Про це в інтерв’ю LB.ua розповів керівник Директорату високотехнологічної медичної допомоги та інновацій у МОЗ Василь Стрілка.
Кілька медиків не під запис сказали LB.ua про те, що команди, які вміють пересаджувати краще і там виживаність вища, пересаджують менше органів, порівняно з лікарнями, які мають договори і пересаджують більше органів.
Їхнім аргументом було, що це несправедливо навіть щодо пацієнта, який мав би оперуватися у найкращих фахівців і знати, в якій лікарні вищі ризики вижити або померти. Статистики у відкритому доступі немає.
«Поки немає. Колись буде», – відповідає на це Стрілка. Він каже, що публічно цифр виживаності поки оприлюднено не буде:
«У середньому, наші показники трішки гірші за середньоєвропейські. Якщо дивимося на лікарні, які зробили 3-4 трансплантації важким пацієнтам через статус екстреності, і якщо двоє з них померли, тут не оціниш систему. Щоб оприлюднювати статистику, треба показувати розбивку по кожному центру. Якщо один центр зробив три трансплантації трьом важким пацієнтам, один помер, то виживаність буде 67%. Це добре чи погано? А в когось, хто зробив 100 пересадок, буде виживаність 90%. І тоді в центр, де троє пацієнтів було, ніхто не піде з пацієнтів. Але 66% в них не тому, що руки криві, а тому, що немає ще адекватних цифр для оцінки».
Такоє Стрілка каже, що у деяких країнах публікують такі показники. І через це там у важких пацієнтів шансів на трансплантацію майже немає: «Бо їх ніхто не хоче брати, бо псуватимуть статистику. Бо у важкого пацієнта – 70% шансів померти і не вижити після трансплантації. І його футболять. Ми тільки на етапі становлення: якщо так зробимо, то центри не братимуть пацієнтів, які могли б вижити. Внутрішньо центрам ми показуємо дані, але публічно поки це буде більше шкода для системи трансплантації. Ми бачимо, що в центрах, які роблять більше трансплантацій, кращі результати. Найкращий результат з пересадки серця зараз – в Інституті серця. У них з останніх 21 трансплантації всі живуть».
Найбільша проблема системи трансплантації зараз, за словами Стрілки, не в центрах трансплантації, а у відділеннях інтенсивної терапії та реанімації по всії Україні.
Через це МОЗ створило систему, яка підштовхує лікарні і центри трансплантації до співпраці.
Розвиватися є куди, адже наразі в Україні проводять лише близько 10% трансплантацій від реальної потреби.