Віталій Музиченко
Спочатку первинне протезування
Військовим з ампутацією не ставлять одразу суперпротезів за держкошт. Спочатку лише первинні, які простіші й менше коштують. Чому?
Бо в цей час змінюються антропометричні дані: форма, параметри самої культі, що залишилася після ампутації та до якої власне кріплять протез, пояснює Музиченко.
Упродовж певного часу, каже він, м'язова тканина в ділянці культі зменшується або збільшується, у людини зменшується або збільшується активність порівняно з тим, як вона жила до цього. До того ж пораненому слід опанувати протез. Такий підхід відповідає світовій практиці.
«Під час первинного протезування, особливо в перший рік, зміна культі, тобто тієї частини тіла, з якою протез синхронізується, відбувається достатньо часто. Високофункціональні протези також складніше відразу опанувати у форматі нового девайса. А враховуючи їхнє постійне корегування у зв'язку зі зміною культеприймача, вартість такого забезпечення буде дуже високою, тоді як ефективність використання достатньо низькою. Тому майже 10 років тому вирішили, що спочатку людина протезується на 12 місяців простішим протезом на базі механічних або гідравлічних вузлів, опановує його, тим часом остаточно формується культя, а далі саме для військових доступна система протезування високофункціональними протезами, де вже набагато все складніше й дорожче», — розповідає Музиченко.
Хто може отримати високофункціональний протез
Усі чоловіки й жінки, які отримали ампутації «у заходах з оборони держави». Тобто це військовослужбовці Збройних сили, Нацгвардії та інших силових відомств.
У законодавстві тоді допустили колізію.
Постанова уряду передбачила право військового звернутися після 12 місяців первинного протезування по більш функціональний протез за держкошт. Утім документ виписали так, що в період експлуатації первинного протеза — а він може тривати й кілька років — людина не могла отримати наступний, просунутий.
Тобто право звернутися було, а отримати на практиці апгрейднутий ні. Військові могли отримати його, тільки коли минав строк експлуатації первинного протеза.
«Ми цю проблему побачили наприкінці січня 2024 року, коли минуло 12 місяців після первинного протезування у хлопців, які отримали поранення і були запротезовані в кінці 2022-го — на початку 2023-го. У кінці 2023-го — на початку 2024-го вони почали подавати перші документи на високофункціональні протези», — каже Віталій Музиченко.
Поки пройшли всі погодження, бо це також додаткові бюджетні кошти, минуло кілька місяців.
Постанова за 10 травня цю колізію нарешті прибрала. Тепер через 12 місяців після первинного протезування будь-який учасник бойових дій може отримати за держкошт високофункціональне протезування. Але новий протез не має дублювати функції старого, яким ще користуються.
Адже сенсу в новому тоді немає. До того ж держава оплачує не лише протез, але й систему гарантії та позагарантійного обслуговування на нього.
Граничні ціни на високофункціональні протези для нижніх кінцівок становлять 900 тисяч — 1 мільйон 100 тисяч гривень залежно від ступеня ампутації, тоді як первинне протезування для учасників бойових дій коштує 500–800 тисяч. Протези в складніших випадках, наприклад, якщо ампутація на рівні тазостегнового суглоба, ще дорожчі.
Вартість протезів верхніх кінцівок вища, бо вони складніші й потребують значно більшої функціональності. Там один може сягати 2 мільйонів 400 тисяч.
Який алгоритм дій, щоб військовий отримав новий високофункціональний протез
Після первинного протезування військовий має фактично всі потрібні документи, каже Музиченко. Це спрощує процедуру. Головне — переконатися, що є документи, які підтверджують у пораненого статус військового. Адже первинне протезування людина могла отримати і як цивільна.
Для високофункціонального протезування за держкошт слід підтвердити, що травма або пошкодження отримані саме під час оборони держави.
Берете свої медичні документи й ті, які посвідчують статус учасника оборони країни, і звертаєтеся до будь-якого підприємства, яке спеціалізується на виготовленні протезів. Одні протезисти спеціалізуються на нижніх кінцівках, інші — на верхніх.
Перелік є на сайті фонду.
Жодних додаткових ходінь по комісіях і держорганах не потрібно.
Якщо обране підприємство готове й може задовольнити очікування, то вже воно готує пакет документів, визначає потребу людини, складові нового протеза.
Бо хтось хоче повернутися на фронт — тут важливий витривалий протез, який дозволить і 20–30 кг нести; а хтось іде в цивільне життя, де важлива більше косметична складова, без втрати функціональності.
«Тут протезист має провести інтерв'ю з людиною, визначити, для чого і який протез їй потрібен, що вона очікує від його функціоналу. Підібрати складові, узгодити й подати документи безпосередньо на фонд. У фонді діє комісія, до якої залучено близько 20 осіб: десятка кращих протезистів держави, професійні асоціації роботодавців, адміністративний персонал і юридичний супровід», — розповідає Музиченко.
