Ми маємо не тільки лікувати наслідки, але й сформувати середовище, в якому психіка людини отримає достатню опору, щоб витримувати тривалі навантаження війни.
Мріяти – одна справа, а реалізовувати конкретний план – зовсім інша. І коли ми стикаємося зі складнощами то відразу відступаємо.
Не стягувати жити в холоді й темряві нормально. Це не слабкість. І не вада. Такі ненормальні часи. Розповідає психологиня.
Подібні кейси регулярні. Але чому? Це взагалі здорово? Що це каже про нас? Про це LB.ua розпитав психологиню Наталію Підлісну й ад’юнкт-професорку Києво-Могилянської
бізнес-школи Марину Стародубську.
Світ навколо нас некерований. Ми маємо право втомлюватися — і так само маємо право відновлюватися й дбайливо повертати собі сили.
Наш мозок — це «машина для передбачень». Нашвидкуруч сконструйована негативна відповідь здається йому кращою за невідомість.
Невизначена втрата — одна з найскладніших травм, адже мозок не може завершити процес горювання через відсутність остаточної відповіді.
Не відсутність волі всьому виною, звикання до нового – це процес, який треба налаштувати. І в цьому зможуть допомогти маленькі «ігри розуму».
Як допомогти собі пройти цей період якомога м’якше, що за наших умов ускладнює адаптацію сімей захисників і чому тут немає однієї точки, до якої можна дійти.
Будувати плани на 2026 рік варто навіть за умов невизначеності й повномасштабної війни.
Що робити, коли ми чуємо щось неприємне, і як залишатися врівноваженими.
Регулярна фізична активність — не мотиваційний штамп, а інструмент впливу на психічний стан. Як рух допомагає знизити тривогу, стабілізувати емоції й повернути відчуття контролю — у розмові з
психологом.
Вміння визначати компоненти власного добробуту й скеровувати сили на їх досягнення впливає на наше відчуття задоволеності. І це не лише про фінанси.
Як навчитись відслідковувати свої думки і покращувати емоційний стан.
Наскільки сповільнюватись у холодний період року, та як не втрачати задоволення від життя?
Сьогодні українське кіно – не лише про кадри, а про сміливість їх знімати. Після війни мають бути відбудовані не тільки міста, а й культурні канони, сенси, ставлення до болю.
Як повернути собі здатність мріяти? Як планувати своє життя? Як не відчувати себе обманутою, коли стикаємось з обставинами, які ми не в змозі контролювати?
LB.ua спробував розібратися, що саме робить російський контент із психологічним станом українських дітей із Сергієм Даниловим, Мариною Стародубською та Оксаною
Писарєвою.
Наш мозок не любить невизначеності. Він потребує конкретики: які дії потрібно зробити і як саме вони приведуть до результату.
Чому наші обіцянки собі так часто залишаються лише на папері? Ми щиро хочемо змін, але щось стає на заваді.
Як допомогти собі зробити перший крок у нове.
Використання лайки часто не про брак культури, а про силу почуттів, спротив нормам і системі, яка, на думку молоді, їх зраджує.
Попри виклики. Попри втрати. Попри непередбачуваність. Наша здатність адаптуватися — це внутрішній ресурс, який неможливо забрати.
Штучний інтелект уже вчиться розпізнавати депресію та інші психічні розлади. Але хіба машина здатна повноцінно замінити фахівця? Де ШІ може врятувати, а де нашкодити?
Як пережити іспити без шкоди для психіки, не забути від хвилювання все, що знаєш, і оговтатися, якщо результат буде не таким, як сподівався?