Більше двох годин сну на спині вночі корелюється зі збільшеним ризиком нейродегенеративної хвороби. Тобто мова про захворювання, при яких порушується робота клітин мозку – нейронів. Це може бути і деменція, і хвороба Паркінсона тощо. Це показали минулі дослідження.
Там вчені виявили кореляцію між сном на спині та деякою потенційною шкодою для здоров’я, включаючи високий кров’яний тиск та обструктивне апное сну (тимсачова зупинка дихання вночі під час сну).
Сон на спині не рекомендований людям з нічним гастроезофагеальним рефлюксом (закидання шлункового вмісту в стравохід) та вагітним.
Нове ж дослідження, ще не опубліковане у рецензованому науковому журналі, продовжує попередні.
Вчені залучили учасників дослідження з легкими когнітивними порушеннями, прогресуючим супрануклеарним паралічем, розладом спектру Паркінсона та деменцією при хворобі Альцгеймера (усе перелічене стосується зокрема порушень роботи мозку), а також контрольну групу.
Вони вивчали учасників удома за допомогою девайсу нейродіагностики Sleep Profiler. Його одягають на чоло, щоб записувати сон протягом двох ночей. Він визначає нейродегенеративний ризик.
Так от – пристрій допоміг підрахувати, скільки годин на ніч люди спали на спині. Він оцінює дев’ять ключових показників (біомаркерів сну).
Вчені – з Каліфорнійського університету, загального госпіталю Святої Марії в Торонто та коледжу медицини та наук клініки Майо – виявили, що учасники з чотирма встановленими нейродегенеративними захворюваннями спали більше двох годин на спині порівняно з контрольною групою.
Дослідники вважають, що це додатковий доказ сильного зв’язку між сном на спині та нейродегенерацією при хворобі Альцгеймера, розладі Паркінсона та помірними когнітивними порушеннями.
Але чому це відбувається?
«Нейротоксини утворюються, коли мозок працює вдень і вимиваються, коли ми спимо. Накопичення неочищених нейротоксинів у мозку починається приблизно в середині життя і за 15-20 років до розпізнавання ранніх когнітивних симптомів, пов’язаних з нейродегенерацією», – пояснює Medical News Today Деніель Левендовскі, співзасновник девайсу і провідний автор дослідження.
За його словами, при сну на спині самоочищення мозку менш ефективне, ніж при сну на боці. Бо є різниця, як венозна кров повертається з мозку до серця.
Крім того, апное (тимчасова зупиння дихання уві сні) сприяє накопиченню нейротоксинів.
«Наше дослідження показує, що неефективне очищення нейротоксинів, що є результатом сну протягом багатьох років, сприяє нейродегенерації», – каже Левендовскі.
Утім, Левендовскі додає, що їхнє дослідження хоч і встановило сильний зв’язок між сном на спині та нейродегенерацією, це ще не доводить, що сон на спині викликає нейродегенерацію: «Очищення від нейротоксинів залежить від сну, тому порушення сну, недостатній час сну та неліковане апное сну також сприяють тривалому ризику нейродегенерації».
Даніель Чионг, доктором меднаук, невролог і меддиректор Інституту неврології Труонга в медцентрі MemorialCare Orange Coast, каже, що «на практиці дослідження може заохочувати обговорення з пацієнтами їхніх звичок сну в рамках ширшої розмови про здоров’я мозку, особливо у пацієнтів із такими станами як апное уві сні. Дослідження слід розглядати як одну з багатьох частин у головоломці лікування нейродегенеративних захворювань».
То краще не спати на спині?
Краще все ж спати на боці. Чи положення під час сну може вплинути на ризик розвитку таких неврологічних захворювань, як хвороба Альцгеймера чи Паркінсона? Тут, каже Труонг, важливо мати на увазі кілька факторів, зокрема якість сну та поточний спосіб життя: «Деякі нові дослідження свідчать про те, що сон у певних позах — наприклад, на боці — може сприяти очищенню мозку, що теоретично може знизити ризик нейродегенеративних захворювань. Однак доказів ще недостатньо, щоб рекомендувати конкретні положення для сну для запобігання цим захворюванням».