на 2025 рік пропонують закласти на “Доступні ліки” близько 6,9 млрд грн, тобто більше, ніж цьогоріч, каже перший заступник міністра охорони здоров’я Сергій Дубров.
І НСЗУ зможе укладати договори з аптеками по програмі мінімум на три роки, тобто зможе забезпечити більшу сталість роботи.
Гнатюк презентувала також план по розширенню “Доступних ліків” на наступні роки. Там є ті ж комбіновані препарати для людей з серцево-судинними захворюваннями, які зараз мусять їх купувати повністю за власний кошт.