Комісія розглядає документи на протез. На засідання запрошує за бажанням і військового / військову, кого це стосується. Можна приходити, можна ні.
Протезист доповідає та обґрунтовує, чому цій людині необхідний саме такий високофункціональний протез. Комісія обговорює. Якщо визначає, що це оптимальне рішення, запускає процес протезування.
Фонд укладає договір, де прописує, що підприємство зобов'язане супроводжувати протез. Прописують пакет гарантійних зобов'язань, як правило, це два-три роки. І далі вже виготовлення, складання й навчання людини користуватися новим протезом.
Зробили — і протезне підприємство подає матеріали результатів виконаної роботи, фото- й відеоматеріали, які підтверджують, що новий протез людина дійсно використовує, навчена поводитися з ним. Комісія приймає роботу, а тоді оплачує роботу фірмі.
Чи може комісія вирішити, що воїну не потрібен аж такий суперпротез?
Може, та зазвичай погоджує, каже Музиченко: «Буває, що ми кейс можемо розглядати півтори-дві години, щоб максимально зрозуміти потреби людини.
Існують випадки, коли питаємо протезиста, чи цей протез є оптимальним вибором. Адже дохід підприємства залежить від вартості виробу. Протезне підприємство зацікавлене, щоб той був дорожчим.
Комісія фонду має оцінити, наскільки доцільно це для конкретного пацієнта. Ми запитуємо, чим займається людина. І коли ставлять, умовно, високофункціональну біонічну кисть, яка коштує понад 1,2 мільйона гривень, питаємо: якщо нею будуть працювати в офісі, то чи саме така потрібна? Може, доцільніше використати вдвічі дешевший протез, який забезпечить потрібний цій людині функціонал на 150 відсотків?
Завдання фонду як адміністратора — дати не найдорожче, а потрібне конкретній людині. За час моєї роботи у фонді при комісії останні півтора року такі питання були один чи два рази».
Він додає, що комісія зараз обговорює потребу навпаки: людина вже користувалася висококласним протезом, який отримала 5 років тому; підприємство запропонувало варіант дорожчий, ніж держава заклала як стелю, тобто граничну ціну. Погіршувати рівень мобільності гіршим протезом нелогічно. Тому фонд шукає, хто дофінансував би різницю у вартості.
Терміни очікування нового протеза
Тут є багато складових, пояснює Музиченко:
-
Наскільки швидко протезне підприємство візьме в роботу цю людину. Там може бути черга. Зокрема, до конкретних протезистів: «Ім'я протезиста важливе, працює сарафанне радіо. У середньому в нас галузь завантажена на 60 %. Окремі завантажені на 30, а інші — на 120 відсотків».
-
Протезний бізнес має свої логістичні ланцюжки: «Протези складаються з кращих іноземних складових. Це п'ятірка виробників, які протезують і в Америці, і в Німеччині, і в Ізраїлі, і в Польщі, і в інших країнах. Тому ми й кажемо, що за кордоном кращого не поставлять. Якомусь підприємству відправляють щотижня, комусь — раз на місяць. У середньому від моменту укладення договору до моменту, коли ми отримуємо акти виконаних робіт, фото-й відеозвіт, минає півтора-два місяці».
-
Є підприємства, що мають пробники, тобто можуть собі дозволити робити пробний протез під людину. А є ті, хто працює з коліс, тобто під конкретну людину замовляють складові — і складають протез.
Якщо підприємства має все потрібне на складі, то весь процес триває умовно місяць, додає голова фонду. Якщо під конкретну людину, під договір, підприємство ще чекає на виділення бюджетного фінансування в разі передоплати, потім замовляє потрібні деталі за кордоном. Також питання, чи будуть там деталі на складі, чи під людину їх з нуля виготовлятимуть — процес може затягнутися і до трьох місяців.
Тож вибираючи підприємство, слід звернути увагу на протезиста й скільки доведеться чекати.
Скільки держкоштів є на нові високофункціональні протези
Загалом на систему допоміжних засобів реабілітації заклали 5,4 мільярда гривень — від колісних крісел і милиць до мобільних телефонів для незрячих і протезування. Із цих коштів близько мільярда передбачили на високофункціональне протезування.
Один протез може коштувати 800 тисяч, інший — 300 тисяч, а ще інший — 2,5 млн, якщо це протез на рівні плеча, наприклад. Цьогоріч у програмі можуть узяти участь 500–700 військових. Зазначених коштів має вистачити, додає Музиченко: «Основне питання, чи готова галузь до такого навантаження? У системі протезування працюють близько 60 підприємств. Є близько 300 протезистів різного рівня. Високофункціональне протезування можуть робити вже в рази менше фахівців. Зараз у нас на розгляді шість кейсів, які ми приймемо у вівторок-середу, коли протезисти повернуться з Німеччини з великої професійної галузевої виставки. І запускаємо протезування одразу на майже 10 мільйонів».